Менеджмент для мера. Як зібрати команду для управління містом?

Управління містом — це політика чи менеджмент? І як сформувати справді сильну команду, яка б допомагала розбиратись з різноманітними міськими проблемами?

Спеціально для «Куфера» Андрій Черніков написав колонку про те, з чого складається робота міського голови і на що варто звертати увагу, обираючи собі нового.

Отже, ви стали мером міста. Перший робочий день, ви заходите в кабінет і починаєте працювати. Але що ж робить мер міста?

На виборах кандидати публікують свої передвиборчі програми — обіцянки виконати те, те й те. Цим кандидати зваблюють виборців делегувати їм свою частку влади. В один чи два тури виборці передають цю владу одному з кандидатів.

Мер — посада виборча. Право влади, передане міському голові, показує довіру більшості населення. Виборчий процес легітимізує владу конкретної людини (цей термін нам знадобиться, коли ми будемо роздивлятись окремі дії мера міста). Зібравши право на владу, мер міста може приступати до виконання своєї передвиборчої програми.

Тож новий мер заходить у свій кабінет, де на нього чекають довгих п’ять років управління…

Список справ

У кожного з нас є справи, які треба (чи хочеться) зробити. Встати зранку, вмитись, зробити зарядку. Або встати, одягнути футболку, залізти в маршрутку, сісти за робочий стіл, відкрити пошту, прочитати перший лист… і так до вечора.

Уявимо це в списку справ:

  • прокинутись
  • заправити ліжко 
  • поснідати 
  • дійти до роботи
  • розібратись зі справами
  • обід
  • розібратись зі справами після обіду
  • помолитись Богу
  • вечеря

Як ми бачимо, справа може бути виконана, або ще ні. Це і є мінімальний менеджмент.

Якщо ми додамо час, то це буде тайм-менеджмент:

  • прокинутись
  • заправити ліжко
  • поснідати
  • дійти до роботи
  • 8:00 — 9:00: оперативна нарада
  • розібратись зі справами
  • обід
  • розібратись зі справами після обіду
  • помолитись Богу
  • вечеря

Нараду не можна перенести, бо вона має відбутись в певний час, і на неї прийде багато людей.

Проєкти

Справам у списку можна додати відношення: чи це приватна справа, чи робоча:

  • прокинутись (особисте)
  • заправити ліжко (особисте)
  • поснідати (особисте)
  • дійти до роботи (державна служба)
  • 8:00 — 9:00: оперативна нарада (державна служба)
  • розібратись зі справами (державна служба)
  • обід (особисте)
  • розібратись зі справами після обіду (державна служба)
  • помолитись Богу (особисте)
  • вечеря (особисте)

Нас, як виборців і платників податків, цікавить тільки те, що стосується державної служби. Решта нам нецікаве. Не так важливо, чи заправляє мер міста ліжко, чи молиться зранку і чи смачний у нього обід. Але ось чи дійде він до роботи — важливо.

Скоротимо список:

  • дійти до роботи (державна служба)
  • 8:00 — 9:00: оперативна нарада (державна служба)
  • розібратись зі справами (державна служба)

Але «розібратись зі справами» це досить розмито. Подивімося, за що відповідає місцеве самоврядування і розкладемо список справ:

  • дійти до роботи
  • розібратись у справах соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку
  • розібратись у справах в галузі бюджету, фінансів і цін
  • розібратись у справах щодо управління комунальною власністю
  • розібратись у справах в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку
  • розібратись у справах у галузі будівництва
  • розібратись у справах освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту
  • розібратись у справах з регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища
  • розібратись у справах соціального захисту населення
  • розібратись у справах в галузі зовнішньоекономічної діяльності
  • розібратись у справах в галузі оборонної роботи
  • розібратись у справах щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою
  • розібратись у справах щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян тощо.

Що ж, щоб розібратись з купою цих справ, для цього треба трохи більше народу. І ми йдемо до делегування.

Делегування

Делегування — це передача функції, повноважень на певний час окремій особі.

У делегування є чотири рівні, які відрізняються рівнем відповідальності.

У міського голови є заступники. Всі вони наділені певними повноваженнями на певний час (у нашому випадку — Русланом Марцінківим). Всі ці повноваження різні, щоб заступники не робили тої самої роботи.

Отже, треба розуміти, що всі заступники — це трохи міський голова у межах своїх повноважень.

