Серед вашого оточення є люди, які зараз пригнічені? Чи, можливо, ваша близька людина часто плаче і геть не схожа на себе?
Як діяти поряд з людиною, яка переживає стрес, щоб їй допомогти і найголовніше — не зашкодити? «Куфер» допомагає розібратися разом із Анною Шийчук — психологинею, психотерапевткою та авторкою подкасту «Хтознаяк» на Urban Space Radio.
Як зрозуміти, що вашому другу не добре?
Як правило, це помітно.
Але зверніть увагу на макроподії, які ставались в його/її житті: чи були якісь втрати, зміни в житті (навіть позитивні), хвороби (особливо зараз, коли навіть після одужання від COVID-19 людина може мати постковідні наслідки), емоційні труднощі тощо. Якщо так, то, можливо, ваша допомога буде вчасна.
Що робити в першу чергу?
Якщо ми говоримо про підтримку загалом, то підтримати людину найлегше словами. Прийдіть і скажіть: «Я тебе підтримую», «Я тобі співчуваю», «Мені шкода, що так сталося», «Я тебе люблю», «Я з тобою».
«Ці слова можуть звучати банально, і нам здається, що ми мусимо зробити щось надзвичайне або щось особливе, щоб ця підтримка спрацювала, але насправді достатньо слів. Достатньо сказати про свої відчуття», — пояснює Анна Шийчук.
Бажання допомогти треба проявляти самому, чи краще почекати, коли про це попросять?
На жаль (чи на щастя?) єдиного правила тут немає. Треба слухати своє серце.
«Наприклад, дітям точно потрібна наша допомога. Завдання батьків підійти і запитати: «Я бачу, ти себе погано почуваєш» або «Я бачу, що ти злишся». Дитина ще не вміє говорити про свої почуття словами і тому не попросить про допомогу. Суть батьківства якраз у тому, щоб навчити цього. Підлітки можуть казати: «Йдіть геть, мені нікого не треба», але насправді — треба», — каже Анна.
Щодо дорослих, треба дивитися по ситуації і по поведінці. Найкраще ще до початку проблем (якщо можна їх передбачити) уточнити: «Коли тобі буде погано, що мені робити?».
Якщо так зробити не вийде, то сидіти й чекати, поки людина попросить про допомогу — поганий варіант. Водночас догнати і врятувати її примусово — теж не окей. Найкраще — середина, коли є можливість трошки зблизитися і висловити слова підтримки. Можна зробити щось просте: принести їжу, наприклад. Головне наголосити, що ви поруч і завжди готові допомогти.
Що робити, якщо в тебе немає сил підтримувати когось?
Дбати про близьку людину, звісно, хороший вчинок, але не варто робити чогось, що буде шкодити вам самим.
«Ви не мусите кинути все своє життя і бігти допомагати іншим. Достатньо сказати: я поруч, я тебе люблю, я тебе підтримую, ти все робиш правильно. Ми не мусимо робити великі подвиги. Тому дійте залежно від власних сил», — розповідає психологиня.
Що можна зробити:
- Запитайте людину, чим ви можете допомогти. Можна сказати: «Можу приготувати їжу або зробити замість тебе якусь роботу. Навіть якщо ти зараз не хочеш — я прийду і це зроблю пізніше»;
- Якщо людина відмовляється, повторіть: гаразд, але якщо щось зміниться — будь ласка, телефонуй.
Чого краще не робити?
Не уникайте розмови та не ігноруйте. Не треба вдавати, що все ідеально, якщо це не так. Але при цьому не вдавайтесь у крайнощі: не нагнітайте і не перепитуйте без кінця, що ви можете зробити.
Анна Шийчук радить:
«Варто зберегти той ритм стосунків, який був раніше. Будьте в цьому процесі і питайте: як ти себе почуваєш, як твої справи. І обов'язково вислуховуйте відповіді до кінця».
Як підтримати людину, яка переживає втрату?
Пам’ятати, що дива не буде і ваш друг чи подруга переживатимуть втрату найближчий рік. У такій ситуації не можна зробити щось, від чого людині одразу стане краще. Але можна бути поруч, казати про своє співчуття, бути уважним (але не перегинати).
Що можна зробити:
- Спостерігайте. Якщо помирає людину, від якої багато що залежало в житті вашого друга, є ризик, що втратиться звичний ритм життя. Тож будьте готові прийти на допомогу: іноді знадобиться допомогти з виконуванням задач, які раніше виконував померлий, або й повністю взяти їх на себе на деякий час.
