Партнер:
«Куфер» поставив 10 франківцям — чоловікам та жінкам, приблизно одного віку, схожих професій та/або подружжям — однакові питання про роботу, стосунки, гендерні стереотипи, страхи та мрії. Порівнюючи їхні відповіді, ми спробували зрозуміти, чи так вже сильно ми всі відрізняємось одне від одного.
Анна Бода
Студентка, громадська активістка
Сім’я, стосунки та кар’єра
Кар’єра та стосунки рівноцінні. Але, я вважаю, що в молодості варто більше фокусуватись на своїй кар’єрі, а коли людина стає старшою, то займатись сім’єю (не забуваючи про кар’єру).
Якщо жінка хоче взяти прізвище чоловіка з власного щирого бажання (наприклад, щоб показати єдність сім’ї, що вони зі своїм партнером — одне ціле), то вона може це зробити, але не зобов’язана. Бо в цьому зараз немає великої потреби.
Чоловік не повинен забезпечувати сім’ю повністю, але в моменти, коли жінка є слабкою (коли виношує дитину чи після народження), більша частина внеску в сім’ю має бути на чоловікові. А за дитиною вже мають доглядати обоє.
Жінки, чоловіки та їхні стереотипи
Думаю, в навчанні немає різниці, хлопець ти чи дівчина: ми однакові люди, тому вчитись однаково легко всім.
В стосунках перший крок має робити той, кому сподобалась людина. Та я би сказала, що спочатку за романтичну вечерю має платити хлопець, щоб завоювати серце дівчини.
Безпека
Я думаю про свою безпеку, і мої рідні теж. Коли повертаюсь ввечері від подруги і йду районом, в мене є нав’язливе відчуття, що щось може зі мною статись. Я почуваюсь незахищеною у місті і іноді думаю, що не варто повертатись вночі додому. Це цікаво, бо у моїх друзів-хлопців такого відчуття немає.
Говорити про насильство
Мені здається, що деякі жінки можуть маніпулювати рухом MeToo в своїх цілях. Якщо раніше жінка була автоматично винуватою у негараздах сім’ї, то тепер ми автоматично кажемо, що це чоловік винуватий. У цьому немає балансу. Але в Україні цей рух ще досі не дуже сильно розвинутий: наприклад, у нас досі є багато курсів для жінок, як стати «богинею для чоловіка». Але на Заході це зараз маятник, який хитнувся в інший бік, де люди бачать аб’юз в усьому.
Страхи, мрії та виклики
Боюсь не до кінця реалізувати свій потенціал через вагу стереотипів чи нав’язування способів, як треба жити.
Мій виклик — кожного дня ставати кращою і бути конкурентноспроможною. Світ дуже швидко розвивається, і щоб приймати правильні рішення, треба бути обізнаним і постійно покращуватись.
Мрію стати президентом України. Знаю, це дуже велика мрія і вона потребує детального підходу. Але загалом мрію проживати кожен свій день цікаво і своєю роботою приносити людям користь.
Андрій Сидорук
Студент, фотограф, відеограф
Стосунки та кар’єра
Вибір між кар’єрою та стосунками дуже особистий. Кому як. Для мене важливо і те, і те. Потрібен баланс, бо на одній кар’єрі теж не виживеш. Людині потрібна людина.
Якщо жінка не бажає брати прізвище чоловіка — це не критично, кожна пара може сама вирішувати.
Якщо чоловіку комфортно забезпечувати родину і він цього хоче, то чому б ні? Але якщо пара вирішує, що в них спільний бюджет — це теж прекрасний варіант.
Не має бути так, як в нас стереотипно склалось: жінка йде в декрет, а чоловік на роботі. Це треба узгоджувати між собою і шукати варіант, який буде комфортним для обох. Якщо жінка хоче працювати, то і чоловік може піти в декрет. Або, можливо, вони обидва будуть працювати, а діти будуть з нянею.
