«Це хвороба, проти якої один в полі не воїн». Як допомогти близькій людині ...

4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби проти раку. Одна з цілей цього дня — збільшити рівень обізнаності про онкозахворювання. І у цей день «Куфер» пропонує звернути увагу не лише на тих, хто бореться із хворобою, а й на тих, хто їм в цьому допомагає — рідних та близьких людей.

Спеціально для «Куфера» Юлія Долгіх-Черниш розповіла історію про те, як її чоловікові поставили діагноз «рак» — і як вони разом його перемогли.

Мене звати Юля і у 26 років пізно ввечері в одній із лікарень Івано-Франківська я почула оті страшні слова: «У вашого чоловіка рак». Хоч це був дуже поспішний висновок, який на той момент ще не мав жодного підтвердження, на жаль, він був вірним.

Думаю, що ніхто і ніколи не буде готовим почути таке. Але якщо раптом (хоч дуже сподіваюсь, що ні) вам, як і мені, не пощастить мати такий досвід, то в мене для вас буде кілька порад. І, можливо, цей текст зможе вам хоч якось допомогти.

Усе написане буде дуже суб’єктивним, не претендує на істину і виходить із мого власного досвіду.

У нашому випадку найгіршим за все виявилась невідомість: етап, допоки ви усвідомите, що це за страшний рак, дізнаєтесь який саме (бо тієї зарази дуже багато різновидів) і отримаєте чітку інструкцію, як діяти дальше.

Будьте готові, що лікарі говоритимуть різне, тож потрібна думка кількох спеціалістів. Дуже не зайвим буде самим трішки дізнатися про встановлений діагноз (а цю інформацію теж добряче фільтрувати і вибирати достовірні джерела). Ставте лікарям стільки запитань, скільки у вас є, не бійтесь (навіть якщо вони будуть злитись), старайтесь вникнути та зрозуміти.

У нас є класні спеціалісти. Можливо, їх не дуже багато, але вони є. Шукайте свого лікаря, читайте відгуки, питайте знайомих та друзів. Головне — все робити оперативно і не втрачати час, він в такій ситуації буде надто цінним. Далі буде легше — гарантую

Після встановлення діагнозу дуже швидко на вашому шляху з’являться «порадники» з методами нетрадиційної медицини.

Як би сильно нам не хотілось у це вірити, але не існує ніякої чарівної пілюлі і цілющих грибів (хіба що галюциногенні). Є доказова медицина, яка працює.

Діагноз «онко» зараз й він, але 10-15 років тому — зовсім різні речі. Я вірю, що через кілька років процес лікування вдосконалять і врятують ще більше класних людей.

У Діми рак виявився доволі специфічним і рідкісним. Як ми дізнались згодом, такий рак в Україні не оперують, і нам, так би мовити, пощастило: просто до операції лікарі до кінця не розуміли, з чим мають справу, але хірург був професіоналом (і супер простим чуваком з Ужгорода).

Наш досвід послідовності лікування бажає кращого. В будь-якому випадку — чи то хіміотерапія, чи ряд оперативних втручань (у нас було і те, й інше), — це все не круто і потребує великих ресурсів у всіх сенсах цього слова. Однак, під час лікування ви вже на шляху до перемоги та саме це потрібно собі весь час нагадувати.

Легко не буде, але якщо ми впорались, то вірю, що зможе кожен.
Що хороше в нашому онкодиспансері, так це вигляд з вікон

Читайте також: Навіщо нам потрібні психологи та психотерапевти — і де їх шукати в Івано-Франківську?

Підтримка

Важливо розуміти, що всі емоції, які проживаєте ви та ваш партнер, цілком нормальні. Боятись, злитись, сумувати — нормально.

Особисто для мене стало складно переживати радість. Наче ти більше не маєш на це права, хоч насправді все геть навпаки.

Згодом я усвідомила, що один хороший результат аналізів — це радість, один день поза межами лікарні — теж радість, повернутись разом додому — це величезна радість. Дозволяйте собі порадіти.

Протягом цих складних шести місяців я постійно нагадувала собі правило з літака: «Спочатку одягаємо маску собі, потім — дитині». Якщо ви не подбаєте про себе, то не зможете допомогти своєму партнеру. Який настрій у вас, такий буде і в нього. Тому спати — обов’язково, тримати режим харчування — обов’язково, берегти своє фізичне та ментальне здоров’я — обов’язково.

Відсутність волосся лякає тільки спочатку, бо поряд з вами інша нова людина. Але ви швидко її полюбите, бо гладити лисину дуже навіть прикольне заняття.

До цього ніколи не бачила його лисим і без бороди — отримала на кілька місяців нового чоловіка. А зараз знову повертається стара версія. Виходить як два за ціною одного.

