Партнер:
Що таке урбаністика? Чому планування міста — справа дещо складніша за будівництво нових будинків і ремонт вулиць? Яку роль у наших містах займають мистецькі практики?
Наступного тижня (11-14 липня) у Франківську відбудуться головні події міжнародного урбаністичного фестивалю «Сеанс міського сканування», тож «Куфер», як медіапартнер фестивалю, допомагає трохи освіжити знання з теорії міста за допомогою книжок і фільмів.
Читайте також: Танцюйте, урбаністи! Путівник франківським фестивалем Сеанс Міського Сканування
Почитати
«Міста для людей»
автор — Йен Ґел («Основи», 2018)
Архітектор Йен Ґел понад п’ятдесят років допомагає змінювати урбаністичні середовища в усьому світі. Для цього він вивчає, як люди користуються чи могли б користуватися простором, у якому живуть і працюють.
У своїй книжці Ґел пропонує свої останні висновки про те, як створювати чи відновлювати міський простір з урахуванням людського виміру. Він дає методологію й інструментарій, якими користується сам, перетворюючи неефективні й непридатні для людей простори на те, чим вони, як він сам вірить, мусять бути — на міста для людей.
«Урбаністичні студії: (Не)задоволення публічними просторами»
(«Всесвіт», 2017)
Книжка складається з понад 20 критичних статей авторів з України, США, Австралії, Індії, Нігерії та Греції.
У центрі уваги авторів — осмислення і переосмислення політичної ролі публічних просторів міста як найхарактерніших вимірів урбаністичного способу життя. І мова не лише про політичні зібрання, а насамперед про «політику простору»: зміну значень і пам’яті, образу та функцій громадських просторів, не/присутність певних груп і спільнот у цих просторах і боротьбу за них.
«Акупунктура міста»
автор — Жайме Лернер («Видавництво Старого Лева», 2016)
Жайме Лернер — бразильський архітектор українського походження, консультант ООН з питань міського планування та політичний діяч. Він пише про те, як перетворити місто на затишний дім. Ставши мером занедбаного і похмурого мегаполіса, Лернер із однодумцями спромігся перетворити його на квітучий парк, переконавши городян, що й промислове місто здатне дарувати насолоду, комфорт і відпочинок.
Автор пояснює урбаністичну теорію «акупунктури міста» на прикладі багатьох країн і розповідає, як незначні заходи, що нагадують китайську медичну практику голковколювання, здатні призвести до величезних позитивних змін і зробити цей світ кращим.
«Compendium for the Civic Economy: What our Cities, Towns and Neighborhoods Can Learn from 25 Trailblazers»
упорядники — Timothy Ahrensbach, Joost Beunderman, Alice Fung, Indy Johar, Joni Steiner (2013)
Швидкі зміни в економіці, соціальних зв’язках та довколишньому середовищі спонукають до пошуків більш стійких шляхів до спільного процвітання. Все більше людей, які долучаються до змін, знаходять способи розвивати іншу економіку у містах, містечках, районах та селах.
У цій книжці зібрані 25 тематичних досліджень цієї нової економіки та досягнення 25 першопрохідців, які показують, чому ми повинні краще розуміти роль громадянського підприємництва.
На жаль, книжка не перекладена українською мовою.
Читайте також: Обирати найкращі ідеї, а не дешевші. Експертка про користь архітектурних конкурсів для міста
«Економні інновації: як створити більше з меншими ресурсами»
автори — Нави Раджу, Джайдип Прабху («К.FUND», 2015)
Книга із серії The Economist Books розповідає про революційну тенденцію у глобальному бізнесі — економні інновації. За допомогою застосування цього підходу багато провідних компаній змінили своє управлінське мислення і навчилися створювати високоякісні продукти з обмеженими ресурсами. Раджу и Прабху демонструють, що економні інновації є однією з найбільш важливих нових моделей створення цінності як для компаній, так і для клієнтів. Книга містить цінні приклади застосування економних інновацій і пропонує алгоритм їх впровадження у будь-якій компанії. Автори впевнені, що в недалекому майбутньому ці знання стануть необхідною умовою проведення будь-якої бізнес-активності.
«Artificial Hells: Participatory art and the Politics of Spectatorship»
авторка — Клер Бішоп (2012)
Відома британська історикиня мистецтва та критикиня з’ясовує, яке місце між практикою художників-одинаків, для яких головною є свобода творчості й самовираження, та ринком, де панує комерційний інтерес, повторюваність ідей та пасивне споживацтво, займає «партисипативне мистецтво». З’ясовуємо, як введення художніх практик у соціальний контекст і залучення громадян впливає на останніх, як змінює сприйняття самого мистецтва й естетики і яким у всій цій історії є інтерес держави.
Українською цю книжку про партисипативне мистецтво і політику глядацтва наразі не переклали. Хоча є переклад російською.
Читайте також: Відкрийте цех! Як у Франківську створюють спільний простір для виробництва і фестивалів
«Смерть і життя великих американських міст» / «The Death And Life Of The Great American Cities»
авторка — Джейн Джекобс (1961)
Класика про міське планування та роль міста. Джейн Джекобс є однією з основоположниць теорії нового урбанізму — містобудівної концепції, яка розвиває ідею відродження компактних пішохідних міст на противагу автомобільним передмістям.
Авторка осмислює роль міста і міського середовища у житті людини. Вона перша, хто опублікував аргументи проти міського планування, основаного на абстрактних ідеях, які ігнорують повсякденне життя містян. Місто, як і кожен мікрорайон, живе за власними правилами, і авторка намагається нащупати ці закони спонтанного міського життя. У книзі є особиста історія відносин Джейн Джекобс з районом Грінвіч-Вілледж у Нью-Йорку, на прикладі якого вона пояснює принципи міського життя.
І це ще одна книжка, українського перекладу якої поки що немає.
«Перформування спільного міста. На перетині мистецтва, політики й громадського життя»
автор — Паскаль Ґілен (видавництво Ist Publishing, 2019)
Місто, спільнота та музей — головні теми, з якими працює соціолог культури Паскаль Ґілен у трьох текстах цієї збірки. Він визначає головні принципи існування у спільному міському просторі та ставить питання: чи можливе спільне місто сьогодні і якщо так, то які шляхи його створення?
«Місто завжди перебуває в русі, й будь-яка типологія, що намагається його зафіксувати, не бере до уваги складнощів реального життя», — пише Ґілен, наголошуючи на співучасті та співіснуванні в безладі міського життя.
До інших ключових питань книжки також належать: сучасне становище культурних інституцій у світі, майбутня роль музеїв, художніх академій та виклики, на які доводиться відповідати інституціям у спільному місті.
Подивитись
Фільм «Класовий поділ» / «Class Divide» (2016)
Життя Нью-Йорка, яке не показують у серіалах та фільмах. Головні герої — діти, які вчаться у дуже різних школах і по-різному сприймають місто, у якому вони виростають. Місце дії — район Челсі, у центрі уваги — проблеми нерівності, соціального тиску, стагнація класової мобільності, джентрифікація тощо. Утім, розбиратись з цим світом невдовзі доведеться саме дітям, які не обирали, по який бік вулиці їм народитись.
Фільм «Студія 54» / «Studio 54» (2018)
Документальна стрічка Мэтта Тирнаура про найвідоміший клуб у світі.
В історії було не так багато нічних закладів, що міняли світ навколо себе та ставали символами цілої ери. Але Студия 54 – саме така. Ця казкова й небезпечна бухта в будівлі старого театру встановлювала власні правила, які гарантували безпеку гостям і прийняття свободного духу 1970-х. Сюди на вечірки приходили Лайза Мінеллі, Елізабет Тейлор, Енді Воргол, Мік Джаггер, Сильвестр Сталлоне та інші зірки. Документальний фільм Студія 54 — це дослідження протиріч. Але він підкреслює, як навіть найпотужніші культурні явища можуть бути вразливими і швидкоплинними.
«Чому ми їздимо на велосипеді» / «Why we cyclе» (2017)
Нідерландське кіно про велосипед у місті, про корисні ефекти від велоїзди — не лише для персонального здоров’я чи навколишнього природного середовища, а й для міста і соціуму, наприклад, як і чому ми стаємо толерантнішими.
Головне фото: Breno Assis
