Як виглядає карантин у США, Німеччині та на Кіпрі — досвід франківців

Карантин в Україні триває з 12 березня — і протриває, щонайменше, до 12 травня. За ці півтора місяці чимало українців перейшли на віддалену роботу, поступово звикли до обмежень та змін у побуті. Аби з’ясувати, чи схожий український карантин на досвіди інших країн, «Куфер» запитав у трьох франківців, які зараз мешкають за кордоном, про те, як вони переживають самоізоляцію в США, Німеччині та на Кіпрі. 

Ольга Кузьмин

тестерка програмного забезпечення в ІТ-компанії
Німеччина, Баварія, місто Ерланген

Робота під час карантину

Я була в останній хвилі працівників, яких перевели на віддалену роботу. Це тому, що працюю з різними видами пристроїв, які часто є доступними тільки у фірмі. Нерідко це зразки від клієнтів, які не можна виносити за межі будівлі. Тому користувалась останніми шансами для повноцінної роботи. Проте наприкінці березня міністр-президент Баварії офіційно оголосив про введення обмежень для пересування, тому фірма, на якій я працюю, остаточно перевела приблизно 85% працівників на віддалену роботу.

Мій робочий тиждень мало відрізняється від того ритму, який був до карантину. Єдине — зустрічаю менше людей.

Всі робочі зустрічі ми перенесли в режим скайп-конференцій. Необхідні пристрої для тестування нам теж дозволили взяти додому.

Графік та побут

Найбільше на мене вплинула насамперед відсутність фізичних навантажень. Я їздила на роботу на велосипеді, тож відстань 3 км в одну сторону — це для мене було невеликим заняття спортом кожного дня. Зараз намагаюся компенсувати відсутність руху прогулянками ввечері і заняттями спортом, хоча останній пункт не щодня вдається виконувати.

За покупками тепер ходжу набагато рідше, до трьох разів на тиждень. На роботі у нас була їдальня, а тепер багато доводиться готувати самостійно. Та я навчилась планувати своє меню на тиждень.

Життя вдома

Вдома мені не вистачає різноманітності. Раніше по дорозі додому можна було заїхати в декілька магазинів чи зустрітись з кимось за кавою і таким чином змінити обстановку, розслабитися. Зараз маршрут замикається на трикутнику кухня-вітальня-ванна-кімната. Тому мій вихід із ситуації — старі-нові хобі, онлайн курси і дзвінки через Skype або Zoom. Наприклад, я знайшла чарівний курс з малювання на Udemy, одразу пригадала роки в художній школі, почала більше спілкуватись із друзями, які живуть на відстані. З дівчатами-колегами тепер регулярно організовуємо посиденьки онлайн.

Якщо підійти креативно, то з'являється навіть більше часу на соціалізацію і цікаві розмови. 

У мене нарешті «дійшли руки» до тих справ, які відкладала на потім. Недавно розібрала свій одяг і багато речей пожертвувала або просто позбулася зайвого. Хоча б раз в тиждень стараюсь робити велопрогулянки на довші дистанції, біля 50 км. Час від часу вдається йогою позайматися.

Мені здається, що продуктивність навіть збільшується вдома. Тут ніхто не відволікає і не намагається підкинути нові завдання. Можна спокійно і методично виконувати свій план. Звичайно, іноді важко мотивувати себе, тоді роблю коротку паузу або переключаюсь на інше завдання. Часом такий «хаос» в роботі підтримує мою зацікавленість і увагу.

Я б порадила іншим не очікувати від себе занадто багато, не судити себе занадто строго, якщо мотивація була не найвищому рівні чи щось не вдалось. Вдома твій єдиний суддя це ти сам(а), і з цим суддею треба вчитись миритись.

Правила та обмеження

В порівнянні з Україною, Німеччина набагато помірніша в плані обмежень. Але все залежить від території, де ти живеш. Наприклад, у Берліні ще й досі можна піти в парк на пікнік, якщо дотримуватися дистанцій і не збиратися у групи більше 2-3 людей. А в от Баварії можна вийти тільки на невелику прогулянку чи заняття спортом, але не можна присісти навіть на лавочку чи довго затримуватись на одному місці. Якщо порушиш ці правила, то готуйся до штрафу, залежно від виду порушення суми починаються від 150 євро.

Обмеження тут поширюються на всіх, незалежно від віку.

Маски чи рукавички носити не обов’язково, але людей заохочують до цього, зокрема тих, у кого симптоми схожі на COVID-19. Але під час прогулянок досить рідко зустрічаю людей в масках.

Спочатку була поширена думка, що карантин потрібен тільки для осіб похилого віку та тих, хто у зоні ризику, а іншим дати можливість виробити природні антитіла. Але після підтверджень, що важкі наслідки можуть настати і для молоді, сумнівів у необхідності карантину поменшало.

Тут влада намагається усіма силами створити рівні умови для всіх громадян і надати допомогу тим, хто її потребує.

На це потрібен час, але утисків прав людини я не зустрічала. Продукти в магазинах завжди є в наявності, найнеобхіднішим люди теж забезпечені.

Переважна більшість населення прийняли карантин позитивно і серйозно. Навіть на територіях, де обмеження ще не ввели, люди стараються мінімізувати контакт одне з одним, менше користуватись громадським транспортом. 

Звідки дізнаються про карантин

Для мене найважливіше джерело інформації — це офіційні новини на телебаченні і в пресі. Нові рішення, зміни чи термінові новини найшвидше отримую з онлайн порталів місцевої преси. Детальніші огляди перебігу епідемії чи економіки дізнаюсь із подкастів чи спецвипусків новин. Багато місцевих політиків і провідних науковців перейшли в онлайн формат: або у вигляді подкасту, або блогу. Twitter та Instagram теж ніхто не відміняв.

Допомога мешканцям

Політики вже давно говорять про кризові пакети для бізнесу, наприклад, безвідсоткові кредити, анулювання боргів або допомогу із оплатою оренди. Це відбувається не без скандалів, адже на такі пакети намагаються претендувати і такі гіганти, як Адідас, від кого в даній ситуації скоріше очікують підтримки для малого бізнесу.

Звичайні працівники, яких звільнили або відправили у неоплачувану відпустку, отримують від держави гроші по безробіттю. 

Студенти, які зараз не мають змоги підпрацьовувати, можуть отримати від місцевого університету невеличку грошову допомогу. Безхатькам пропонують безкоштовні харчі. Окремо працюють волонтери: або допомагають старшим людям з покупками, або організовують закупівлю масок, або й просто поширюють необхідну і перевірену інформацію.

Недавно тут з'явився новий рух #supportyourlocal, де можна самостійно підтримати малий бізнес у своєму місті, купуючи товари у місцевих магазинах чи замовляючи страви у місцевих ресторанах через доставку. Це чудовий спосіб показати, що тобі не байдуже.

Світлана‌ ‌Сіщук‌

домогосподарка‌
Бруклін,‌ ‌Нью-Йорк‌ ‌

Як змінилось життя на карантині

Для‌ ‌мене‌ ‌з‌ ‌сином‌ ‌карантин‌ ‌розпочався‌ ‌16‌ ‌березня,‌ ‌коли‌ ‌закрили‌ ‌школи.‌ ‌Для‌ ‌чоловіка‌ ‌—‌ ‌тижнем‌ ‌пізніше,‌ ‌коли‌ ‌закрили‌ ‌готель,‌ ‌в‌ ‌якому‌ ‌він‌ ‌працював.‌ ‌

Не‌ ‌можу‌ ‌сказати,‌ ‌що‌ ‌наш‌ ‌розпорядок‌ ‌дня‌ ‌дуже‌ ‌сильно‌ ‌змінився.‌ ‌Наш‌ ‌графік‌ ‌здебільшого‌ ‌«заточений»‌ ‌під‌ ‌режим‌ ‌дня‌ ‌сина.‌ ‌Він‌ ‌у‌ ‌нас‌ ‌прокидається‌ ‌рано‌ ‌і‌ ‌рано‌ ‌лягає‌ ‌спати,‌ ‌незалежно‌ ‌від‌ ‌того,‌ ‌чи‌ ‌це‌ ‌будні‌, чи‌ ‌вихідні,‌ ‌чи‌ ‌канікули.‌ ‌Зараз‌ ‌час‌ ‌на‌ ‌підйом/відбій‌ ‌змінився‌ ‌всього‌ ‌на‌ ‌20-30‌ ‌хвилин.‌ ‌

