fbpx

Виживуть тільки пристосовані. Як зміна клімату впливає на міста і що нам варто ...

З перспективи України проблеми з кліматом здаються надто далекими — де ми, а льодовики, які тануть. Проте, якщо ви помітили, влітку нам трапляються надзвичайно спекотні тижні, осінні дощі наливають калюжі по коліно, а кількаденні снігопади встигають видати зимову норму снігу. І це все — свідчення кліматичних змін.

І якщо ви не плануєте тікати в гори, варто поставити питання: а що чекає на наші міста, і зокрема Франківськ? «Куфер» шукає цю відповідь і з’ясовує, що мешканці міст можуть зробити, аби долучитись до адаптації до цих змін.

Трохи пояснень про газ і вологу

Якщо коротко — клімат змінюється через велику концентрацію парникових газів в атмосфері.

Розмови про вплив парникових газів на атмосферу тривають ще з ХІХ століття. Але всерйоз про проблему глобального потепління заговорили у 1970-80-х роках. Масова промисловість, виснажливе сільське господарство, розвиток транспортної системи, різноманітні ТЕС — вони спалюють найбільше нафти, газу та вугілля, які й виділяють парникові гази. А чим більше газів — тим вища температура повітря. Саме тому середньорічна температура на Землі підіймається щороку.

З 2019 року мова вже йде вже не просто про зміни, а про надзвичайну кліматичну ситуацію (за визначенням ООН). Температура піднялася до 1,1-1,2ºС у порівнянні з доіндустріальним періодом (тобто до 1850-х).

«Міжнародні експерти кажуть, що коли температура підніметься понад 1,5-2ºС, людству буде важко вести той спосіб життя, до якого вони звикли. Будуть проблеми з водопостачанням, посухи, регіони стануть непридатними для життя», — пояснює виконавча директорка Центру екологічних ініціатив «Екодія» Наталія Гозак.

Окрім газів та зростання температури на зміну клімату впливає зменшення здатності поглинати вологу. Серед причин цього: виробки лісів, розорення екосистем, осушення боліт — рослин стає менше, менше вологи утримується та поглинається. Тож вона опиняється в атмосфері, а це вже починає впливати на погоду та опади.

«Досі найбільше вологи поглиналось за рахунок океану, але через це він закислюється. Тому у наслідок збільшення викидів і зменшення поглинання маємо високу концентрацію парникових газів і, відповідно, потепління», — пояснює Наталія Гозак.

У містах найбільше клімату шкодять ТЕС та транспорт, пояснює експертка зі змін клімату та кліматичної політики Світлана Романко. До речі, Івано-Франківську тут не дуже пощастило: через сусідню Бурштинську ТЕС.

Бурштинська ТЕС. Фото: Репортер

Зміни франківського клімату

Якщо ви досі думаєте, що зміни — це десь далеко, то ось факти: з 1991 по 2015 рік в Івано-Франківську середня температура повітря зросла на 0,8ºС порівняно з кліматичною нормою. За цей же період перерозподілась кількість опадів по сезонах: дощів стало менше, але почастішали кількаденні зливи, коли за короткий термін випадає велика кількість опадів.

Скажімо, такі дощі були цьогоріч влітку

Як і в інших містах України, в Івано-Франківську зміна клімату породжує наступні проблеми:

  • хвилі аномального тепла — періоди високої температури, яка тримається кілька днів поспіль, і вночі не опускається нижче певної позначки (це особливо впливає на людей похилого віку або людей з серцево-судинними захворюваннями);
  • підтоплення — через зливи піднімається рівень води у річках та озерах, стаються паводки;
  • потужні стихійні явища, які не лише порушують звичний ритм життя міста (збої в постачанні води чи електроенергії, порушення роботи транспорту), псують чи руйнують майно, а можуть бути небезпечними для життя мешканців;
  • зростання кількості інфекційних захворювань та випадків алергії.