Нормально ставлюсь, якщо ініціативу в стосунках проявлятиме дівчина. Хоча є стереотип, що це має робити чоловік.
Безпека
Не можу сказати, що почуваюсь дуже небезпечно. Але іноді, коли йду по району (а я живу на Каскаді) і зустрічаю компанію підозрілих чуваків, то це напружує. Нещодавно на день народження подруга подарувала мені перцевий балончик, і я розумію, що це доволі непогана штука. Ще не було таких випадків, щоб він мені знадобився, але краще перестрахуватись.
Говорити про насильство
Мені здається, що важливо те, що зараз жінки говорять про насильство та домагання. Мовчати про це точно непотрібно, бо якщо мовчати, буде враження, що такого просто нема.
Страхи, мрії та виклики
Я зараз вчусь і виховую в собі гнучкість, щоб могти пристосовуватись до будь-яких обставин і не сумувати через різні життєві ситуації, на які ти не можеш впливати. Особливо зараз з карантином: ти собі плануєш одне, а тут все різко змінюється.
Мабуть, у мене немає конкретної мрії — кимось стати чи щось купити — але хочеться класно, радісно, гарно та щасливо прожити це життя.
Катерина Лозовенко
Проєктна менеджерка Øresund
Сім’я, стосунки та кар’єра
Збереження нормальних відносин між людьми важливіше, ніж супермегакар’єрне зростання. Так, я працюю, мені це подобається, я б не змогла тільки сидіти вдома і пекти пироги. Але бути супер-бізнес-леді я не прагну.
По дефолту ніхто нічого не винен. Є двоє людей, які подобаються одне одному, вони це відчувають, діють — і все. Він наважився сказати «кохана, я тебе люблю» — взяв і сказав. Але якщо вона така вся емоційна та холерична (як я), то й вона може це сказати. Після років сімейного життя, коли ти такі моменти згадуєш, неважливо, хто це зробив перший.
Брати прізвище чоловіка не обов’язково. Хочуть — беруть, не хочуть — не беруть. Є різні традиції в сім’ях, для когось це важливо — щоб продовжити династію. Я ж хотіла поміняти прізвище, бо моє дівоче мені не подобалось.
Створюючи сім’ю, люди погоджуються на те, що віднині вони разом. Це стосується і фінансів. В сім’ї бувають різні ситуації, коли, наприклад, хтось не може працювати, тимчасово або постійно. Якщо він працює, а вона сидить з дітьми — це може бути, але це не має бути обов’язком (як і не має бути її обов’язком сидіти вдома і пекти пироги).
Фізіологічно у перші місяці життя жінка проводить з дитиною більше часу. Це, зокрема, через особливості годування у перші місяці. Але що стосується прогулянок, заміни пелюшок, догляду тощо — у нас це абсолютно 50/50
Безпека
Я боюсь темряви. І тому боюсь самостійно пересуватись містом після заходу сонця. Намагаюсь уникати неосвітлених ділянок, або проходити їх максимально швидко, ще краще — проїжджати велосипедом. В мене не було ніколи прецедентів, щоб моєму життю загрожувала небезпека, але я довго жила в Дніпрі, у неспокійному районі, тому я обходжу різні компанії.
Говорити про насильство
Добре, що ці теми починають висвітлювати. Це ознака адекватного суспільства зі свободою слова. Вважаю, що те, що такі речі взагалі існують — це неадекватно, такого немає бути.
Страхи, мрії та виклики
У мене багато страхів щодо свого здоров’я, особливо після того, як я перенесла коронавірус у важкій формі. Я дуже боюсь захворіти на онкологію. В контексті того, що я їжджу на велосипеді — боюсь потрапити в ДТП.
Мабуть, головний виклик, який супроводжує мене по життю — це вміти відстояти свою думку. Бо часто стикаєшся з тим, що хтось вважає, що саме його думка єдино правильна.
