Врятувати малих. Як фейсбук-групи можуть допомогти локальному бізнесу

Підприємці одні з перших відчули наслідки карантину: замовлення скасували, виробництво призупинилось, комунікації з клієнтами стало менше. А порад «як вийти з кризи» ніхто не давав. 

Група небайдужих франківців вирішили допомогти малому бізнесу та створили соціальний проєкт, який об’єднав місцевих підприємців та покупців міста в одній фейсбук-групі «Save FOP Galicia». Зараз спільнота налічує більше 6000 учасників і близько 60 виробників. 

Як працює ця ініціатива і як скористатись їхнім досвідом «Куфер» дізнався у засновниці проєкту Наталії Сербин. 

«Одного дня до мене написав знайомий у фейсбуці, що він продає салат. Я ще здивувалась, адже продаж був кілограмами. Виявилось у його товариша є багато нереалізованого товару, який раніше постачав у ресторани. Коли виклали пучок салату у фейсбуці, дуже багато людей написали і захотіли підтримати підприємця», — пригадує Наталія Сербин.

Так дівчина зрозуміла, що багато франківців готові підтримувати локальний бізнес. Тож взялась формувати відповідальний попит — і створила фейсбук-групу «Save FOP Galicia». Одразу до групи приєднались продавці картоплі, яблук, виробники сирів, згодом в асортименті з’явились навіть равлики.

Особливо когось запрошувати не довелось: виробники і так спілкувались між собою, бракувало лише спільної платформи. 

Натомість з’явилась інша проблема — хаос. Що тільки не пропонували: вишиванки, маски, антисептики, тобто все, що було на часі. Організатори зрозуміли, що потрібно відфільтрувати пропозиції.

«Шиномонтаж чи перевезення одразу відкидаю і пояснюю, що цей ринок не для них. Вони можуть навіть оголошення виставити, але точно нічого не здобудуть. Тому основний акцент — це харчування та виробники. Ціни в порівнянні з супермаркетом досить доступні, а більшість виробників мають доставку», — каже Наталія Сербин.

Це не ринок «купи-продай»

«Я це все роблю в задоволення. Зранку п’ю каву, потім трохи адмініструю сторінку. Але найбільша активність людей ввечері, тому сідаю працювати о восьмій чи дев’ятій годині. Моніторю пости, відгуки, запрошую людей писати відгуки, тобто стараюсь, щоб кожен пост та виробник були добре реалізовані в спільноті», — описує свій день Наталія.

У групі «Save FOP Galicia» вона — єдиний адміністратор. Але їй також допомагає Андрій Фармуга. Окрім організаційних моментів — приймати нових виробників, давати їм поради, як краще писати пост та слідкувати за коментарями, у адмінів спільноти є ще одна важлива роль — комунікація. Не найпростіша з поміж цього списку. Не всім було легко адаптуватись до умов ізоляції, деяких підприємців доводилось підтримувати ще й морально.

На це інколи доводиться витрачати не одну годину часу, пригадує Наталія:

«Треба розуміти та підтримувати один одного, поважати працю виробників, з вдячністю відноситись до покупців. Важливо формувати культуру спільноти та її цінності, завжди бути чесному з людьми, незалежно чи ти робиш соціальний проєкт чи бізнес».

Іноді доводиться допомагати з фотографіями чи оголошеннями.

Адже якщо для продавців часто свій товар — це просто товар, то покупцям, крім якості продукту, цікавий його вигляд та історія походження. Часом треба розповідати, хто саме зліпив ці вареники, з якого борошна та звідки картоплю привезли для начинки.

«Це не базар. Завжди стараюсь про це наголосити людям. Тому адміністрування в спільноті, яку ми будуємо — не просто. Купую товари і перевіряю їх на собі, щоб відкрити і побачити, що це за продукт. Пишу багато відгуків, спостерігаю за комунікацією в спільноті», — ділиться адміністраторка групи.

Від реальності до карантину

До ізоляції багато локальних виробників постачали свої товари у магазини, ресторани, дехто працював тільки в гуртовій торгівлі. На роздріб перейти виявилось важче. Треба і доставку організувати, знайти нових клієнтів, вести активну комунікацію. Декому довелось повністю заморозити виробництво, декому — припинити постачання товарів в інші регіони. Частина підприємців опустили руки і почали чекати закінчення карантину. Але оскільки магазини й ринки були закриті, дехто почав шукати нові шляхи продавати свої сири, мед, олію та інші товари. Почали з’являтись нові сайти, дехто вперше створив акаунти в інстаграмі та фейсбуці, поширювали оголошення у місцевих фейсбук-групах чи чатах.