«Те, що Івано-Франківськ почало підтоплювати в останні роки, пов’язано не так з ландшафтом, як з щільною забудовою міських просторів, зменшення кількості та якості зелених зон. У нас величезні проблеми із простором, а захід адаптації до зміни клімату номер один — правильне просторове планування міста», — переконана Світлана Романко.

Як приклад експертка наводить реконструкцію громадського простору біля озера, де встановили бетонну бруківку, яка не є екологічною.

Важливо також звертати увагу на те, що відбувається навколо міста, бо це також впливає на його життя, переконаний урбаніст та засновник київської архітектурної студії Zemlia. Семен Поломаний:

«Пригірські міста важливо розглядати в широкій територіальній перспективі. Слідкувати, щоб біля басейнів річок, які протікають у місті, не вирубували ліси; підтримувати басейн і коридор в хорошому стані, щоб була прохідність. Якщо басейни річок захаращені чи є застій, то це може спрацювати як дамба і затримувати воду, тому у місті піднімається рівень води».

Дбати про стан річок особливо актуально для Франківська, який оточують аж дві

Що робити, аби зустріти зміни безболісно

Є два способи реагувати на кліматичну зміну — мітигація та адаптація. Мітигація — це обмеження, тобто зменшувати викиди парникових газів в атмосферу. Адаптація передбачає кроки, які б дозволили мешканцям пристосуватися до змін. А також це можливість скористатись позитивними наслідками змін клімату на користь економіки. Наприклад, якщо ми наперед передбачаємо, що зими можуть бути теплими, то система індивідуального опалення буде кориснішою за три місяці однаково гарячих батарей.

«Саме реальна, матеріальна шкода, може змусити усіх об’єднатися і спільно діяти задля адаптації міста до змін клімату та зменшення викидів. Але поки якесь лихо не буде перед нашим порогом, ми не будемо звертати на нього увагу», — каже Світлана Романко.
Повінь 1969 року. Фото: Василь Малиновський

І хоча ми вже не можемо повністю вплинути на причини, суспільство ще може боротися із наслідками зміни клімату. Експерти одноголосно заявляють, що найважливіший крок зараз — розробити план з адаптації до наслідків зміни клімату та пом’якшення їхніх впливів.

«В першу чергу треба розуміти, що зміни вже є. Робити кроки до зменшення спалювання викопного палива, бо це основна проблема кліматичної зміни та паралельно з цим проводити плани адаптації. Треба провести оцінку вразливості міста до кліматичних змін, щоб науковці проаналізували, що відбувається в регіоні й розробили кілька сценаріїв, щоб кожна громада рухалася в правильному напрямку», — пояснює Микола Рябика, засновник ГО «Плато», яка займається адаптацією до змін клімату Львова.

У багатьох країнах Європи та світу одним зі способів адаптації створення зеленої та водної інфраструктури міст і позаміських територій. Такий дует води та рослин — вигідний спосіб реагування з багатьох причин. По-перше, під час потужних дощів зелено-водні коридори діють як губка, поглинаючи великі об’єми води, коли жодна дощова каналізація не справляється. По-друге, щільно посаджені дерева стримують пориви вітру. По-третє, зелені зони поглинають вуглекислий газ, тим самим борються і з причинами, і з наслідками зміни клімату.

«Якщо раніше ми розглядали як міську інфраструктуру вулиці, дороги та будинки, тепер до них треба додати ще й водно-зелені об’єкти, бо вони діють як повноцінна інженерна система.

Вони пом’якшують наслідки руйнівних стихійних проявів та зменшують суму збитків завданих від негоди. Такі пояси будуть зеленими резервуарами чистого і більш прохолодного повітря влітку та пом’якшуватимуть мікроклімат взимку», — пояснює архітектор Семен Поломаний.

Хорошим прикладом ревіталізації річкового коридору із зеленим парком вздовж нього є Сингапур. Цей коридор виконує роль поглинання повеневих вод під час тропічних злив.

