Сьогодні Івано-Франківськ святкує свій 358 день народження. І вперше святкує без масових заходів, концертів та інших гулянь у центрі — через карантин. Замінити традиційні забави має офіційна програма онлайн-святкування. Утім, якщо вам хочеться чогось інакшого, то ось що можна зробити.
Включити музику
Особливо ту, за яку не соромно. «Куфер» має підбірку з 30 треків від франківських гуртів, за які не соромно принаймні нам. Вибір досить різноманітний: від хардкору до майже народної класики, від авангарду до гуцулів.
Та на честь свята можна включитись щось більш урочисте.
Ну або дещо трохи сучасніше (для балансу — одну від місцевих, одну — від гостей).
Зайнятись історією
…і подивитись документальний фільм «Моє місто. 100 років на екрані». До стрічки увійшли кадри документальної хроніки: від руїн Станіславова після Першої світової війни до сучасного Івано-Франківська. Можна роздивлятись, де колись гуляли містяни, що святкували, де працювали та в яких будинках жили. Хронометраж стрічки лише 40 хвилин.
Якщо ж після перегляду вам здасться, що місто добряче змінилось за ці роки (і не завжди на краще), то, на жаль, часом це так і є. Ось тут, в колонці архітектора та дизайнера Юрія Хмельовського можна прочитати (і роздивитись), яких веж, годинників чи скульптур місто не дорахувалось за останні пару десятків років.
Але не все так погано! Деякі фрагменти франківського минулого, навпаки, можна (і варто) знайти просто на вулицях. Завдяки нашій онлайн-мапі та фотографіям влаштуйте собі віртуальну екскурсію довоєнними вивісками Івано-Франківська.
Маємо й інший варіант віртуальних прогулянок та подорожей в часі — фотосерію, яка порівнює, як місто змінилось за 50 років (спойлер — досить помітно).
Досліджувати місто
Ні, ми не відправляємо вас на прогулянку. Але завдяки нашим фотосеріям ви можете прогулятись центральним ринком, сходити на озеро, посидіти на літнику улюбленого закладу, побачити знайомих на Стометрівці чи згадати про тепле франківське літо. Або запланувати похід до вінтажної крамниці в синагозі чи на шампанське в театральний буфет.
Якщо ж ви вважаєте, що нерухомі фотографії не заміняють відчуття міста — у нас є навіть фотографії, які рухаються.
Якщо тільки фотографій вам мало, то ось ще репортажі з локомотиворемонтного заводу, громадських туалетів та тролейбусів.
Читати історії з районів
Хочете дізнатись, як у 90-х та 2000-х на районах влаштовували бійки і де саме бігали бордові щурі? Де розташований кінець світу, а де кожен другий сусід може виявитись твоїм родичем? З якого району для багатьох починалось життя в Івано-Франківську, а де з вікна можна було побачити коней? Тоді вам треба перечитати репортажі спецпроєкту «Районізація».
«Це був кінець цивілізації. Теперішні новобудови Мельника — їх не існувало, тут був пустир. Поруч були котловани — скоріш за все, їх вирили для будинків, які так і не побудували. Ми з друзями ловили тут тритонів і складали їх у трилітрові слоїки. Правда, не пам’ятаю, що з ними ставалось потім… Я завжди в таких випадках згадую «Володаря мух» Вільяма Ґолдінґа, який каже, що насильство — це частина дитинства», — розповідав видавець та письменник Роман Малиновський про рідний Кішлак.
«Княгинин дав початок всьому місту. Не вважаю, що це окремий район — це окрема частина міста з історією і своїми правилами», — переконана кураторка програми «Малі ґранти» Христя Магас.
«Якось тут було свято: виступають діти, грає музика, а цей час з одного з під’їздів виносять труну, всі в чорному. Втім, свято ніхто не зупинив, веселощі продовжилися, а буквально за 20 метрів відбувався похорон», — розповідає одну з багатьох божевільних історій з Позитрону гендиректор ТРК «Вежа» Тарас Зень.
«Всі цей район сприймали як стартовий майданчик для того, щоб переїхати далі в більш престижний район. Звідси стартували — і поступово покращували свої житлові умови. Тут була велика франківська м’ясорубка, яка перемелювала душі міських жителів», — описує Бам заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич.
Знайомитись
Франківськ — місто, де всі одне одного знають (або скоро познайомляться). З кількома франківцями можете почати знайомитись просто зараз:
- з актором Франківського драмтеатру Сергієм Лазановським, який встигає працювати не тільки в театрі
- графіті-райтером Route, діяльність якого вам може і не подобатись
- колишнім судмедекспертом, який розповідає цікаві та трохи моторошні історії про свою роботу
- кураторкою галереї «Детектор» Лілією Гоголь, яка пояснює, як розуміти мистецтво
- репортеркою Світланою Ославською, яка написала книжку про Туреччину
- фізиком та політологом, які працюють в франківській книгарні і могли колись порадити вам книжку
- художницею Христиною Стринадюк, яка відкрила у Франківську шматочок Косова
- кризовою менеджеркою Альоною Каравай, яка кочує між містами
- директоркою з розвитку Теплого Міста та Промприлад. Реновації Аліною Токмиленко, яка збирає пазли з людей і сумує за морем
- видавцем та письменником Романом Малиновським, який нагадує, що читати книжки неймовірно приємно
Дізнатись щось нове про себе
Для цього у нас є ціла купа тестів (і кожен з них допоможе вам інакше поглянути на себе та свої стосунки з містом). Перевірте, чи впізнаєте ви вулиці й будівлі Франківська, чи розумієте ви своїх сусідів, чи ви раптом не рагуль (а якщо рагуль, то який саме), чи знаєте ви франківські меми, на кого ви схожі з роману «Фелікс Австрія», який коктейль вип’єте на барі, коли закінчиться карантин і, врешті-решт, який же ви пиріжок (погодьтесь, це дуже важливе питання).
Зробіть подарунок
Врешті-решт, День міста — це ж день народження, а на дні народження прийнято дарувати подарунки. Тож ви можете допомогти тим, кому зараз особливо потрібна підтримка: локальним виробникам, волонтерам, медикам, людям без дому тощо.
- купувати товари у місцевих виробників можна у Facebook-групі Save FOP Galicia
- переказати гроші до Антикризового фонду, який збирає гроші на боротьбу з коронавірусом в Івано-Франківську, можна за посиланням
- ви також можете допомогти фонду як волонтер (для цього треба заповнити анкету)
- франківському осередку Спільноти Святого Егідія, який опікується нужденними, можна передати продукти або стати волонтером (зв’яжіться з волонтерами спільноти: 066 833 13 63 (Уляна Римарук); 097 933 67 64 (Іван Харук); або ж можна переказати гроші на картку: 4149 4991 2082 0376 (Зелез Галина Василівна).
Також ви можете підтримати роботу «Куфера» — та оформити щомісячну підписку або зробити разовий внесок. Ми будемо вдячні!
Читайте також:
- Тест: чи не забули ви, як виглядає Франківськ?
- Джаз Шредінгера: чи був джаз у Івано-Франківську?
- Райони між нами. З яких частин складається Франківськ?
Якщо вам подобається наша робота — підтримайте «Куфер»!
Головне фото: Олександра Сосніна
