Райони між нами. З яких частин складається Франківськ?

Мешканці будь-якого міста майже завжди з легкістю можуть сказати, на якому районі він або вона виросли, ходили в школу чи мешкають зараз. Межі районів зазвичай, невидимі й малопомітні — розділяють міста на більші чи менші фрагменти мозаїки. Кожен район буде чимось особливий і відрізнятиметься один від одного — як відрізняються між собою різні міста. Район — це маленька громада, і лише разом ці громади складають собою місто.

Завдяки програмі «Малі ґранти» платформи «Тепле Місто» «Куфер» починає досліджувати райони Франківська і знайомити з ними містян. Але перш, ніж говорити про відмінності між районами, їхні «місця притягання», варто почати з головного з мапи. До речі, перш, ніж читати цей текст, можете перевірити, як добре ви знаєте франківські райони — за допомогою цього тесту.

З якого ти району?

З точки зору соціології, будь-яке місто не є однорідним воно складається з менших частин, а саме районів. Райони мають свої невидимі (однак всім відомі) межі, свої неписані правила і свої спільноти хай навіть ці спільноти й не мають регулярних зустрічей, спільних проєктів чи активних Facebook-груп.

І хоча з юридичної точки зору, Франківськ місто єдине й неподільне, якщо спитати в мешканців, з якого вони району відповідь майже завжди знайдеться.

Якщо ви не знали, у Франківську є 23 мікрорайони: Каскад, Софіївка, Позитрон, Гірка, Будівельників, Пасічна, Брати, Набережна, Княгинин, Кішлак, Центр, Арсенал, Майзлі, Залізничний, Німецька колонія, Парковий, Бельведер, Північний бульвар, Південний бульвар, Опришівці, Новий світ, Бам, Городок.

Це вдалось з’ясувати завдяки дослідженню, яке відбулось минулого року.

«Кілька років тому у Львові проводили масштабний проєкт «Громади в дії», для якого робили велике соціологічне дослідження, аби виявити, з яких мікрорайонів складається місто. Пізніше до мене звернулась організація ЛГО «Центр досліджень місцевого самоврядування» яка була задіяна у львівському проєкті і планувала зробити подібне дослідження у Франківську та Тернополі», розповідає локальна координаторка зустрічей з мешканцями у Франківську Марта Гладка.

Завдяки опитуванню мешканців та глибинним інтерв’ю, експерти дізнавались, з якими районами ідентифікують себе мешканці Франківська так і сформувався список з 23-х.

«Є райони, назву яких люди знають, але з якими себе не ідентифікують. Або мешканці Кішлака себе з ним не ідентифікують але мешканці Позитрону чи Каскаду називають цей мікрорайон саме Кішлаком», зауважує Марта.

Читайте також: Динозаврик чи квадрат? Впізнай район Франківська на мапі

У результаті вдалось сформувати мапу франківських мікрорайонів. За словами Марти, межі районів можуть накладатись одні на одні але це нормально для такого типу досліджень.

«Мешканців, скажімо, Опришівців просили вказати вулиці, якими обмежений їхній район, і місця притягання і в такий спосіб визначали, що аеропорт, наприклад, відноситься до Опришівців», пояснює координаторка.

Фото: businessvisit.com.ua

Росте місто росте й район

Будь-яке місто росте, нарощуючи нові райони довкола свого історичного центру. Франківськ свої перші райони нарощував довкола фортеці. Скажімо, станом на кінець XVIII століття до Станіславського ключа (ключ адміністративно-територіальна одиниця у Речі Посполитій, яка об’єднувала кілька сіл і фільварків навколо укріпленого містечка) входила не лише територія міста, але й «фільварки Княгинин і Загвіздя, а також села Опришівці, Чукалівка, Угринів і Крихівці».

Мапа: Центр міської історії Центральної та Східної Європи

Інші райони сформувались через появу нових мешканців як Майзлі чи Німецька колонія, які виникли як місце поселення німецьких робітників, які приїхали до Франківська у другій половині ХІХ століття після відкриття у місті залізниці.

Також на формування районів може впливати географія (як у випадку з Набережною) чи поява в місті таких собі «районоутворюючих» підприємств (як у випадку з Позитроном).

«Деякі райони Франківська назви отримали назви від сіл, деякі в радянський час. Наприклад, Каскад так називається тому, що там будинки збудовані ніби каскадом. І це не унікальна назва району, такі райони є й в інших містах. Гірка бо там підйом на гору», розповідає Марта.

Як раніше пояснювала «Куферу» соціологиня Оксана Міхєєва: залежно від того, як формуються райони міста, формується і ставлення мешканців до цих районів. Тож не дивно, що під час дослідження у Франківську виявилось, що райони, які колись були селами, мають більш згуртовані (та водночас закриті) громади (порівняно з тими районами, які були збудовані в радянський час). Марта Гладка наводить приклад: «На зустрічі з мешканцями Княгинина я чула вислови: «та він не княгинецький!» Або: «та він одружився з нашою, тож він наш».