Річка Сингапур до змін і після

Чи є у нас план

На рівні області за кліматичне питання відповідальне Управління екології та природних ресурсів, а у місті — відділ енергозбереження та екології департаменту економічного розвитку, екології та енергозбереження виконкому.

У 2016 році уряд схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Якщо коротко, у цьому документі йдеться про те, що Україна має поступово зменшити кількість викидів в атмосферу, працювати над адаптацією до змін і дотримуватись міжнародних угод.

«Містам буде набагато менше роботи, якщо паралельно активно працювати над поверненням клімату у більш збалансований стан на рівні країни.

Якщо Україна, велика за територією країна, зробить свій вклад через регенерування природного ландшафту, засадить територію деревами, працюватиме над відновленням боліт і лісів, то може значно вплинути на глобальну ситуацію та отримати своє місце у світі», — переконаний Семен Поломаний.

Кожне місто має мати свій план адаптації, залежно від розташування. За роботою міст має слідкувати міністерство екології.

«У нас в місті не вкладають ресурсів в адаптацію до зміни клімату, енергоефективність та перехід на відновлювальні джерела енергії, які дозволяють зменшувати викиди СO². Є тенденція у різних містах України, запозичена з Європи — «зелений курс», який охоплює 9 ключових сфер: стале біорізноманіття в межах міста, перехід на відновлювальні джерела енергії, міське городництво та інше. Бюджету міста може не вистачити, тому важливо шукати інвесторів», — каже Світлана Романко.

Зазначимо: уряд України заявив про намір долучитися до Європейського зеленого курсу ще у грудні 2019 року.

Багато міст мають ПДСЕРК — Плани дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату згідно з Угодою мерів. Ця європейська ініціатива займається енергоефективністю будівель, централізованим теплопостачанням, локальним виробництвом електроенергії, управлінням відходами та транспортом.

«Якщо в місті є цей документ, це означає, що місто піклується про клімат», — пояснює Микола Рябика.

В Івано-Франківська такий документ є: місто приєдналось до цієї ініціативи ще у листопаді 2011 року, а у 2014 міська рада затвердила ПДСЕРК міста до 2020 року. У рамках цього плану місто працює над своєю енергоефективністю: модернізує тепломережі, замінює світильники на енергоощадні, планує оптимізувати систему громадського транспорту.

Маленькими кроками до адаптації

Аби місто не просто мало план, але й дотримувалось (а також періодично оновлювало) його, мешканцям варто не забувати про його важливість місцевій владі. Так, це може бути важко, але цілком можливо, кажуть експерти. Найголовніше — робити це не самотужки, а з групою однодумців. Наприклад, створити спільну ініціативу.

«З мого досвіду, влада реагує на масовість. Коли виборці, яким треба переобирати депутата через кілька років приходять до нього і кажуть, що їх не влаштовує — цілком ймовірно, що влада зреагує. На сесіях міської ради громадськість може ініціювати через депутатів розгляд певного питання», — розповідає Світлана Романко.

«Об’єднуватися в групи не менше важливо, ніж окремі дії людей. Бо поки Петро на своїй ділянці старанно садить дерево винограду, а його сусід Павло на своїй вирубує дерева — суттєвого результату не буде. Важливо, щоб був одночасний рух збоку влади та людей, таким чином рішення є найбільш сталими та ефективними в часі», — каже Семен Поломаний.

Якщо взаємодія з депутатами не ваш варіант, є й інші способи долучитись до роботи з кліматом. Наприклад, громадська організація ПЛАТО та Фонд захисту біорізноманіття України створили телеграм-бот «Сафарі для громад», де можна дізнатися, що можна зробити, аби захистити природу та біорізноманіття у вашій громаді.

Звісно, для цього можуть бути складні та затратні рішення, для яких необхідно залучати міську владу: «зелені» зупинки, паркування, дахи та стіни; проникні поверхні та матеріали, які дозволять опадам швидко вбиратися у ґрунт; «кишенькові» парки у районах з щільною забудовою та інше.