Перейти в онлайн — це був виклик, особливо для людей, які ніколи з таким не працювали.

Наталія згадує, що для багатьох підприємців група у фейсбуці стала можливістю реалізувати товар у час карантину. А декому допомогла в розвитку бізнесу.

«Виробники пахлави з нашої групи розповідали мені, що вже десь три роки у них досить складно йшла торгівля. Після того, як вони зайшли в нашу спільноту, записи у них йдуть на тиждень-два наперед. Добре пішла й справа з «Чесниківським сиром», з сирами «Еко-Карпати», які з Долини привозять козячу продукцію», — каже засновниця групи.

Підприємці, які знаходять нових клієнтів онлайн, створюють сайти, окремі групи й успішніше розвивають свою справу, ніж це було до карантину.

Сила відгуків

Група «Save FOP Galicia» відрізняється від інших, бо тут ретельно звертають увагу на враження покупців від товарів. Покупці та продавці мають можливість вести відкритий діалог. Через кілька днів, як з’являється новий пост, адміністратор питає в спільноти: чи купляли товар і які враження? Якщо є відгуки — це привертає увагу нових покупців. До речі, Наталія теж купує товари і перевіряє їх на собі.

За словами Наталії, деяким виробникам, як «Чесниківський сир», часом навіть не вистачає продукції. Адже з онлайн-покупців утворюється жива черга.

При цьому виробник не інвестував жодної гривні в рекламу, розповідає дівчина:

«Таких виробників насправді є кілька. Ті з них, які розуміють як побудована група, вони залишається і комфортно працюють з нами».

Головна перевага соціальних мереж — це постійна комунікація. Тобто всі обговорення як позитивні, так і негативні відгуки, за словами Наталії, відбуваються у відкритому доступі.

«Як в супермаркеті ми можемо купити несвіжий товар, так і тут може щось бути не так. Але якщо це повторюється, то ми виводимо все у відкриті обговорення.

Я не боюсь, що про мене хтось щось скаже, що я когось лобіюю чи вигнала. Тому що у людей завжди є якісь свої судження. Для мене найважливіше, щоб справді люди, яких ми підтримуємо та інвестуємо свій час, щоб вони порядно себе поводили і були чесними».

Тож в чому сила відгуків?
  • коментарі покупців — це високий рівень комунікації;
  • жива реклама;
  • враження та розповідь відомих людей чи блогерів про вас приведе нову аудиторію;
  • формується довіра до виробника;
  • народний ревізор: найкраще знає продукт, той хто його спробував;
  • піднімає активність групи.

З чого почати, якщо хочу об’єднати виробників свого міста?

  • створіть групу у фейсбуці: не забудьте про логотип та назву, щоб вас усі впізнавали;
  • сформулюйте конкретну мету (чому я маю підтримувати цих людей?);
  • запросіть виробників;
  • складіть чіткий фільтр продукції та виробників, з якими плануєте співпрацювати;
  • не забудьте про початкові знання роботи з соціальними мережами, або залучіть друзів, які їх мають;
  • знайдіть час на спілкування з людьми: порадити, підказати чи запропонувати ідею допису;

Кого приймати в групу і чи варто довіряти не ФОПам? На це дає відповідь досвід групи «Save FOP Galicia», серед продавців якої є власники магазинчиків, ФОПи та навіть мами в декреті, які печуть вдома. На думку організаторів, не потрібно зараз ігнорувати людей, які ще не є ФОПами. Навпаки: такі спільноти можуть заохотити підприємців легалізувати свій бізнес. Особливо це стосується жінок у декреті, які виготовляють тістечка та випічку вдома. Адже жінка, яка сидить з дитиною вдома водночас старається працювати і щось заробляти під час карантину. Вона теж фінансово намагається допомогти своїй сім’ї.

Як допомогти підприємцям освоїти соцмережі з нуля?