Був район нема району

Як визначає Іван Вербицький з українського аналітичного центру CEDOS: «Райони — це місця утворення локальних спільнот, об’єднаних спільними зв’язками. Вони є основою для місцевого активізму, спільного вирішення проблем і самоврядування». Відповідно, саме наявність (чи відсутність) таких локальних зв’язків визначають, чи можна певну частину міста назвати районом, чи ні.

І якщо спільнота згаданого вище Княгинина проблем зі спільними зв’язками немає (ще б пак, адже це село років на 200 старіше за сам Івано-Франківськ), то у деяких районах спільноти можуть видозмінюватись чи навіть поступово втрачати свою ідентичність.

Наприклад, як розповідає Марта, мешканці Німецької колонії хоча й знають назву цього району практично не ідентифікують себе з цим районом. Можливо, це пов’язано з тим, що раніше це була околиця міста, де жили німці-протестанти, але з приходом радянської влади, будівництва нового житла та відкриття заводу Промприлад портрет громади змінився. Проте:

«Мені було дивно, що ніхто з опитаних людей, які мешкають біля Промприладу, не асоціюють цей район з заводом. Бо я, як мешканка центру, його називаю саме так. Ось район біля заводу Позитрон так і називається Позитрон. Але зараз є багато людей, які йдуть на Промприлад і не знають про Колонію. Мешканці Колонії не мають такої ідентифікації зі своїм районом, як мешканці Княгинина чи Опришівців, тож, мені здається, ця назва з часом може зникнути», розмірковує Марта.

Як райони можуть зникати чи видозмінюватись так само можуть виникати й нові. Основою для формування нових мікрогромад та/або нових топонімів на мапі міста можуть стати нові житлово-комунальні комплекси або й нові села (як Крихівці), що можуть увійти до меж Франківська.

Райони: адміністративна версія

В Україні є 24 міста (включно з містами, розташованими на тимчасово окупованих територіях Криму та Донецької області), які мають районний поділ та Івано-Франківська серед них немає.

Хоча, можливо, це й не так погано.

Іван Вербицький пояснює: «Проблема офіційних районів українських міст часто полягає у тому, що їхні межі нарізані доволі штучно. Цей поділ не завжди враховує “природні райони” частини міста, які мають спільні народні назви, інфраструктуру й історію виникнення. Це можуть бути колишні маєтки і передмістя, приєднані до міст села чи збудовані в один час житлові масиви. На відміну від адміністративних районів, неформальні є більш однорідними і цілісними. Саме на цьому рівні найбільш доцільно працювати з оцінюванням і поліпшенням якості життя і міської інфраструктури».

Прикладом неспівпадіння меж природних та адміністративних районів може бути будь-яке місто: ось проєкт Громади в дії виявив, що на 6 адміністративних районів Львова випадає 39 мікрогромад. Аналітичний центр CEDOS, в якому працює Іван, досліджував один Оболонський район столиці — там знайшлось цілих 8 неформальних мікрорайонів.

Адміністративний поділ міст потрібний не стільки безпосередньо для мешканців, скільки для міських рад: так зручніше координувати роботу на певній території. І якщо здається, що Франківськ занадто невелике місто для такого поділу, то знайте: у Житомирі, що не сильно відрізняється від Франківська за площею, є два райони  Богунський і Корольовський.

«В чому суть утворення районів в тому, що якісь функції простіше робити на низовому рівні. Бо у великих містах, як Київ, робити все на рівні міста просто неефективно, це уповільнює прийняття рішень. Не впевнений, чи є така проблема у Франківську. З іншого боку, якщо хотіти посилити розвиток районів, ймовірно, що створення адміністративних одиниць в районах його справді посилить. Бо буде штат людей, чиїм завданням буде розвивати район. Це може бути й відділ у міській раді – власне, районна адміністрація і є таким відділом, який просто територіально розташований в іншому місці. Але якщо у місті немає дисбалансу в розвитку, і центр розвивається рівномірно з іншими районами тоді все і так добре», — підсумовує Іван.

Навіщо це все?

Потреби Пасічної відрізняються від проблем Каскаду і це нормально. Мешканці різних районів можуть мати різні проблеми, які потребують вирішення, або різні проєкти, які хочуть втілити. І ефективне розв’язання цих проблем починається з визнання, що в місті взагалі є ці райони.

«Це дослідження не претендує на серйозну соціологію, але воно може бути корисне міській адміністрації для того, щоб звернути увагу на потребу того чи іншого району при розробці майбутніх стратегічних планів розвитку міста чи розподілення бюджетів на наступний рік», переконана Марта Гладка.

А ще визнання існування різних районів може бути одним з перших кроків до знайомства із власним містом. Хто знає, коли знадобиться знати правильну відповідь на питання: «А ти з якого району?»

 

Якщо ви хотіли би додати якийсь мікрорайон до мапи Франківська та/або вважаєте, що межі районів чи їхні назви промарковані неправильно — напишіть, будь ласка, на пошту до Марти Гладкої (martaif2015@gmail.com), або на нашу редакційну пошту (hello@kufer.media).

Головне фото: Олександра Сосніна

Kufer
Вгору