Проте, «Сафарі для громад» пропонують низку простих рішень, які мешканці можуть втілювати самі — у дворі або ж на приватній ділянці.

1) Будиночки для комах: конструкції з природних матеріалів, де можуть перезимувати «корисні» для вашої території комахи (запилювачі та ентомофаги, які є ворогами шкідників).

Такий бокс можна зробити із вживаного матеріалу або зі стійкої деревини, і наповнити будиночок соломою, бамбуковими паличками, цеглою чи інші матеріали, що приваблюють комах. Дах має бути водонепроникним, а фасад краще закрити дротяною сіткою, аби комах не з’їли птахи.

Фото: Leafmag

2) Громадські компостери: дерев’яні контейнери для компостування органічних (садових і кухонних) відходів.

Важливо розмістити контейнер на рівній ґрунтовій поверхні, аби рідина одразу всотувалася у землю, а не текла на асфальт і розносила неприємний запах. Щоб компостувати відходи, треба розмістити їх у контейнері з розрахунком 1:3 (перший шар — садові відходи, наступні три — кухонні) та підкласти до них черв’яків (їх можна купити в магазині разом з субстратом для компостування). Готовий компост буде хорошим добривом як для домашніх рослин, так і для дерев на вулиці.

Фото: Conserve energy future

3) Дощові садки: багаторічні рослинні композиції, які завдяки спеціальній дренажній системі збирають та затримують дощові опади, повертаючи їх до екосистеми.

Такі садки можна робити в дерев’яних чи бетонних контейнерах, або ж безпосередньо у ґрунті. Для них знадобиться щебінь, пісок, плівка по розміру ями, в якій буде збиратися вода, а також дренажна труба для надлишкової води. На основу садка висаджують рослини, що люблять вологу і не потребують великого догляду (осока, костриця). До того ж, крім практичної користі, такий садок може бути просто красивим.

Фото: Better home and garden

4) Резервуари для дощової води: у такі баки чи контейнери можна збирати воду через труби з даху чи балкону.

Цей варіант ідеально підійде, якщо у вас приватний будинок. Це дозволить суттєво зменшити використання водопровідної води: дощовою водою можна поливати рослини та город, використовувати її для прибирання чи миття авто.

5) Напувалки для тварин і годівнички для птахів: це найлегший спосіб долучитися до збереження біорізноманіття.

Треба лише закріпити ємність трохи вище рівня землі (для зручності тварин) і прикріпити табличку з нагадуванням, аби кожен містянин проходячи повз міг налити води. Годівнички теж не потребують затрати великих зусиль: оберіть безпечне місце, закріпіть конструкцію з накриттям і насипте туди корму.

Фото: Grayson Smith
Який би варіант ви не обрали, важливо пам'ятати, що успіх міста буде залежати від комфорту його інфраструктури: міста або стануть пекельними територіями, звідки виїжджатимуть люди, або сприймуть цю ситуацію як виклик і можливість стати кращими.

Програма «Амбасадори розмаїття у Прикарпатті» реалізується Молодіжною організацією «СТАН» в рамках проєкту «СТАН Амбасадори розмаїття 2020: локалізація» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та в рамках проєкту «Амбасадори Розмаїття у Прикарпатті — антикрихка підтримка вразливих груп та громадських активістів» через регрантингову схему підтримки Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства за кошти Європейського Союзу в межах підтримки громадянського суспільства в регіоні.

В рамках цієї регрантингової схеми ФГС СхП підтримує проєкти своїх членів, які сприяють досягненню місії та цілей Форуму. Гранти доступні для громадських організацій з країн Східного Партнерства та ЄС. Ключові сфери підтримки є: демократія, права людини, економічна інтеграція, довкілля й енергетика, контакти між людьми, соціальна та трудова політика.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте також з цієї рубрики:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: