«Куфер» завершує тиждень текстів про смерть текстом, що найтісніше зі смертю пов’язаний.
Організація чийогось похорону — не та подія, до якої хочеться готуватись заздалегідь. Проте це також не те, що можна запланувати наперед. Тож ліпше дізнатись про те, що робити і кому дзвонити у спокійній ситуації. Сподіваємось, вам ще довго не знадобиться цей гайд.
Якщо людина помирає на вулиці
Якщо ви побачили людину без ознак життя на вулиці, спочатку треба подзвонити за номером 103 до екстреної служби швидкої медичної допомоги. Після прибуття, медики оглянуть людину і або нададуть невідкладну допомогу, або ж, у випадку смерті, викличуть патрульну поліцію. Викликати поліцію ви можете й самі — одразу після виклику медиків, за номером 102.
Якщо медики встановили факт смерті, патрульні викликають дільничного офіцера. Якщо тіло має ознаки насильницької смерті, поліція викликає слідчо-оперативну групу, яка відкриває кримінальне провадження і починає розслідування. Одночасно правоохоронці встановлюють особу потерпілого і повідомляє про смерть родичів.
Потім тіло привозять до судово-медичного експерта, який має провести розтин тіла, встановити причину смерті та видати лікарське свідоцтво про смерть. На основі цих результатів поліція вирішує, чи проводити кримінальне провадження чи його можна припинити.
Читайте також: «Ти що, з трупами працюєш?» З чого складається робота судмедексперта
Якщо візуальних ознак насильницької смерті немає, дільничний офіцер лише встановлює особу потерпілого та повідомляє рідних про смерть. Якщо причину смерті може назвати сімейний лікар померлого, то тіло віддають рідним, які можуть забрати його або додому або у Будинок смутку.
Якщо смерть сталась вдома
Якщо людина помирає вдома, спершу треба викликати «швидку». Після огляду померлого, медики мають встановити факт смерті і викликати дільничного офіцера. Якщо ця смерть не була раптовою і неочікуваною, а на тілі немає слідів неприродної смерті, рідні мають зв’язатися з сімейним лікарем, який і видасть лікарське свідоцтво про смерть.
За бажанням рідних або за задокументованим бажанням померлого, тіло можна не вести у морг, а залишити вдома для підготовки до проведення обряду поховання.
Якщо дільничний офіцер матиме підозри щодо насильницької смерті, він діятиме так, як було згадано вище: тіло відвезуть у морг та проведуть розтин.
Якщо смерть сталась в лікарні
Якщо людина помирає у лікарні, тіло обов’язково направляють до моргу, де проводять розтин тіла для остаточного з’ясування причини смерті. Свідоцтво про смерть видає патологоанатом.
Читайте також: Навіщо нам потрібні психологи та психотерапевти — і де їх шукати в Івано-Франківську?
А розтин — це обов’язково?
Розтин тіла проводять, коли причина смерті є незрозумілою і необхідно її з’ясувати. Наприклад, у випадку раптової смерті, при ударі струмом, а також якщо особа померлого не встановлена. Відмовитись від розтину можна тоді, коли немає підозр на насильницьку смерть, а причину смерті можна встановити іншим шляхом (наприклад, сімейний лікар померлого знав про перебіг хвороби і смерть була очікуваною).
Похорон та підготовка до нього
Фактично жодних усталених норм щодо часу та способу поховання немає. Залежно від бажань та можливостей, поховати тіло рідної людини ви можете і на третій день після смерті, і на дев’ятий, і якнайшвидше. Можна обрати обряд кремації, традиційного поховання в землі, заповісти тіло науці або ж дотримуватись якогось іншого способу поховання.
Важливо, щоб обряд поховання і підготовка до нього не розцінювалась вашим оточенням та правоохоронними органами як наруга над тілом і проводились з дотриманням норм санітарно-епідеміологічного законодавства.
Тому якщо ви захочете відтворити поховальний обряд вікінгів: побудувати дерев’яний човен, спустити його разом з тілом на Бистрицю або міське озеро, а потім підпалити його палаючою стрілою з лука, варто очікувати певного невдоволення від мешканців, а потім проблем з міською владою.
В реалізації більш класичних способів поховань вам допоможуть приватні ритуальні служби або КП «Міська ритуальна служба» (тут і далі наведені саме їхні ціни на послуги).
Для того, щоб тіло поховали на міському кладовищі, необхідно мати свідоцтво про смерть (його можна отримати у відділі РАЦС, представники якого мають кабінет у Будинку смутку). Після поховання КП «Міська ритуальна служба» видасть вам свідоцтво про поховання.
Серед цвинтарів, якими опікується міська ритуальна служба Івано-Франківська, діючий лише один ― у селі Чукалівка.
Читайте також: Міста для живих і мертвих. Як цвинтарі впливають на міське життя
Скільки це коштуватиме?
Першим необхідним елементом для поховання є труна. Її вартість починається від 1250 і сягає 10 000 грн. За словами працівниць магазинів з ритуальною атрибутикою, найчастіше франківці купують труни вартістю 6000 — 8000 грн.
Оренда ритуального залу у Будинку смутку, що працює на вулиці Ребета, 3, коштує 445 грн за годину (401 грн для власників картки Івано-Франківця — тут і далі в дужках вказана вартість для власників картки).
Якщо вам потрібно поховати тіло на десятий день після смерті, ви можете взяти в оренду холодильну камеру. Одна доба коштує 445 (401) грн.
Транспортування тіла з Будинку смутку на міське кладовище також має різну вартість, залежно від рівня комфорту. Автокатафалк «Газель» обійдеться вам у 688 грн (619 грн), а «Мерседес Віто» — 795 (716) грн.
Відвезти тіло на цвинтар з дому коштуватиме дорожче: 724 (652) грн за «Газель» і 860 (774) грн за «Мерседес Віто».
Підготовкою місця для поховання на міському кладовищі також займається КП «Міська ритуальна служба». Рити яму можна вручну (1775 грн за яму довжиною 2 м) або екскаватором (998 грн за 2 м).
Як щодо кремації?
Із кремацією тіла в Івано-Франківську є певні проблеми — бо в місті немає крематорію. Найближчий розташований у Києві.
Можна, звісно, відвезти тіло в Київ, але ця відстань складе 550 км. Вартість транспортування тіла на далекі відстані коштує 13,57 грн за 1 кілометр пробігу (тобто, потрібно порахувати увесь кілометраж, який проїде автокатафалк) І хоча вартість поховання урни з прахом становить 342 гривні, доставка тіла до крематорію коштуватиме 14 927 грн. Вартість самої кремації — 5500 гривень.
Урну з прахом можна забрати через 6 днів.
Про що ще треба подбати?
Організовуючи похорон, варто не забути про релігійні обряди, якщо вони необхідні (їхня вартість, до речі, дуже сильно коливається залежно від віросповідання і священнослужителів).
Також треба подбати про транспорт для людей, які прийшли на похорон, та їжу для них — адже традиційно похорон супроводжується поминками за померлим.
Що стається з людьми, рідних яких не знайшли?
Похованням безхатьків чи людей особу, яких не вдалось встановити, займається КП «Міська ритуальна служба» за кошти міського бюджету.
Похорон — це не лише емоційно важко, але й дорого. Чи може мені хтось допомогти?
Громадяни, які сплачують єдиний соціальний внесок (а це всі мешканці України, які підписали контракт на працю або є приватними підприємцями), або близькі родичі осіб, які сплачують єдиний соціальний внесок, мають право на одноразову допомогу на поховання з боку Фонду соціального страхування України.
Наразі ця допомога складає 4100 грн.
Для її отримання потрібно надати документи, що засвідчують смерть (копію свідоцтва про смерть, оригінал витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть або оригіналу довідки про смерть) уповноваженій особі на вашому місці роботи (це може бути бухгалтер, працівник відділу кадрів або інша людина, яка відповідає за роботу з документами). Компанія подає звернення у Фонд соціального страхування. Після цього Фонд повинен переказати цю фінансову допомогу на рахунок компанії, яка вже передасть ці гроші близьким родичам померлого.
