Чому Франківськ не має свого великого літературного фестивалю? Розмірковує ...

Завдяки своєму «станіславському феномену» Івано-Франківськ має репутацію одного з найлітературніших міст України. Попри це, тут немає своєї великої літературної події.

Чому Франківськ немає власного форуму, що об’єднав би письменників, видавців та читачів, розмірковує програмна директорка львівського Book Forum (а також – франківчанка) Софія Челяк.

Франківськ має великі можливості для власного літературного фестивалю, адже тут є соціально відповідальний бізнес і багато людей, які живуть літературою. Та при цьому такої, суто літературної, великої події у місті досі немає.

Взагалі, Франківськ – дещо дивне місто для культурних подій. Я не знаю практично жодного культурного заходу у Франківську, який би мені подобався, що не мав би за собою політичного бекграунду. І це дуже показово. З одного боку, франківчани не вміють працювати зі своїми департаментами культури, шукати кошти на культурні проекти – з іншого боку, ті проекти, які є, потрапляють під культурний пресинг міста або спонсора.

Мені здається, що останній фестиваль Porto Franko показав готовність містян сприймати такі речі. Бо, наприклад, про ситуацію з «Хамерман Знищує Віруси» франківське середовище казало: «Цей фестиваль робимо не ми, тож це – проблеми організаторів».

В цьому є проблема: Франківськ не може згуртуватись і запропонувати хороший продукт. Хоча я бачу, як у місті ростуть молоді прогресивні менеджери, але їх теж не надто багато.

Франківськ – дещо дивне місто для культурних подій

Тож якщо у Франківську досі немає власного Book Forum, отже, місто не відчуває потреби в такій події. Або просто досі не знайшлась людина, яка б сказала: «так, беремо й робимо!».

Для мене Book Forum – це, перш за все, ярмарок, до якого вже потім додався літературний фестиваль. І для події такого масштабу (а за світовими мірками Book Forum – не велика подія), то у Франківську немає місця. Теоретично, можна було б забудувати стендами Стометрівку, але це виглядатиме як звичайний базар. Можна було б у Палаці Потоцьких, але він у аварійному стані, та й місця там малувато. Але і у Львові для форуму немає нормальної інфраструктури.

Фото: Ігор Роп’яник

Взагалі, не думаю, що Франківську потрібен саме ярмарок. Йому пасував би добрий фестиваль. Одного разу я брала інтерв’ю в директора Бірмінгемського літературного фестивалю і він мені сказав дуже прикольну річ: колись їхній фестиваль був книжковим ярмарком, але з часом будь-яку книжку купити стало настільки легко, що у ярмарку просто зникла потреба. Тож вони переналаштувались на літературний фестиваль. Гадаю, що з часом Україна теж дійде до цього. Можливо там, де погано з книгарнями, книжкові ярмарки потрібні. Але у Франківську все добре з книгарнями.

Не думаю, що Франківську потрібен саме ярмарок. Йому пасував би добрий фестиваль

Я багато думала, яким саме міг би бути цей франківський фестиваль – і досі не знайшла однієї відповіді. Я уявляла і геополітично-культурний фестиваль, з читаннями, які сфокусовані на певному регіоні країни. І щось на кшталт того, що роблять Meridian Czernovitz або Meridian Poltava: тобто, зосереджений саме на особливостях цього міста. Або щороку представник Станіславського феномену міг бути leading writer цього фестивалю і обирати тему, яка цікава саме йому. Або ж Франківськ міг би стати ідеальним містом для міждисциплінарного фестивалю, адже тут музиканти створюють спільні проекти з письменниками, а чимало письменників займаються перекладами.

Фото: День вуличної музики

Головне: Франківську не потрібен «звичайний» фестиваль, який охоплює всі напрямки літератури. Франківську потрібно щось нішеве й таке, що пасуватиме саме йому.

Інша можлива причина, чому свого власного форуму тут ще не створили – це закритість середовища, зосередженість на одних і тих самих іменах.

Франківську не потрібен «звичайний» фестиваль, який охоплює всі напрямки літератури

Так, у Івано-Франківську є чимало видавництв. Але вони є малими видавництвами і, будьмо відвертими, мале видавництво не має такого досвіду й можливостей, які є у великих. Для великого видавництва кожна книжка – це щоденна рутинна робота, для малого ж кожна нова книжка – це велике свято. Це однозначний плюс для покупців цих книжок, але, як мені здається, в контексті організації великої спільної події – це недолік.

Наприклад, я була в Іспанії на літературному фестивалі, який організовує одне андерграундне видавництво. І його учасники – це інші андерграундні видавництва, вони не запрошували нікого іншого. Вийшла закрита тусовка.

Тож якщо коли-небудь у Франківську буде свій літературний фестиваль, він в жодному разі не може бути закритий лише у межах своїх франківських тем і героїв. Для фестивалю (і для міста) потрібне різноманіття й розвиток, потрібні теми, на які ти не говориш кожного дня.

 

Головне фото: Роман Тихий

Kufer
Вгору