З‌ ‌23‌ ‌березня‌ ‌у‌ ‌дітей‌ ‌почалась‌ ‌школа‌ ‌он‌‌лайн.‌ ‌Наш‌ ‌син‌ ‌навчається‌ ‌в‌ ‌першому‌ ‌класі‌ ‌в‌ ‌одній‌ ‌з‌ ‌муніципальних‌ ‌шкіл‌ ‌Брукліна.‌ ‌У‌ ‌них‌ ‌організоване‌ ‌дуже‌ ‌якісне‌ ‌дистанційне‌ ‌навчання,‌ ‌за‌ ‌розкладом,‌ ‌максимально‌ ‌наближеним‌ ‌до‌ ‌того,‌ ‌який‌ ‌у‌ ‌них‌ ‌був‌ ‌в‌ ‌школі.‌ ‌Тому‌ ‌з‌ ‌понеділка‌ ‌до‌ ‌п’ятниці‌ ‌з‌ ‌9:00‌ ‌ранку‌ ‌до‌ ‌14:30‌ ‌пообіді‌ ‌ми‌ ‌зайняті‌ ‌в‌ ‌«школі».‌ ‌

‌Господарськими‌ ‌питаннями‌ ‌тепер‌ ‌займається‌ ‌чоловік.‌ ‌Він‌ ‌купляє‌ ‌продукти,‌ ‌ходить‌ ‌у‌ ‌пральню,‌ ‌куховарить.‌ ‌Решту‌ ‌часу‌ ‌ми‌ ‌гуляємо,‌ ‌читаємо,‌ ‌розмальовуємо,‌ ‌складаємо‌ ‌пазли,‌ ‌дивимось‌ ‌мультики‌ ‌чи‌ ‌фільми,‌ ‌граємо‌ ‌у‌ ‌приставку.‌ ‌

Найскладніше‌ ‌зміни‌ ‌переносить‌ ‌наш‌ ‌син.‌ ‌Для‌ ‌нього‌ ‌важливий‌ ‌сталий‌ ‌уклад‌ ‌життя,‌ ‌і‌ ‌він‌ ‌дуже‌ ‌любить‌ ‌школу.‌ ‌

Для‌ ‌мене‌ було ‌важливо, ‌‌щоб‌ ‌працювали‌ ‌пральні,‌ ‌оскільки‌ ‌в‌ ‌нашому‌ ‌комплексі,‌ ‌як‌ ‌і‌ ‌в‌ ‌більшості‌ ‌багатоквартирних‌ ‌будинків‌ ‌в‌ ‌Нью-Йорку,‌ ‌не‌ ‌можна‌ ‌встановлювати‌ ‌пральні‌ ‌машини.‌ ‌Тому‌ ‌ми‌ ‌користуємось‌ ‌пральнею.‌ ‌

В‌ ‌перший‌ ‌тиждень‌ ‌карантину‌ ‌з‌ ‌Amazon‌ ‌зник‌ ‌один‌ ‌з‌ ‌видів‌ ‌корму,‌ ‌який‌ ‌їсть‌ ‌наша‌ ‌киця.‌ ‌Потім‌ ‌він‌ ‌був,‌ ‌але‌ ‌втричі‌ ‌дорожче,‌ ‌ніж‌ ‌зазвичай.‌ ‌Тепер‌ ‌вже‌ ‌все‌ ‌гаразд.‌ ‌Тільки‌ ‌час‌ ‌доставки‌ ‌інколи‌ ‌більше,‌ ‌ніж‌ ‌ми‌ ‌звикли.‌ ‌

