У цей день, 20 лютого, Україна згадує героїв Небесної Сотні. 6 років тому, з 18 по 20 лютого, у центрі Києва, загинуло понад сто людей. Найбільше жертв було саме 20 лютого.
«Куфер» закликає не забувати ті дні та події, а також людей, які загинули під час Революції гідності. І пропонує передивитись (або перечитати) фільми, тексти, фотографії, які зберігають пам’ять і нагадують про важливість слідства над винними у розстрілах.
Кіно
Winter on fire
Документальний фільм «Зима у вогні: Боротьба України за свободу» («Winter on Fire: Ukraine’s Fight for Freedom») став однією з найвідоміших на Заході стрічок про події Революції Гідності. Фільм зняв режисер Євген Афінеєвський за сприяння Netflix. Світова прем’єра кінострічки відбулась у 2015 році, у 2016-му фільм номінувався на «Оскар» в категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм». А ще минулого року цей фільм став популярним серед учасників протестів у Гонконгу.
Події, зображені у «Зимі у вогні», охоплюють 93 дні протестів: від їхнього мирного початку до трагічної кульмінації.
Фільм можна легально подивитись на Netflix.
Скрізь Майдан
Цю стрічку в 2015 році презентувала українська режисерка Катерина Горностай. Цей фільм має дещо іншу оптику, порівняно з попереднім: це особистісна історія Катерини, яка на час початку протестів завершувала своє навчання у Москві. А коли вона повертається, то опиняється в епіцентрі подій революції.
Фільм доступний на каналі режисерки у Vimeo.
Злам. Слідами революції
Фільм, над яким працювали журналістки Настя Станко та Ангеліна Карякіна, зосереджується на подіях саме 20 лютого. Це — фільм-розслідування, який шукає відповіді: хто тоді стріляв та чому, як з боку правоохоронців, так і з боку протестувальників.
Окрім цього, 20 лютого в ефірі UA: Перший цілий день будуть показувати документальні фільми, присвячені подіям Майдану. Розклад програми можна переглянути тут.
Книжки
У час Майдану (та опісля) вийшло чимало книжок, які в різний спосіб намагались осмислити, підсумувати чи відрефлексувати те, що сталось взимку 2013-2014 років. Проте якщо шукати щось одне, радимо книжку польської репортерки Катажини Квятковської-Москалевич «Вбити дракона. Українські революції».
Бо репортерка починає свою оповідь не з 2013 року, а раніше. Вона шукає причини подій Майдану та війни на Донбасі в людських історіях з чесністю та щирістю сторонньої спостерігачки. Замовити її можна на сайті видавництва «Човен».
Фотографія
Британська фотографка Анастасії Тейлор-Лінд спершу знімала на Майдані чоловіків у захисних костюмах та саморобних обладунках. Та потім в її об’єктиві опинились жінки, що несли квіти на шану полеглим. «В усі віки чоловіки починають війни, а жінки по тому їх оплакують», – каже фотографка.
Анастасія Тейлор-Лінд назвала свій проєкт «Мужність і скорбота української революції». У її виступі на TED можна почути її враження від Революції Гідності, а також побачити ці фото.
Журналістика
Хроніка подій 18-20 лютого від Texty.org.ua
Мультимедійний проєкт Три дні перед весною впорядковує всю наявну інформацію (висновки слідства, документальні відео тощо) та фіксує, хто й коли загинув під час протестів 18-20 лютого 2014 року.
Матеріал містить ненормативну лексику та сцени насильства.
Справа Майдану
Справа Майдану, одна з найскладніших і найбільших судових справ незалежної України, і так рухалась доволі повільно, так ще й в кінці минулого року все стало ще складніше: у листопаді справу фактично поставили на паузу, а в грудні п’ятьох звинувачених ексберкутівців включили до списків на обмін з Росією.
Що чекає на справу далі — трохи пояснює прокурор у справі (якого ненадовго вивели з процесу, але потім повернули). Освіжити в пам’яті, чим взагалі є ця справа, можна за допомогою цього лонгріду Hromadske (але враховуйте, що він був створений у 2016 році і вже порядно застарів).
Репортаж про втілену революцію
Як пам’ятати те, про що неможливо забути? І як втілити цю пам’ять так, щоби потім нею поділитись?
Ця задача постала перед Музеєм Майдану. Історію про музей, який намагається розповісти не чорно-білу історію і який досі зберігає закопчені кухні, теплі черевики та прострілені каски можна прочитати на Reporters.
Головне фото: Олексій Фурман, Музей Майдану