Мрію реалізувати свої плани та цілі. Так виходить, що кожного року я ставлю собі на рік вимірювану мету. І цього року це — отримати водійське посвідчення. І подорожувати.
Юрій Лозовенко
архітектор, урбаніст, транспортний планувальник
Чоловіки, жінки та стереотипи
Мені здається, що вміння вчитись залежить виключно від бажання та індивідуальних здібностей. Двієчники є як серед чоловіків, так і серед жінок. Мені здається, іноді бажання навіть важливіше, ніж вміння. Якщо людина хоче вчитись, то вона буде вчитись.
А у стосунках не повинно бути обмежень: що дівчина має сидіти, поки принц її завоює; або що принц буде чекати, що хтось на нього клюне. Перший крок у стосунках робить той, хто їх більше хоче. В нас так вийшло, що я вже збирався зробити перший крок, а Катя поспішила і зробила його швидше.
Сім’я, стосунки та кар’єра
Можливо, в певний період життя важливішою є кар’єра (особливо коли ще не маєш стосунків). Але, з власного досвіду, років так в 25-27 починаєш розуміти, що без стосунків дуже важко.
По життю має бути баланс: гарні стосунки мають бути збалансовані з вмінням забезпечити собі достойне життя. Дуже часто відсутність кар’єри може бути причиною розриву стосунків.
Жінка може брати прізвище чоловіка за бажанням. Наприклад, у наших друзів — різні прізвища, але в них бездоганні стосунки.
Думаю, чоловік повинен забезпечувати родину тільки під час вагітності дружини, коли в неї обмежена працездатність. Бо не може дружина працювати, наприклад, на дев’ятому місяці вагітності або під час пологів. Але загалом має бути якщо не паритет, то певний баланс.
За дитину теж відповідають обоє. Навіть постійне перебування з матір’ю під час грудного годування цілком може компенсовуватись заміною пелюшок зі сторони батька.
Безпека
Коли ми десь разом, можемо гуляти допізна. Коли йду один, то можу йти по темній вулиці. Єдине — стараюсь уникати дивних гучних компаній, бо це може бути пов’язане з алкоголем та неадекватністю. Я не дуже фізично розвинений, щоб всім бити морди, та й не дуже люблю це.
Говорити про насильство
Те, що теми домагань та насильства піднімаються, зокрема в Україні — це добре. Добре, що жінки не бояться про це говорити. Але, на жаль, як мені здається, це ще дуже мало відсвічує у суспільстві. Дай бог, щоб 5-7% суспільства якось про це чули та реагували. Решта ще залишаються в цьому плані інертними, необізнаними і сприймають це в штики.
Страхи, мрії та виклики
Боюсь потрапити в ДТП. Це, мабуть, єдина річ, яку я не можу контролювати.
До останнього часу було багато викликів — навалювалось багато роботи. Треба було це все зменеджерити, все встигнути. Таке мене виводить з зони комфорту.
Мрію мандрувати: за кордон, велосипедом, в гори, на моря. У нас в планах вся Європа, потім Америка, можливо — Азія. А як відкриють космічні польоти, то, можливо, ще й Місяць та Марс.
Олеся Хмельовська
рестораторка, власниця Mondays cafe & store
Сім’я, стосунки та кар’єра
Найважливіше — вміти балансувати між стосунками та кар’єрою. Бо і те, й інше є частиною нас як особистостей. Коли є задоволення від реалізації кар’єри і щастя в стосунках, воно разом утворює неймовірний баланс.
Будь-яка пара — це союз рівних людей, це партнерство. Кожен союз сам для себе обирає свою позицію, в тому числі фінансову. Тут немає бути слів «повинен» чи «зобов’язаний».
Я маю сім’ю та дітей, тож з власного досвіду: сім’я — це батьки і діти, кожен з батьків дав дитині життя і несе за них відповідальність. Працююча мама — це круто, але працюючий тато не означає, що він «допомагає» мамі виховувати дітей. Вони обоє мають допомагати дітям ставати людьми в цьому світі. Для мене було дивним, що для багатьох людей це не є нормою.
Безпека
У питаннях безпеки я дотримуюсь тверезого розуму. Будучи мамою двох маленьких дітей я не маю можливостей гуляти вночі, тож цей аспект небезпеки зникає. Але це залежить від того, в якій інфраструктурі ви живете. Івано-Франківськ, мені здається, супербезпечне місто порівняно з іншими. Хоча я не залишаю квартиру чи машину відкритими, звісно.
Говорити про насильство
На мою думку, аб’юз — питання, яке не залежить від статі, а яке залежить від стосунків. Аб’юзером може бути і жінка по відношенню до чоловіка. Але те, що про це нарешті піднімається мова — це правильно, бо інші люди, які підпадають під негативний вплив, усвідомлюють, що такі стосунки не є нормальними. Раніше ти просто терпів, бо треба терпіти. А тепер ми розуміємо, що це неправильно.
Страхи, мрії та виклики
Прямо зараз мене непокоїть нестабільна ситуація в державі, пов’язана з карантином. Але загалом — переживаю за здоров’я своїх близьких та їхнє благополуччя.
Оскільки я підприємець, вже більше шести років веду свій бізнес, то протягом останнього року постійно думаю, чи дозволять нам працювати. Я несу відповідальність не тільки за себе і свою сім’ю, я відповідаю за тих 22 людей, яким я щомісяця виплачую зарплату.
Зараз я мрію про те, що скоро все зацвіте і я буду гуляти улюбленим містом зі своїми дітлахами, буду насолоджуватись теплом і запахом квітів.
Роман Рудий
Ресторатор, власник ресторану Кухня
Сім’я, стосунки та кар’єра
Якщо жінка жертвує заради сім’ї своєю кар’єрою та соціальною реалізацією, то чоловік, однозначно, повинен забезпечити родину. А якщо двоє займаються і кар’єрами, і дітьми, тоді все може бути рівноправно. Універсального правила тут немає.
Стосунки і кар’єра однаково важливі. Людина може бути щасливою і реалізованою, коли вона розвивається в різних аспектах.
Прізвище можна брати за бажанням. В Україні часто трапляється таке, що жінка при одруженні бере офіційно прізвище чоловіка, але публічно залишає своє дівоче прізвище, бо це вже є її відомий бренд.
Заводити дитину – це ж спільне рішення, тож і доглядати мають обоє. Кожен має виконувати свої функції, не може бути такого, щоб жінка була одночасно і мамою, і татом.
Життєво необхідно проявляти емоції. Ми — пострадянське суспільство, у нас не було емоцій та сексу, у нас були заводи та п’ятирічні плани. Ми зараз з цим боремось, бо нам бракує розуміння як будувати стосунки, як говорити і приходити до спільного рішення.
Жінки, чоловіки та їхні стереотипи
Загалом, думаю, дівчатам вчитись легше, бо вони більш наполегливі та посидючі. Але це також залежить від особистості.
Безпека
Я багато задумуюсь про безпеку, тому в нас всюди є сигналізація, собака, зброя. Я розумію, що через ковідну ситуацію та економічну ми не так далеко від червоної лінії, коли люди можуть вийти і почати все трощити, тож не відкидаю такий сценарій.
Говорити про насильство
Я радий, що рухи на кшталт MeToo почались, але шкода, що вони почались із запізненням. Жінки дуже довго це терпіли і вважали, що їм ніхто не повірить. Цей рух повинен був початись ще раніше, тоді, можливо, ми б зараз не мали таких жорстких наслідків.
Страхи, мрії та виклики
Я боюсь самотності. Втратити сім’ю, дружину — це, напевно, найстрашніше.
Хотілось би не втратити голову в цій політичній ситуації, коли бачиш несправедливість — як садять за ґрати активістів, волонтерів, воїнів АТО. Справа Стерненка, справа про вбивство Шеремета, провалена вакцинація від COVID-19 — це все дуже засмучує. Але ми можемо вийти і показати, що так не буде, що ми народ і маємо право на щось нормальне.
