Франківськ на колесах. Маршрут для велопрогулянки містом та онлайн-мапа

Франківськ можна досліджувати не лише громадським транспортом чи пішки, а й велосипедом. 

«Куфер» попросив франківську велородину Катерину та Юрія Лозовенків поділитись їхнім маршрутом, за яким вони радять вивчати місто. До речі, якщо ви захочете повторити їхню мандрівку, але не маєте свого велосипеда — зазирніть до нашого ґайду, де їх взяти напрокат.

Ми — родина велосипедистів. У Франківськ переїхали 1,5 роки тому і, звісно, почали вивчати місто. Досліджували вулиці, місця, архітектурні родзинки. І склали веломаршрут, який охоплює історико-культурні та рекреаційні цікавинки.

Можливо, він не припаде до душі корінним франківчанам, однак, зможе багато розказати туристам про місто.

Площа Ринок — місце, де колись вирішувалась доля міста, де відбувалися загальні збори. Тут зберемося і ми, аби розпочату нашу мандрівку. Далі їдемо по вул. Галицькій на реконструйовану вул. Тринітарську та по Старозамковій до палацу Потоцьких. Далі рушаємо по алеї через Вали. Вона зручна і спокійна не тільки для прогулянок, а й як щоденне зручне сполучення з центру до вул. Вовчинецької.

Фото: Версії

Далі по вул. Валовій їдемо ліворуч на вул. Грушевського та рухаємося до перехрестя трьох «Г». За ним ліворуч Свято-Троїцький кафедральний собор УПЦ КП, колишній польський костел. Їдемо Грюнвальдською, насолоджуємося австрійською архітектурою. Проїжджаємо сквер, повертаємо праворуч на вул. Героїв Крут. На перетині з вул. Донцова варто призупинитися та озирнутися, адже довкола вас декілька епох. По вул. Донцова — польський функціоналізм, на Героїв Крут — австрійська забудова ХІХ-ХХ ст.

Далі по вул. Донцова, попри Привокзальний сквер виїжджаємо на вул. Богдана Лепкого. З неї завертаємо на спокійну вул. Академіка Гнатюка. Одно- та двоповерхові будиночки виглядають дуже затишно: їх можна довго розглядати, особливо фокусуючись на карнизах та пілястрах.

Фото: Wikimedia

Далі провулочками виїжджаємо на Мельничука, повз білу хату — і перед нами колишня вірменська церква. Ця одна з цікавинок центру міста дещо захована, але варто лише зазирнути за кут і перед нами відкривається вся її краса.

Наступна атракція — оновлене середмістя, площа Міцкевича та вул. Лесі Українки. Вже зацвіли сливи та можна насолодитися цим солодким та п’янким ароматом.

Звісно, як можна пропустити найпішохіднішу вулицю міста — Стометрівку? Нею їдемо обережно, адже зазвичай там дуже людно.

Виїжджаємо на Січових стрільців та завертаємо на вул. Шевченка, що веде нас прямо до парку. Тут варто не поспішати, щоб не пропустити деталі та трохи перепочити.

Читайте також: Що побачити в Івано-Франківську? Місто на годину, день і вихідні

У парку, довкола його центральної частини, накидуємо коло з заїздом до джерела. Далі варто спішитися та перейти вул. Мазепи. Опісля рушаємо у напрямку Острова кохання.

Їдемо довкола озера та в напрямку центру по вул. Короля Данила. Знову перед нами історична забудова різних епох. Скажімо, вул. Мазепи схожа на музей: тут безліч відреставрованих дверей, підсвітка фасадів. Краса.

Фото: Wikimedia

Далі звертаємо на Бельведерську, потім у Фортечний провулок, а потім ще раз ліворуч. На наш погляд, цікавий проїзд до парадного входу в галерею Бастіону. Далі знову Новгородська та вул. Низова. До речі, на Низовій розташована найстаріша міська лазня, яка й досі працює.

Надалі піднімаємося на майдан Андрея Шептицького. Зупиняємося в центрі: праворуч — катедра і видно кутик медкорпусу. Ліворуч — обласний художній музей. До речі, з вулиці Тринітарської видно купол та шпиль будівлі цього музею.

Фото: I go to world

Надалі тримаємо курс на пішохідний центр та завершуємо мандрівку в точці старту.

Цей маршрут охопив безліч затишних та зручних для велоруху вулиць, а також вулиць історичних. Заїхали ми і в паркову зону. Він показує, наскільки багатогранним є Франківськ. Таким бачимо його ми, родина велосипедистів, що переїхала з мегаполісу до затишного Франківська.

Велородина Лозовенків (фото надане героїнею)

 

Головне фото: програма Стала мобільність

Kufer
Вгору