Щоб заробляти гроші, мати чистий будинок, повний шлунок, повноцінний відпочинок та щасливу дитину, батькам бракує кількох рук та вміння бути одночасно у кількох місцях. А можна просто найняти няню.
Де в Івано-Франківську знайти друга та вихователя для малечі, на що звертати увагу та що треба вміти й знати, щоб обрали саме вас — дізнався «Куфер».
Найпростіше знайти няню у Франківську можна онлайн: вони часто пропонують свої послуги на сайтах з пошуку роботи, а також розміщують оголошення у соцмережах — вірять у «силу Facebook». Але батьки, які не готові довірити дитину незнайомцям, шукають їх серед своїх знайомих або звертаються за допомогою у кадрові агентства.
Графік роботи (та й саму роботу) пропонують різний. Деяких сімей цікавить постійна працівниця, яка не тільки щодня доглядає за малечею, а й, при потребі, прибирає та куховарить. А дехто наймає няню на кілька годин, щоб мама і тато спокійно потеревенили з друзями або владнали справи. Таку послугу іноді називають «Coffee-Nanny».
В Івано-Франківську няням платять в середньому 40 гривень на годину. Це стосується і постійних працівниць, які за місяць заробляють приблизно 7 тисяч гривень, так і тимчасових. Якщо працюють менше, ніж 5 днів на тиждень, то ціна за годину може бути більшою. Батьки доплачують, коли звертаються за допомогою до посередників.
Читайте також: (Не)супергероїні. Як три мами з Франківська поєднують материнство з роботою
Наприклад, послуги франківського агентства «Твоя няня» коштують половину місячної зарплати няні — оплата разова. Його засновниця Ольга Когут розповіла, що батьки укладають з ними договір. У документі вказують умови співпраці та критерії для няні. Кандидати обов’язково проходять спеціальне навчання, щоб відповідати вимогам. Якщо працівниця під час випробувального терміну не сподобалася сім’ї, то на її місце безкоштовно знаходять іншу. Це можливо тільки протягом 5 місяців — саме на такий термін укладають договір. Ольга Когут вважає це вигідним, бо сім’ї отримують кваліфікованого працівника.
Також батькам рекомендують скористатися програмою «Муніципальна няня» — мама чи тато офіційно працевлаштовує людину й отримує від держави грошову компенсацію (1626 гривень щомісяця), а працівниця матиме стаж й платить податки.
Подвійний контракт
Ольга Когут за освітою — лікарка-педіатриня. Знає цю кухню зсередини, адже 3 роки працювала нянею. Почала цим займатися під час навчання в університеті. Агентство створила рік тому, бо під час спілкування з клієнтами побачила у цьому потребу. Батьки нарікали, що деякі працівники не вміють поводити себе з малечею й не всі мають необхідні знання.
«Люди шукають готових, навчених та перевірених фахівців. Для них важливо, щоб людина, яка працюватиме із їхньою дитиною, могла надати невідкладну медичну допомогу», — каже вона.
Ольга шукає працівниць серед знайомих, також своїх студентів їй радять викладачі медичного та педагогічного вишів. На її думку, це не має бути людина з інтернету чи вулиці. Під час співбесіди перевіряє паспортні дані, зважає на рекомендаційні листи з попередніх місць роботи, хоча стаж не завжди обов’язковий.
Няня має бути відповідальною, пунктуальною та доглянутою. Батьки акцентують увагу на зовнішньому вигляді людини.
«Важливо, щоб під час спілкування людина була відкрита, комунікабельна, рухлива. Навіть є люди пенсійного віку цікаві до життя, які займаються спортом, вміють слухати та легко навчаються», — зауважує лікарка.
Няня повинна знати особливості розвитку дітей різного віку, вміти гратися та налагоджувати контакт. Працівниця має співпрацювати з дітьми, а не просто спостерігати. Батьківські вимоги й побажання щодо виховання мають бути чіткими. За цим родичі дивляться, багато з них мають камери відеоспостереження — про це, до речі, нянь треба попереджувати.
Читайте також: Конструкторка щастя. Як Аліна Токмиленко збирає пазли з різних культур, робіт та суперсил людей
«Якщо дитина бачить гарний, культурний приклад, то вона це зчитує. Коли просто кажуть “так не роби”, а самі практикують інакше, то вона запам’ятає те, що побачила», — додає Ольга Когут.
Наявність спеціальної освіти для няні не обов’язкова, але основи психології, педагогіки та медицини треба знати. Інформації у вільному доступі є багато, довчитися можна у процесі роботи. Так вважає психологиня Анна Биволькевич.