Мрію про світле майбутнє для своїх дітей. Наші батьки мріяли про це для нас, їхні батьки — для них. Був Радянський союз, ГУЛАГ, війни, Голодомор, але вони жили тут і старались прикласти максимум зусиль, щоб наступне покоління жило краще і пам’ятало про своє коріння — такі ж цілі перед собою ставлю і я.
Оксана Петрик
авторка, копірайтерка
Жінки, чоловіки та їхні стереотипи
Я знайома з багатьма редакторками та редакторами, і спостерігаю, що частіше на контакт йдуть редакторки. Вони можуть щось підказати чи порадити. Може, це жіноча солідарність? З чоловіками в мене чомусь ніяк не складається.
Думаю, дівчатам вчитись легше. Жінки за своєю природою більше схильні до пізнання. Нам завжди цікаво дізнатись, чому все так, а не інакше. Чоловіки, мені здається, простіші. І
У дівчат ще спрацьовує така річ, що їм треба більше знати, ніж чоловіку, щоб зайняти якусь посаду. Від жінок більше вимагають, і тому, мабуть, вони з дитинства більше вчаться.
Сім’я, стосунки та кар’єра
Я за те, щоб в родині працювали двоє. Я би навряд сиділа і просто була красивою дружиною вдома, мені це нецікаво. Але деяким жінкам так було б комфортно. Але те, що чоловік головний в прийнятті рішень чи фінансово відповідальний — мабуть, так, і я покладаюсь на його рішення.
Мені стосунки задають мотивацію. Я знаю, що хочу розвиватись, бо бачу, як ми розвиваємось разом. Коли ти живеш заради професії, а стосунки починають кульгати — це не дуже добре.
Світ поступово відходить від того, щоб дитину прив’язувати до жінки. Що поки дитина не піде до школи, ти будеш сидіти вдома, бо це твій обов’язок. Дитина має бачити, як мама й тато однаково встають до неї.
Вважаю, що жінка не має брати прізвища чоловіка. Але я взяла. Не було такого, щоб я впиралась або не хотіла. Я взяла його прізвище, бо мені було прикольно відчувати себе частиною його сім’ї і будувати власну сім’ю. Але якби я була б відомою авторкою і хотіла б зберегти своє прізвище, то так би і зробила.
Безпека
Я не відчиню двері, якщо не знаю людину. Коли була студенткою, то якогось газового балончика в мене не було, хоча у сестри у Львові був. Мені спокійніше йти за руку з чоловіком, тому коли темно, він мене саму не пускає.
Говорити про насильство
Як авторка, я стикаюсь з тим, що взяти інтерв’ю в людини на особистісну тему дуже важко, бо люди важко відкриваються, не розуміють, для чого про це розповідати. Але навіть крихітна історія може перевернути життя інших людей. Наприклад, я нещодавно писала про те, як жінки народжують в різних містах України та за кордоном. І я бачу, скільки болю в тих жінках сидить, коли вони розповідають, як з ними поводились лікарі. Добре, що жінки починають про це говорити і перестають боятись.
Страхи, мрії та виклики
Боюсь втратити своїх близьких, раптово та неконтрольовано. Оскільки ми ковід вже пережили, страх захворіти вже пройшов. Більше не знаю, чого можна боятись.
Боротись з собою та розбиратись в собі — мій найбільший виклик. Зараз через пандемію є постійний страх втратити роботу, коли ти в тривожному стані і не розумієш, що буде завтра. Тож треба взяти себе в руки, опанувати страх.
Мрію, щоб ми стали батьками. Мрію не схибити в тому, як реалізувати себе в професії. Мрію нарешті зняти маски і знову усміхатись один одному.