Ми‌ ‌не‌ ‌вдягаємо‌ ‌маски‌ ‌і‌ ‌гумові‌ ‌рукавиці,‌ ‌якщо‌ ‌йдемо‌ ‌чи‌ ‌ідемо‌ ‌на‌ ‌прогулянку.‌ ‌Я‌ ‌не‌ ‌мию‌ ‌кілька‌ ‌разів‌ ‌на‌ ‌день‌ ‌підлогу‌ ‌з‌ ‌хлоркою.‌ ‌Ми‌ ‌не‌ ‌дезінфікуємо‌ ‌одяг,‌ ‌коли‌ ‌приходимо‌ ‌з‌ ‌вулиці.‌ ‌Так,‌ ‌вологе‌ ‌прибирання‌ ‌я‌ ‌роблю‌ частіше,‌ ‌ніж‌ ‌зазвичай.‌ ‌Вологі‌ ‌серветки‌ ‌і‌ ‌дезінфектор‌ ‌у‌ ‌мене‌ ‌в‌ ‌сумці‌ ‌були‌ ‌й‌ ‌до‌ ‌епідемії.‌ ‌А‌ ‌руки‌ ‌ми‌ ‌й‌ ‌раніше‌ ‌мили‌ ‌після‌ ‌вулиці‌ ‌завжди‌.

‌Якщо‌ ‌дозволяє‌ ‌погода,‌ ‌виходимо‌ ‌з‌ ‌сином‌ ‌на‌ ‌годину-дві‌ ‌на‌ ‌вулицю‌ ‌з‌ ‌самокатом‌ ‌або‌ ‌велосипедом.‌ ‌Або‌ ‌виїжджаємо‌ ‌на‌ ‌океан.‌ ‌Чоловік‌ ‌кілька‌ ‌разів‌ ‌на‌ ‌тиждень‌ ‌бігає‌ ‌зранку‌ ‌на‌ ‌набережній‌ ‌біля‌ ‌затоки.‌ ‌Нашого активного сина час від часу чимось займаємо поокремо, щоб дати іншому з батьків відпочити.

Заборони та обмеження

З 22 березня, штат Нью-Йорк та місто Нью-Йорк зокрема, стали на «Pause» – саме так губернатор Ендрю Куомо назвав режим карантину.

Що це означає:
  • закрились всі підприємства, установи та компанії, які не забезпечують життєдіяльність міста;
  • заборонили будь-які зібрання;
  • не працюють школи, дитячі садочки, стоматологічні поліклініки, торговельні моли, перукарні, кінотеатри, театри, спортзали, бібліотеки тощо;
  • мешканці міста зобов’язані дотримуватись дистанції 6 футів, тобто майже 2 метри;
  • госпіталі приймають тільки хворих з невідкладними випадками, скасовані всі планові операції та процедури;
  • аптеки, продовольчі магазини, пральні працюють;
  • ветеринарні клініки працюють, але приймають невідкладні випадки. У нас була запланована одна процедура на березень, попросили передзвонити після скасування карантину;
  • кафе і ресторани працюють виключно у режимі «доставка» і «на винос»;
  • громадський транспорт (метро, автобуси) працює. Закрили деякі лінії метро, потяги курсують з більшим інтервалом;
  • комендантської години немає, але наполегливо просять не шастати ніде без зайвої потреби;
  • дитячі майданчики закриті;
  • особи віком 70+ мають залишатись вдома і виходити на вулицю чи користуватись громадським транспортом у разі крайньої потреби.
Можна:
  • гуляти сім’ями, з дітьми;
  • бігати;
  • кататись на велосипеді чи самокаті;
  • індивідуально займатись спортом на свіжому повітрі,
  • вигулювати собак, дотримуючись дистанції;
  • пересуватись по місту в індивідуальному авто;
  • виходити в магазини, аптеки.

Віднедавна рекомендують закривати обличчя у громадських місцях. Медики і чиновники рекомендують застосовувати до цього шарфи, бандани, багаторазові маски, і навіть показують, як їх зробити самостійно. Медичні маски просять залишити для працівників, які забезпечують життєдіяльність міста.

Штрафи передбачені тільки за недотримання соціальної дистанції. Раніше сума складала від $200 до $500, з 7 квітня штраф збільшили — від $500 до $1000. Але я ще не зустрічала інформації, щоб когось штрафували.

На сайтах міста та штату є опції, через які можна поскаржитись, якщо ви помітили порушення: великі зібрання людей чи підприємства, які працюють, а працювати не мали б.

Що про це думають мешканці

До обмежень мешканці ставляться по-різному. Здебільшого з розумінням та виконують рекомендації.