Списочок справ у заступника мера:

  • дійти до роботи
  • 8:00 — 9:00: оперативна нарада
  • розібратись у справах освіти (моїх відокремлених повноважень)

Мер:

  • дійти до роботи
  • 8:00 — 9:00: оперативна нарада
  • проконтролювати виконання роботи заступника №1
  • проконтролювати виконання роботи заступника №2

Заступники мера делегують свої повноваження комунальним підприємствам. Комунальне підприємство — це підприємство у власності міста, засновником такого підприємства є міська рада.

Отже, структура поки що така:

  • міський голова делегує і контролює заступників
  • заступники контролюють керівників комунальних підприємств
  • керівники комунальних підприємств контролюють менеджерів цих підприємств
  • менеджер підприємства контролює робітників і робітниць цього комунального підприємства
  • робітники та робітниці виконують певну задачу в межах своєї роботи

Вочевидь саме працівники комунальних підприємств виконують всю роботу, але контроль та делегування виконує саме мер.

Мер не є начальником всіх начальників. Є міська рада. В разі чого вона може сильно обмежити повноваження міського голови. Міська рада — так само легітимний, але вже колегіальний орган влади. Міські депутати не несуть персональну відповідальність за рішення. А міський голова — так.

Основа діяльності мера — це сформувати команду, яка виконає передвиборчу програму.

Як сформувати команду мрії

Це — рівні відповідальності:

Робітник вправно робить роботу. Керівник раз на два дні приходить, перевіряє роботу і бачить, що все йде ок. Заступник двічі на тиждень перевіряє роботу керівника КП, бачить, що все гаразд, зустрічається з мером раз на тиждень на оперативній нараді і каже що все ок. Це — ідеальний світ. Але він не ідеальний.

Якщо стається якась біда у робітника, то він повідомляє керівника, що сталось. Якщо у повноваженнях керівника є можливість (та бажання) вирішити ситуацію, то він виправляє:

Якщо повноважень або компетенцій в нього нема, то він повідомляє заступника мера.

Це називається ескалація проблеми.

У неідеальному світі керівник і заступник міського голови займаються не тільки делегуванням та контролем, а й операційною роботою.

Що стається, якщо керівник завжди, кожну проблему передає на рівень вище: керівника ніби й нема, а заступник займається проблемами не свого рівня. Це називається мікроменеджмент.

Заступник може бути незадоволений, що йому підкидають більше роботи.

Як вирішити цю задачу:

  • поставити іншого, більш компетентного, керівника;
  • якщо керівник компетентний, то дати йому більше повноважень.

Якщо керівника найняли за принципами компетентності, то з цим проблем не буде. Але якщо принципом найму є інший (персональна лояльність, кумівство тощо), тоді ця ситуація вирішується так: керівник не вирішує проблему, і не ескалює її.

У такому випадку систему виправити складно, бо проблема не доноситься нагору, де приймають рішення. Через це рішення не приймається, проблема не вирішується, якість послуг падає. Якість послуг визначає успішність виконання передвиборчої програми.

На основі цієї системи можемо зробити висновки.

Сильна команда має складатись з таких принципів:

  • Лідер команди має робити делегування якомога найвищого рівня. Вміти сприймати погані новини. Погані новини — це добре, значить вам їх можуть повідомити.
  • Керівник має бути відданий справі, компетентний, а не лояльний до власного керівництва.

Чому все не так влаштовано?

Одним з основних важелів в налаштуванні цієї системи є вибори. Саме вибори формують ту команду, яка і буде керувати містом. Наразі кандидати в місцеві вибори зваблюють виборців прийти на виборчу дільницю і проголосувати за них.

І тут ми стикаємось з політтехнологією, а не менеджментом. Часто ми віддаємо свій голос за симпатичного кандидата, або тому що він належить партії, яку підтримуєте. 

Чи можете ви відповісти на наступні питання: 

  • Які з пунктів передвиборчої програми чинного міського голови були виконані? Та наскільки?
  • Які з пунктів передвиборчої програми чинного міського голови не були виконані?
  • Які програми кандидатів на посаду міського голови ви підтримуєте? І які саме пункти?

Свій вибір варто базувати на цих відповідях.

Якщо більшість виборців віддає свій голос «за» емоційно, то і відповідальності за виконання програми нема. Система не вибудовує якісні послуги.

Читайте також:

Дякуємо, що дочитали до кінця! Якщо вам сподобалось, то ви можете підтримати нас і допомогти «Куферу» робити більше матеріалів.

Матеріал опубліковано в рамках програми Local Media Innovations, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Kufer

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Вгору