  • підказуйте, як зробити гарні світлини, якщо маєте можливість покажіть як це зробити;
  • поясніть базові інструменти роботи у групі: як писати дописи, як вибирати категорії;
  • розкажіть як краще позиціонувати себе та свій товар;
  • визначте як часто потрібно виставляти дописи;
  • просіть виробників розповідати історію продукції та товарі — це цікаво читати покупцям;

Виробники, які вже адаптувались у групі, або хоча б зрозуміли як вона працює, можуть самостійно створювати свої сторінки, акаунти та каталоги продукції в мережі. Для прикладу, група «Save FOP Galicia» надає безкоштовну опцію створення сторінок та консультацію у їх просуванні в мережі. Разом з Наталією Сербин над проєктом працює ще команда волонтерів smm-щиків, журналістка та операторка. Вони пропонують просувати новостворену сторінку виробника у цій групі, запрошувати туди людей, щоб підприємці надалі самостійно вміли працювати зі своїм товаром у соцмережах.

«Розпочинаємо цикл навчань для людей, які тільки заходять у групу з нульового старту. Це буде цикл простих порад, як користуватись цією групою. Також хочемо розповісти вже суто про інтернет-сторінки, які ми можемо допомогти створити і пояснити, для чого вони бізнесу. Для цього підготуємо відеоролики. Якщо у декого будуть ще виникати запитання, тоді організуємо для них zoom-конференції», — Наталія Сербин

Перехід в онлайн — виклик для деяких підприємців. Адже сторінки в соцмережах, комунікація з клієнтами займає чимало часу.

Декому доводиться починати все з нуля: від перших спроб написати допис-оголошення до створення логотипу чи каталогів продукції.

Які помилки можуть чекати на організаторів ініціативи?

За це щось платять? Проєкт має на меті допомогти малому бізнесу. Тому ця волонтерська робота не приносить коштів, але допомагає іншим не втратити роботу, потрапити в борги чи банкрутство. Подібні маленькі ініціативи у містах допоможуть місцевим підприємцям легше пережити економічну кризу.

Люди люблять використовувати один одного. Деякі продавці заходять на платформу та працюють тільки на себе. Вони закидують групу спамом та рекламою свого товару, адже тут активна аудиторія та велика відвідуваність. З такими людьми потрібно спілкуватись і пояснювати їм, що такі ініціативи створені для побудови спільноти, де зберігається повага та культура. Їхнє завдання не лише залишити оголошення на сторінці, а й здобути відгуки від своїх покупців.

Бізнес пасивний до співпраці. В моменти кризи кожен виробник думає сам про себе. Засновниця групи Наталія думала, що підприємці будуть кооперуватись, але з цим не склалось:

«Я думала, підприємці у групі точно скооперуються, але цього не трапилось. Не бачу вміння бізнесу будувати горизонтальні зв’язки. Я не знаю, у зв’язку з чим це, але спостерігаю зі сторони. Підприємці могли б сісти, домовитись і оптимізувати багато витрат. Цього не відбулося. Я на себе таку функцію не брала, тому що на це дуже багато потрібно часу, менеджменту та організаторської роботи».

Дівчина створила групу і думала, що буде якийсь діалог, фідбек від бізнесу. Але частина підприємців прийняла тактику терпляче чекати і нікуди не рухатись.

В чому перевага фейсбуку?

За словами Наталія Сербин, фейсбук — це швидкість та здатність оперативно набрати соціальний капітал як для покупця, так і для продавця, і для нас організаторів соціальних проєктів. Він дуже гнучкий та надає можливості, які немає сайт.

Фейсбук дає можливість оперативно вирішувати людські проблеми, наприклад, якщо хтось просить про допомогу, тут легко завести нові знайомства, значно швидше поширюється інформація. Важливо, що це нічого не буде вам коштувати.

Хоча сайт — це окремий інструмент, з яким добре працювати. Найкраще розробляти все поступово і поєднувати.

Після двох місяців карантинних обмежень в Україні досі немає конкретних порад та інструкцій, як бізнесу виходити з кризи. А такі маленькі спільноти у різних містах допоможуть згуртуватись та пережити нелегкі моменти локальному бізнесу разом.

«Я не ставлю за ціль, щоб у групі були сотні виробників. Ми не врятуємо економіку, ми не врятуємо Франківськ, не врятуємо весь бізнес, який постраждає. Але ми можемо взяти кілька десяток підприємці і справді їм допомогти якісно, те що вміємо самі і пропонуємо», — впевнена засновниця проєкту «Save FOP Galicia».

Читайте також:

Якщо вам подобається наша робота — підтримайте «Куфер»!

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Kufer

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Вгору