При виборі няні вона радить покладатися на інтуїцію:
«Якщо ви уклали угоду і відчуваєте, що щось тут не так, то не варто відкидати це відчуття. Можливо треба подумати над ще якимись варіантами чи проговорити детальніше. З нянею має бути комфортно і мамі, і дитині».
Психологиня зауважила, що няня має бути готова до ситуації, коли треба обирати між батьками і дитиною. Інколи батьки нехотячи роблять дитині шкоду, їхні вимоги суперечать вимогам педагогіки чи психології. Тоді працівниця має попросити переглянути погляди на виховання. Наприклад, батьки вимагають від дитини «давати здачу» за образи, а няня знає, що це неетично і стресово для малюка. Слід розказати про інші способи вирішення конфлікту.
«У няні подвійний контракт: юридично з батьками, бо вони платять гроші, але обов’язки виконує для малюка», — додає Анна.
Няня Діана Пернеровська, яка створила групу у Facebook «Няні Франківська», теж наголосила на впливовості своїх колег на дітей.
«Особливо дошкільнята вбирають інформацію від оточуючих як губка. Тому під час дружньої бесіди, не в холодній манері розпитайте кандидата в няні про освіту, досвід, ставлення до релігії та інші важливі для вас речі. Зверніть увагу на стресостійкість», — радить вона батькам.
Няня-самурай
Діана свого часу тимчасово влаштувалась нянею для підзаробітку. Працювала не щодня, а погодинно у вільний час. Її здивувало, що батьки не запитували про медичну довідку та диплом педагога, які у неї були, не озвучували чітких вимог. Вважає, це через манеру спілкування з дитиною. З першої зустрічі вони з малечею потоваришували.
Роботодавці рекомендували її послуги знайомим, тож один рік доглядала за дітьми із 12 сімей з різних частин міста. Пригадує, це було і важко, і цікаво.
Діана художниця, тож називала себе творчою нянею не випадково. Проводила з дітьми час, відштовхуючись від їхніх інтересів. Вони малювали, гралися, подорожували, шукали скарби на річці, влаштовували фотосесії і знімали кумедні відео на телефон.
Та весело було не завжди. Дітям важко впоратися зі своїми емоціями. Вони втомлюються та плачуть. Пернеровська каже: важкі періоди потрібно перечекати без жодної агресії та криків — це закон. А коли ви з дитиною друзі, то можна про все домовитися.
«Всього було 19 діток. Думаю, вони мене більше чогось навчили, ніж я їх. Я стала справжнім самураєм, врівноваженою і спокійною. Навіть якщо біля мене з балкону гупнеться диван, я не злякаюсь. А ще маю моцний прес від сміху», — ділиться вона враженнями, коли вирішила зайнятися тільки творчістю.
А прив’язаність до малечі залишилася. Дехто її досі розчулює телефонними дзвінками на день народження, а вона мріє подарувати їм на весілля флешку із їхніми дотепними «короткометражками».
«Якщо є любов до дитини, то це не набридає. У вас є свої ігри, свої секрети, свій світ, який ви пізнаєте разом. Ти звикаєш, а маленька людина стає тобі другом», — каже Ольга Когут, яка теж досі товаришує із колишніми роботодавцями.
Довірити(сь)
На думку психологині, відповідальна няня робить соціалізацію малюка м’якішою, а спілкування у сімейному колі якіснішим. Дорослі частину обов’язків передають працівниці, тож під час ігор та розмов не відволікаються на побутові справи.
З цим погоджується матір немовлятка та п’ятирічної дитини Анна. Спершу вона намагалася поєднувати ведення власного бізнесу та виховання, але це було важко. Знайшла робітницю на одному з сайтів. Перші два тижні роботи мама працювала вдома і спостерігала, чи налагоджуються стосунки у неї з дітьми. Коли вирішувала, чи наймати людину, орієнтувалась на ставлення до малечі та дотримання графіку дитини — мова про сон, їжу, ігри та прогулянку.
«Освіта може бути перевагою, але аж ніяк не основним критерієм при виборі», — зауважує Анна.
Раніше у сім’ї була 19-річна няня, якій важко вдавалося поєднувати роботу та навчання. Серед недоліків попередньої працівниці — неохайність та неавторитетність для старшої дитини. Теперішньою нянею жінка задоволена. Вона не тільки виховує малят, а й прибирає дитячу кімнату та готує їжу.
«Не можу назвати її другом сім’ї, але своїх дітей довіряю», — додає жінка.
Попит на нянь був і буде. Головне, щоб працівниця розуміла побажання батьків, потреби малечі та була відповідальною, діти — не випробовували нервову систему, весело, пізнавально і безпечно проводили час, а батьки — спокійно займалися своїми справами, знаючи, що дитина у надійних руках.
