Третє питання до 8 березня: чому ж не можна святкувати його спокійно, а обов’язково треба йти на марш?
Нагадаємо, 8 березня — політичне свято. Це день, коли жінки по всьому світу можуть нагадати про проблеми, з якими стикаються; їхні права, які порушуються; закликати лідерів країни/країн до змін тощо.
Тож для чого жінки йдуть на марші:
- Ткнути пальцем у проблему. Часом лише яскравими плакатами можна нагадати, наприклад, що в Україні досі не ратифікована Стамбульська конвенція (міжнародний договір, присвячений боротьбі проти насильства щодо жінок);
- Висловити незгоду: з патріархальними традиціями, державною політикою, побутовим сексизмом, нерівною оплатою праці тощо;
- Відчути сестринство: одна справа — бути феміністкою в оточенні ще кількох феміністок, інша — побачити, що вас багато, що з вами треба рахуватись і що ви маєте підтримку одна одної. А ще можна вийти за ту, хто вийти не може — і підтримати інших жінок просто своєю присутністю.
P.S.
Більше про історію українських маршів на 8 березня (з архівними фотографіями!) можна прочитати у матеріалі від «Гендер в деталях».
Читайте також:
«Куфер» відповідає на питання про 8 березня. Що саме ми святкуємо?
Чому сучасний фемінізм не ображає чоловіків?
Чому ми вживаємо фемінітиви. Колонка редакторки