- Не кажіть: «Ой, та що ти переживаєш», «Та нову собі народиш» (якщо помирає дитина), «В тебе ж ще мама залишилася» (якщо помер хтось із батьків).
- Уникайте речень, які заперечують горе. Горе треба підтримувати: мовляв, якщо тобі сумно, ми можемо посумувати разом. Іноді нам хочеться розвеселити людину, яка сумує, але це егоїстичне бажання — бо нам самим некомфортно бути з цим болем поруч. Але переживати сум, злість, розчарування і апатію (особливо у перший рік після втрати) — нормально.
Чи можна жартувати в такій ситуації?
Жартувати завжди можна, якщо це доречно (а не якщо ви хочете пожартувати лише щоб розвеселити цю сумну людину).
Проте варто спершу спитати: «у мене є жарт, чи можна я його скажу?»
Чи можна говорити про людину, яка померла?
Так, звісно. Але це треба робити обережно. Людина може зреагувати сльозами або агресією — будь-які реакції в такій ситуації нормальні. Якщо вагаєтесь, можна почати з питань: «я хотів би запитати тебе про нього/неї», «чи комфортно тобі говорити?».
Для людини може бути важливо виговоритися про померлого — і тоді ці історії треба вислухати. Якщо ж бажання поговорити немає, ви можете самі розповідати історії, якщо вони є. Це важливо для людини, яка переживає горе.
Що робити, якщо ви не знаєте, що казати?
Так і кажіть: «Це дуже складна ситуація. Я з тобою, я тебе люблю і дуже співпереживаю, але не знаю, що сказати зараз».
Що відчуваєте, те і кажіть. Запитайте, як людина почувається і як би вона хотіла, щоб ви поводились з нею зараз. Від цього і відштовхуйтесь.
Як підтримати людину з депресією?
Депресія — це клінічний діагноз, і його має ставити лікар, зазвичай психіатр або невропатолог. Проте якщо вас турбує емоційний стан вашого друга чи подруги, ви можете порадити їм сходити до психотерапевта, але це треба зробити не в грубій формі.
«Якщо це депресія, то це хвороба. І ти не мусиш справлятися з цим самостійно. Я хочу тобі допомогти. Як я можу посприяти, щоб ти відвідував/відвідувала терапевта? Чи є в тебе гроші? Чи можу чимось тобі тут зарадити?», — наводить приклад Анна Шийчук.
Що можна зробити:
- Не очікуйте від людини щастя й радості, а також не радьте усміхнутись і просто бути веселішою. Не забувайте, що це хвороба і людина просто не може посміхатись.
«Дуже важливо, якщо ви хочете підтримати людину з депресією, мати контакт з її психіатром, який виписує препарати і який може пояснити, яка причина саме цієї конкретної депресії. Тому що причини можуть бути різними», — радить Анна Шийчук.
- Візьміть щось на себе. Часто під час депресії людина не може виконувати частину побутових функцій: їсти, готувати, прибирати, робити покупки тощо. Ви можете допомогти з виконанням цих задач, і це вже допоможе впоратись з цим станом (але, знов же таки, робіть це бережно та турботливо).
«Людина, яка в депресії, мусить мати чіткі інструкції і вказівки від психіатра, відвідувати психотерапевта, проговорювати і проживати ці всі емоції і стани. Бо це не сум, який просто пройде. Депресія — ментальна хвороба, яку треба лікувати. А її наслідки можуть бути складні і серйозні», — каже психологиня.
Як підтримати людину, яка хворіє?
Якщо це легка хвороба: говоріть про це, бажайте одужання. Це банальні речі, але їх важливо чути.
Ситуація з важкими хворобами трохи складніша. Людям, які борються з хворобою, дуже важко самим, в них можуть бути депресивні чи агресивні стани. Так само вони втомлюються від постійних аналізів, лікувань та обстежень.
Що можна зробити:
- підтримуйте, але не забувайте про себе і власні сили — якщо хвороба триватиме довго, вони вам знадобляться;
- не бійтесь розділяти цю підтримку з іншими друзями та родичами;
- не уникайте розмов.
«Важливо говорити про все, питання тільки в тому, в якій формі і про що саме ви хочете сказати. Нам може бути страшно чи соромно розпочати про щось, але хвороби не треба соромитись, вона не стане ще страшнішою. Навпаки, уникання таких тем — це слон посеред кімнати, якого всі бачать, але обходять стороною», — зауважує психологиня.