І хотілось би, щоб люди менше колупались в чужому житті. Іноді здається, що люди не встигають прожити своє життя — так їм в кайф поради роздавати. Нас не вчать відповідати за свої емоції та свої вчинки, тому нам цікавіше спостерігати за чужими життями.
Віталій Петрик
Працює на меблевій фабриці
Сім’я, стосунки та кар’єра
Не бачу сенсу добиватись кар’єрного зростання чи мати великі матеріальні статки без дружини. Для мене важливіша вона, ніж все решта. Так, я хочу заробляти більше, мати кращу машину чи житло — але для того, щоб ми разом мали це. Якби переді мною стояв вибір «стосунки чи кар’єра», то, звичайно, стосунки.
Як мінімум, чоловік має за своє життя десь в районі двох років повністю забезпечувати сім’ю. Це ті 9 місяців, коли жінка вагітна і перший рік-два, коли дитина маленька і жінка не може працювати. А далі вже нічого не заважає дружині працювати. Як мінімум, сидіти вдома просто скучно.
Як на мене, це дивно — коли дружина не бере прізвище свого чоловіка. Ладно, якщо використовує своє прізвище надалі як творчий псевдонім — це зрозуміло. Але це ж все таки сім’я. Було б дивно, якщо дитина прийде до школи, в неї спитають прізвища мами і тата, а вони різні. «А що, у тебе батьки розведені?»
Говорити про насильство
Це правильно, що жінки почали висловлювали свою думку. Це взагалі важливо не тільки для жінок, але й для чоловіків — пам’ятати, що треба висловлювати свою думку правильно та вчасно. А не запізно. Якщо дівчину перестріли в темному провулку, і вона б розповіла про це одразу, а не після того, як той тип перестрів ще десять дівчат, то його б одразу затримали і цього б не було.
Мрії, страхи та виклики
Думаю, що у мене немає ніяких особливих викликів на щодень. Нема такого, щоб чогось боятись глобально. Але боюсь втратити рідних, особливо дружину.
У першу чергу мрію про поповнення сім’ї. Але в матеріальному плані мрію про хорошу роботу, щоб гроші працювали на мене, а не я на них.
Галина Плотницька
засновниця соціального підприємства Ba&Di Freelance
Сім’я, стосунки та кар’єра
Стосунки важливіші за кар’єру. Ми, люди, — примати, ми народжені були у зграї. А зграя потрібна, щоб вижити. Без стосунків та комунікацій це неможливо. Для мене показовим є те, що найгіршим покаранням після смертної кари є одиночна камера.
Жінці не обов’язково треба брати прізвище чоловіка, це має бути вибір жінки. Доглядати за дитиною мають і тато, і мама, бо дитина має відчувати і чоловічу енергію, і жіночу.
Чоловік забезпечує родину, бо він фізично сильніший, знов же таки, природою закладено те, що він годувальник. Але, думаю, жінка теж має заробляти, бо вона не має залежати від грошей чоловіка. Жінка, яка не заробляє сама, опиняється в позиції того, хто просить — а це означає залежність.
Жінки, чоловіки та їхні стереотипи
Думаю, хлопцям все ж легше вчитись, ніж дівчатам. Чоловіки швидше кидаються на щось нове. Але освоїти це знання, зробити його ґрунтовним та використовувати простіше жінкам.
Я усвідомлюю, що я ламаю стереотипи. Принаймні стараюсь. Часто чую від учасниць проєкту: «не виставляй мою фотографію, не хочу, щоб мене показували», «з мене будуть сміятись» тощо. Ми звикли, що люди, які вийшли на пенсію — це відірвані шматки. Сиди вдома й в’яжи чепчики.
Безпека
В молодості я була дуже ризиковою. Але тим не менш, мене привчили: я маю мати з собою якісь речі, які мені допоможуть в якийсь момент. Був період, коли я ходила з аерозольним дезодорантом, бо знала, що якщо, не дай боже, якась ситуація, ним можна було б скористатись.
