Партнер:
17 жовтня розпочав свою роботу міжнародний Тбіліський архітектурний бієнале. Та оскільки через карантин подія відбувається частково онлайн, частково — на локаціях партнерів, частиною цієї події став Івано-Франківськ.
«Куфер» розповідає, які саме роботи показали на виставці та чому спостереження за міським простором може бути красивим і корисним.
Звуки на площі
Проєкт: KUMBIMA: The Collection of Thoughts
Країна: Албанія, Німеччина
Уявіть собі білу кімнату, за стіною якої — міська площа. Треба лише торкнутись, і тоді залунає шум й голоси мешканців Тірани.
Проєкт Kumbima досліджує звуковий ландшафт міста та, в такий спосіб, громаду, яка його створює. З поліфонії голосів, які накладаються, можна зібрати спільний портрет людей, які через/крізь цю площу проходять.
Що важливо розуміти: проєкт починається з основних зрушень кінця 90-х: тоді Албанія, яка до цього моменту була країною виключно атеїстичною, після падіння комуністичного режиму отримала можливість випустити на вулиці релігію.
«З приглушених, замовчуваних, окремих прихованих проявів релігійності у власних квартирах релігійна присутність швидко стала безцензурною, багатопроявною, відкритою у парках, на бульварах та площах», — йдеться в описі проєкту.
І в просторі галереї теж.
Ось так, підсилюючи голоси тих, хто звик мовчати, у балансі між індивідуальним звуком та спільним шумом, на перетині приватного, закритого, простору і вільного, публічного, працює цей проєкт: ніби портал в інше місто.
Бульдозер і прогрес
Проєкт: Earthmovers
Країна: Нідерланди, Албанія
У неділю, 17 травня цього року, о 4-й ранку, в останній день перед зняттям загальнонаціональної комендантської години та заборони на групові зібрання у зв’язку з COVID-19, десятки поліцейських зайшли у будівлю Національного театру Албанії, побили та заарештували активістів, які були всередині, щоб звільнити простір для бульдозера, що зруйнував будівлю до настання ранку.
Впродовж попередніх 27 місяців 80-річну історичну будівлю займали художники та активісти, чинячи опір планам її знесення з боку уряду Албанії. Але бульдозер виграв.
Це кіноесе — ще одна албанська робота — зрозуміле для багатьох українців.
Руйнація та розчищення в нас теж часто вважають синонімами прогресу (треба знищити все старе й потворне, щоб збудувати нове й прекрасне).
Іронії і глибшого сенсу проєкту додають його несвідомі учасники, а саме — влада міста та правоохоронці. Бульдозер, що стає в цьому відеоесе символом легітимізованого насильства, взагалі-то був створений для того, щоб полегшити роботу в будівництві чи сільському господарстві. Відтоді минуло досить часу, щоб ці сенси змінились: тепер бульдозер в прямому й переносному сенсі прокладає шляхи, зминаючи все під собою (чим не метафора влади?)
Хоча навіть якщо вам не так важливо розбиратись в складних матеріях, сам факт руйнування історичної будівлі — вже достатньо глибокий і зрозумілий конфлікт, щоб почати співпереживати албанцям.
Будинок, який побудували в Тбілісі
Проєкт: Dostroyka
Країна: Польща
Ось будинок, який неможливо добудувати. Бо десь потрібно додати ще один балкон, пробити вікно, додати прикрас, засклити лоджію. Будівництво — це дієслово, ще й недоконаного виду. Особливо у пострадянських та постсоціалістичних країнах.
Dostroyka — це інтерактивна модель тбіліського багатоквартирного будинку, що постійно створюється користувачами протягом усього Бієнале. Цей проєкт базується на межі двох ідей, що однаково притаманні грузинській культурі: потужне відчуття колективного і при цьому відсутність розуміння спільності простору (нічого не нагадує?).
На цей проєкт, який створили поляки (що демонструє, як насправді багато спільного є у країн колишнього соцтабору), надихнув феномен переосмислення і переоблаштування радянського житла під себе. Достройка тут — це «укомфортнення» простору його власниками. Часто всупереч естетичності, будівельним нормам та законодавству.
Такі будинки, ніби ковдри з клаптиків, досі можна побачити в різних районах Тбілісі. Але невідомо, чи ще довго: зараз грузинське будівельне законодавство модернізується, тож достройки скоро лишаться виключно у пам’яті їхніх творців. Ну і митців, звісно.