На прикладі району, де ми мешкаємо, можу сказати, що людей та авто на вулицях відчутно поменшало.

Люди ходять на прогулянки, бігають, катаються на велосипедах і самокатах, вигулюють собак, але не кучкуються. Ввічливо обходять одні одних. Маски і рукавиці носять багато, але далеко не всі.

Натомість в Нью-Йорку є окремі райони, де майже не зважають на встановлені правила. Здебільшого, це райони компактного проживання єврейських ортодоксальних громад та райони, де живуть афроамериканці та латиноамериканці.

Як виглядає комунікація міста та штату

Майже щодня і мер міста Біл де Блазіо, і губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо проводять прямі включення. Вони розповідають про ситуацію в місті/штаті, про кількість підтверджених випадків COVID-19, скільки людей протестували, скільки знаходиться в госпіталях, скільки одужало/померло, які є проблеми із забезпеченням госпіталів тощо. Всі ефіри можна переглянути в записах в соціальних мережах. Всі виступи перекладають мовою жестів.

На сторінці мера є окремий хештег #AskMyMayor, де Біл де Блазіо відповідає на окремі питання, які хвилюють мешканців Нью-Йорка. По телебаченню постійно транслюють соціальну рекламу щодо правил під час пандемії.

Взагалі, для керівників міста/штату/країни подібні систематичні комунікації і публічні виступи під час форс-мажорів — обов’язкові.

Як штат допомагає мешканцям

В місті є 435 пунктів, де жителі Нью-Йорка можуть безкоштовно отримати їжу. Пункти працюють з понеділка по п’ятницю, з 7:30 до 13:30. Статус чи фінансовий стан людини значення не мають, документи не перевіряють.

Також уряд штату Нью-Йорк прийняв закон про допомогу працівникам, які постраждали від пандемії. За цим законом допомогу в зв’язку з втратою роботи отримують і ті працівники, які традиційно не мають права на допомогу з безробіття. Наприклад, незалежні підрядники або ті, хто має обмежений стаж роботи. Раніше для отримання такої допомоги необхідно було пропрацювати на останньому місці роботи не менше шести місяців. На допомогу з безробіття можуть розраховувати ті, хто має номер соціального страхування (SSN — Social Security Number), працював офіційно та сплачував податки.

В штаті Нью-Йорк максимальна допомога з безробіття становить $504 на тиждень. Загалом по Сполученим Штатам в середньому — $378 на тиждень.

До суми допомоги, яку виплачуватиме штат, федеральний уряд додав ще $600 доларів на тиждень. Також збільшили період, впродовж якого платитимуть допомогу з безробіття — до 9 місяців. Раніше було до шести.

З середини квітня почали надходити стимуляційні виплати від уряду у розмірі $1200 на дорослого та $500 на неповнолітню дитину до 17 років. Цю разову допомогу матимуть не всі американці. Для її отримання необхідно бути платником податків, тобто мати офіційний статус, і мати дохід до $75 тисяч на одну особу або до $150 тисяч для подружніх пар.

Ми особисто маємо досвід отримання допомоги з безробіття, додаткових $600 та стимуляційних виплат від уряду. 

Компанії, які надають послуги з постачання води, газу та електроенергії не можуть відключати споживачів в період пандемії. Але якщо ви не можете сплачувати рахунки, то бажано повідомити про це компанію, яка надає вам послуги.

Оренду квартири оплачувати потрібно й надалі, але діє 90-денний мораторій на виселення з житла за рішенням суду. Ті, хто сплачують позику за нерухомість можуть звернутись, щоб її розтермінувати.

Для дітей працівників, які забезпечують життєдіяльність міста (медичні працівники, пожежники, поліцейські, санітарна служба і т.п.) відкрили безкоштовні дитячі центри.

Працює гаряча лінія з питань емоційної підтримки під час пандемії.

Тестування на COVID-19 є безкоштовним для всіх жителів штату Нью-Йорк. Направлення на тест погоджує лікар.

Для підтримки малого бізнесу, уряд штату пропонує пільгові позики та гранти. Наприклад, надається безпроцентна позика для виплати зарплати працівникам. Підприємствами малого бізнесу вважаються ті, які мають до 500 працівників.