Їжа — хороший спосіб сказати про свою любов без слів. Хоч смаки під час лікування будуть специфічні та не завжди буде апетит. Навіть у дні, коли Дімі було особливо важко, думки про печену картопельку майже завжди його радували.

Як на мене, важливо запитувати, що саме потрібно людині, чого хочеться в цей момент. У процесі лікування стани бувають такі, що навіть обійми чи розмови можуть дратувати.

Не зайвим буде сказати, що ви пишаєтесь силою і витримкою вашого партнера. Хоч ви постійно поряд та берете на себе усі побутові обов’язки, все одно йому важче, найважче. Дайте зрозуміти, що ви це усвідомлюєте.

Люди

За цих пів року я одночасно любила і ненавиділа людей.

Проте, коли емоції вщухають, розумієш, що вся проблема полягає у відсутності знань. Зазвичай думають так: рак = смерть. Є організації, які намагаються донести до населення трішки інформації, але не знаю, наскільки це працює.

Завдяки цій ситуації я змогла навчитись вкрай важливому — ставити кордони. Зайвих ресурсів на цьому етапі життя немає, тому необхідно створити для себе максимально комфортну (наскільки це можливо) обстановку.

Не всі зможуть вас в цьому зрозуміти (швидше за все, більшість не зрозуміє), але це не ваші проблеми.

Попри це, ми відчули просто неймовірну підтримку. Навіть зараз, коли це згадую, мені хочеться обійняти кожного, хто був небайдужим і допомагав нам у будь-який спосіб. Не бійтесь попросити про допомогу, навіть якщо раніше вам не доводилось цього робити. Це хороший спосіб побачити скільки навколо крутих людей.

Це той тип хвороби, проти якого один в полі не воїн, в нас же вийшла ціла армія.

І це було так потужно, дивно і круто, що досі не віриться, що так буває не тільки у фільмах, а й в реальному житті.

Стіни

Державні лікарні жахливі і це правда. Стіни, двері, ліжка, туалети, запахи — огидне все. Але і тут все геніальне просте: беріть свою веселу постіль, піжаму, теплі шкарпетки, термос, книги та навушники. Завдяки таким дрібницям перебування в лікарні стає трішки менш нестерпним.

На одну з хіміотерапій я спакувала Дімі свою худі, яка його радувала, бо вона пахла домом.

З персоналом все теж не просто. Далеко не всі, хто працює в цих відділеннях, мають розуміння і співчуття. Але і серед них знаходяться чуйні і хороші люди, головне дожити до їхньої зміни.

Доволі хорошою клінікою в плані комфортних умов був інститут імені Шалімова. Це не онкологічна лікарня, але з тією патологією, яка була в Діми, нас направили туди (лікування там дороге, однак вартує того).

Звісно, всі приватні клініки та діагностичні центри, в яких доводилось робити обстеження (МРТ, КТ, УЗД та інші) були з хорошими умовами та дуже привітним персоналом. У Івано-Франківську нам дуже допоміг центр святого Луки. Саме звідти все почалось і завдяки пильності лікаря терапевта ми змогли вчасно усе виявити. Навіть зараз лікарі та медсестри, які обстежували Діму та робили аналізи, постійно цікавляться, як він. І це приємно.

Читайте також: Як знайти «свого» сімейного лікаря у Франківську. Інструкція

Зараз лікування закінчилось і ми наче заново відчули, як класно жити. Як класно жити без раку. Наслідки хіміотерапії, звісно, є, але з ними можна впоратись. Залишились щомісячні обстеження і певна кількість аналізів. Та загалом це повноцінне життя і, сподіваюсь, воно таким і залишиться.

Мені б дуже хотілось сказати, що є якийсь один аналіз, одне обстеження чи спеціаліст, який завчасно виявить хворобу. Та як показав наш досвід, можна 30 років бути абсолютно здоровим, а потім раптово опинитись в лікарні, де виявлять здоровенну пухлину, яка зайняла весь простір поза черевом, і вже за місяць отримати діагноз рак 3 стадії.

Проте є загальні, базові обстеження, які потрібно проходити щороку. Не варто їх ігнорувати, бо саме вони можуть врятувати життя вам чи вашим близьким.

Якщо ж ви намацали на собі щось підозріле й не ваше, не зволікайте!

Лікарі-онкологи є в кожній поліклініці. Щоб не йти до першого ліпшого, можна скористатись пошуком на цьому сайті, прочитати відгуки і записатись на прийом.

А всім, хто вже веде боротьбу з раком чи увійшов у стадію ремісії, хочеться побажати аби перемога настала швидше і тривала довічно.

 

Фотографії надані авторкою

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Kufer

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Вгору