Ми живемо в часи, коли інформації є дуже багато. Через це жінка розуміє: про те, що колись було табуйованим, тепер можна сказати. Зокрема про насильство. Жінка бачить приклади тих, хто відстоює свої права і розуміє: чому б не спробувати?
Страхи, мрії та виклики
Я боюсь наприкінці життя деградувати. Не хочеться бути тягарем доньці та онукам.
Найбільший мій виклик — інертність людей. Не дуже люблю переконувати, мені до вподоби, коли можна сказати: «класна ідея, давай разом!».
Коли я була маленька, мої батьки переїхали у гуртожиток для викладачів на вулиці Шевченка, 32. Цей будинок зараз занепадає. Мрію, що знайду людей, які допоможуть викупити цей будинок у міністерства освіти, щоб зробити з нього центр культури — і для дітей, і старших людей.
Віктор Вітушинський
актор франківського Драмтеатру
Жінки, чоловіки та їхні стереотипи
Мені здається, немає значення, хто режисер — чоловік чи жінка, якщо є хороший матеріал і є нормальна робота. Головне, щоб був хороший тандем режисера та актора. Акторство — це і чоловіча, і жіноча професія.
Сім’я, стосунки та кар’єра
Моя дружина взяла моє прізвище. Ми живемо разом вже 48 років, а от шлюб взяли, коли вже срібне весілля було.
За дітьми більше доглядала дружина. Коли я йшов на роботу на 11-ту, а вона на 8:30, то вона ще вела перед тим сина в садочок. Але коли був час, то вже двоє гуляли з дітьми. Хоча я менше часу з ними проводив. А от з онуками зараз проводжу багато часу.
Чоловік обов’язково повинен забезпечувати родину. Коли в нас було двоє дітей, в театрі була невелика зарплата, тож я мусив перейти в філармонію, вів концерти, багато років був Дідом Морозом, вів весілля — заробляв гроші. Але жінка теж має не лодаркою бути. Тут повинен бути дует.
Я зразу зробив перший крок в стосунках — бо я в неї списував, коли ми разом вчились у школі. Але буває й так, що дівчата роблять перший крок — і це теж буває класно.
Якщо я запрошую на вечерю, то й плачу я. Якщо ж вона покличе піти десь сходити, то я теж маю бути готовий платити. Але буває, що й вона пригощає.
Страхи, мрії та виклики
Я, мабуть, вже нічого не боюсь, всі страхи вже пройшли. Мені здається, я вже трошки пожив. Хочу побути ще, побачити, як діти, онуки ростуть — і все.
Мрію грати класну, душевну, хорошу роботу. Щоб вона зачіпала за серце, щоб людина і усміхнулась, і задумалась, і сльозинка була.
Хотів би, щоб був мир і спокій, щоб ніяка скотина не псувала нам нерви. Бо вже стільки років триває війна, гинуть хлопці. Я вже казав жінці, якби мені було років 40-45, пішов би воювати. Хоч би патрони та снаряди підносив.
P.S.
На питання «чи може жінка бути президентом?» усі герої одноголосно й беззаперечно відповіли: так, звісно.
Програма «Амбасадори розмаїття у Прикарпатті» реалізується Молодіжною організацією «СТАН» в рамках проєкту «СТАН Амбасадори розмаїття 2020: локалізація» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та в рамках проєкту «Амбасадори Розмаїття у Прикарпатті — антикрихка підтримка вразливих груп та громадських активістів» через регрантингову схему підтримки Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства за кошти Європейського Союзу в межах підтримки громадянського суспільства в регіоні.
В рамках цієї регрантингової схеми ФГС СхП підтримує проєкти своїх членів, які сприяють досягненню місії та цілей Форуму. Гранти доступні для громадських організацій з країн Східного Партнерства та ЄС. Ключові сфери підтримки є: демократія, права людини, економічна інтеграція, довкілля й енергетика, контакти між людьми, соціальна та трудова політика.