Консультаційні центри з фінансових питань надають безкоштовні консультації за телефоном.

Заборонено підвищувати ціни для будь-яких особистих чи побутових товарів або будь-яких послуг, необхідних для запобігання або обмеження поширення чи лікування COVID-19. Такими товарами є: чистячі засоби, дезінфікуючі засоби (серветки, рідини, спреї, засоби для рук), маски для обличчя, ліки.

Тарас Кривий

Кіпр 

Всередині грудня 2019 року ми з моєю дівчиною Олесею поїхали в подорож. Це найдовша подорож в моєму житті й вона триває донині. Коли в Франківську почалася зима, мороз і сніг, ми поїхали в Грецію. Це різноманітна країна з трьома морями, островами, горами, архітектурою, історією, а ще кольорами. Таке враження, що вони не кричать, а лагідно спілкуються з тобою.

Минув місяць і в середині січня, ми залишили Грецію і полетіли на Кіпр. Тоді я ще не знав, що цей острів стане для мене рідним. Тут є море і гори, ще в березні, можна було покататися на сноуборді, а потім поїхати купатися в морі. А ще тут багато фруктів. Просто на городі біля моря, або десь на вулиці можна назбирати рюкзак ківі, бананів, апельсинів, хурми, помело, і це все неймовірно смачно.

Welcome to Crazy land

Ще до карантину ми літали з Кіпру на декілька днів на Мальту в лютому, і в березні в Грузію. А потім запланували, що я повернусь на Кіпр, а Олеся залишиться в Грузії.

Я прилетів на Кіпр в день, коли перекрили кордони. Навіть автобуси з аеропорту не їхали. Довелось автостопити.

Мені зупинилася жінка і перші слова, які я почув від неї були: «Welcome to Crazy land». Вона сказала, що я щасливчик, бо натрапив на неї й вона зупинилася і підвезе мене. Ніхто інший такого б не зробив в цей дивний час. Насправді, жінка була приємна, а поїздка виявилась веселою. 

Коли почався карантин, я не дуже переживав.

Думав, нічого, два тижні це не страшно. У мене є квиток на літак до України. Карантин закінчиться і я повернусь. Але згодом карантин продовжили, рейс скасували, а ми застрягли з Олесею в різних країнах. 

Заборони й обмеження

На Кіпрі діє комендантська година з 20:00. Працюють тільки аптеки, лікарні, поліція, продуктові магазини. В магазинах при вході є дезінфектори і рукавички, в деяких працює доставка продуктів.

За появу на вулиці після 20-ї штраф — 300€.  Щоб вийти з дому, потрібно відправити смс-повідомлення до поліції. У ньому вказується місце проживання і причина виїзду/виходу. На вирішення справ дають три години. За порушення — теж штраф 300€. Пересуватись по вулиці більше двох людей заборонено.

Місцеві мешканці до обмежень поставилися досить спокійно. Для більшості це просто відпустка, люди проводять більше часу з сім'ями, або працюють на дачах. 

Про обмеження й новини про коронавірус людей тут повідомляють через соціальні мережі. При вході на електронну пошту, Google maps, YouTube, інші додатки, висвічується вікно/посилання з інформацією про COVID-19.

Карантин як можливість

Спершу ця уся ситуація створювала відчуття дискомфорту. Але не через самі обмеження, а через невідомість і незнання, що ж буде далі і що робити. До того всього, у мене ще й закінчився час перебування на острові. Пізніше я дізнався, що це не проблема. 

Зараз тривожність минула.

Я зрозумів, що карантин — це чудова нагода пізнати себе і світ навколо, вийти за рамки комфорту, бути в обмеженнях, але бачити більше. Під час карантину почав вивчати англійську, більше практикувати йогу та медитацію.

Мені пощастило — я живу в горах. Людей тут взагалі немає тому часто гуляю по горах, їжджу на ровері, саджаю різні рослин і дерева, читаю книги. 

Читайте також:

Якщо вам подобається наша робота підтримайте «Куфер»!

Спілкувались Марія Глушко, Ольга Перехрест та Софія Дейчаківська

Фото надані героями

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Kufer

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Вгору