У пошуках міських ініціатив
Проєкт: EASA, We. City
Країна: Україна
Запорука майже будь-якої успішної роботи — комунікація. Правда, перед тим, як з кимось комунікувати, треба з цим кимось познайомитись. Так виник проєкт We.City — можливо, найпрактичніший проєкт з усіх, які можна побачити на бієнале.
Це — веб-додаток для громадського мережування навколо міських проблем, колективного пошуку рішень, ресурсів і виконавців.
Щось середнє між тіндером і фейсбуком для міських активістів.
Головним інтерфейсом платформи є мапа: тут можна відмічати пропозиції, як змінити громадський простір, залишати фотографії, дивитись чужі пропозиції та об’єднуватись з іншими ініціативами та активістами. Також, організації або окремі користувачі, що можуть надавати консультації, допомогу, послуги або продукти для громадських ініціатив, можуть відмітити свою організацію або послугу на мапі.
Цей додаток — для і про людей, які хочуть бачити навколо себе позитивні зміни, але не мають часу, енергії чи знань, щоб здійснювати їх самостійно.
До речі, цей проєкт можна підтримати на Спільнокошті. Можна навіть долучитись до його розробки.
Підглядаємо за будинками
Проєкт: Center of Spatial Technologies, DOMA: Networked Homes
Країна: Україна
Є щось спокусливе у можливості підглянути до чужого будинку. Особливо коли робиш це з дослідницькою ціллю. Так і проєкт Networked Homes вивчає людські сліди: трудові, вуглецеві, на прикладі однієї квартири.
Наші будинки — це величезні мережі, що складаються як з зовнішньої матеріальної оболонки, так і усіх соціальних елементів, якими насичені наші помешкання. Один зі способів контролювати цю мережу — реплікувати її, створити цифрову копію і відтворити подалі від оригінального об’єкта. Так і з’явився цей проєкт, що відтворює реальну кухню у масштабі 1:1, і де можна крізь шпарини камер підглядати за рухами рук, що миють посуд, води в крані, робота-пилососа. А також прогулятись в окулярах віртуальної реальності цим простором.
Ця взаємодія живого і неживого, обмежена однією дуже реальною квартирою і менш реальною, в силу своєї природи, інсталяцією, провокує на діалог: як керувати нашими містами і елементами, з яких вони складаються? Хто користується цим простором і як? Де межа між уявним та реальним? Складно сказати, особливо після того, як інсталяція, де хтось інший миє посуд, а ти за цим спостерігаєш, нагадує про власні невимиті тарілки, що залишились вдома.
Спільність з іншими
Проєкт: Queer(ing) Common Space
Країна: Німеччина
Єдиний об’єкт павільйону, надійно схований за цупкими темними шторами та позначкою 18+. Queer(ing) Common Space — це архів портретів квір-просторів, які існують у Тбілісі та Берліні. Тут крізь монітор можна торкнутись багатьох життів, їхніх розповідей, зустрічей та переживань, що розгортаються довкола просторів, відкритих та дружніх для LGBTQIA+.
Важливо розуміти: квір-простір не обов’язково мусить бути чимось вигадливим чи особливим, він може існувати скрізь і приймати кожного. Його головна мета — бути безпечним місцем, у якому люди зі схожими потребами, досвідами і травмами можуть почуватись вільно.
До речі, присутність подібних просторів в місті багато говорить про безпеку та комфорт його мешканців загалом. Адже місто, безпечне для тих, хто якось відрізняється від загальної маси, буде безпечним для всіх.
Цей проєкт — діалог, портрети і архів водночас. Це чергова клаптикова ковдра, поліфонія та множинність досвідів, зібраних на одному екрані. Це місце зустрічі з людьми, які часто залишаються невидимими (і ось їх знову ховають за темними шторами).
Утім, це хороша фінальна точка, аби повернутись до запитання: так що ж у нас всіх спільного?
Проєкти втілені за підтримки фонду Креативна Європа та Українського культурного фонду.
Читайте також:
- Інший погляд на культурне життя міста: як виник франківський андеґраунд 90-х?
- На чолі собі напиши! Альтернативна історія графіті Франківська від райтера Route
- Що таке Станіславський феномен і чому це важливо?
Дякуємо, що дочитали до кінця! Якщо вам сподобалось, то ви можете підтримати нас і допомогти «Куферу» робити більше матеріалів.
