Історія Coffee Lab Group почалася п’ять років тому з ростерії, де обсмажували каву, і переросла у велику компанію, що займається кавовим обладнанням, вчить барист та досліджує кавову культуру. Під час карантину їм вдалося втримати бізнес, зберегти заробітну плату всіх працівників і продовжувати пригощати містян кавою (правда, трохи по-іншому, ніж раніше).
Як адаптуватись до нових умов, нікого не звільнити і при цьому не закрити бізнес «Куфер» дізнався у співзасновника компанії Coffee Lab Group Тараса Бойчука.
Ранок починається з кави — що ж, під час карантину це кліше багатьом довелось переглянути. Більшість кав’ярень закрились, а ті, що були — працювали в центрі, до якого не так просто було дістатись. Тож багатьом довелося вчитися варити каву вдома. Тоді ж любителі кави почали замовляти свіжообсмажені кавові зерна онлайн.
Цю каву спершу імпортують із країн Центральної Америки, Африки або Азії, а тоді обсмажують зелене зерно у спеціальних машинах (ростерах). Місця, де це відбувається, називаються ростеріями.
Там зерно фасують, змішують, роблять індивідуальні сорти, герметично запаковують і витримують до двох тижнів для «відпочинку». Після цього кава зазвичай потрапляла в кав’ярні або ж прямісінько до вас додому.
Кількість обсмажувальних цехів в Україні стрімко зростає і тільки у Івано-Франківську їх вже п’ять.
Від ідеї до ростерії
Coffee Lab Roasters — одні з перших, хто почав смажити каву в Івано-Франківську.
Ростерія почала працювати ще в листопаді 2015 року. Перед стартом команда Coffee Lab п’ять місяців готувалася: оцінювали і пропрацьовували ідеї, займалися налаштуванням і запуском бізнес-процесів, привозили своє обладнання тощо.
Як розповідає Тарас Бойчук, один із засновників компанії, створення Coffee Lab Roasters було доволі методичною роботою: команда з чотирьох співвласників мали 100 бізнес-ідей і поступово почали їх скорочувати. Врешті ідей залишилось три, а ростерія виявилася найбільш перспективною і найбільш близькою до реалізації з них. Крім того, співзасновники Тарас і Маркіян раніше працювали в кавовій сфері, тож добре орієнтувалися у цьому.
А вже 13 листопада 2015 року вони обсмажили свою першу партію кави.
Кавовий загін
Зараз компанія поєднує в собі кілька різних напрямків роботи з кавою і називається Coffee Lab Group. Їхня команда налічує близько 10 людей. У кожного із чотирьох співвласників є свої напрямки роботи: стратегічний, фінансовий, сервіс обслуговування кавового обладнання, а також контроль якості за кавою, закупка зеленого зерна та обсмажка кави. Є хлопці, які фасують каву, майстер, який обслуговує кавове обладнання, кур’єр та дизайнер. Частина команди працює на аутсорсі, тобто, не сидять щодня в офісі.
«У нас невелика команда, ми дуже дружні і, фактично, як сім’я. До впровадження обмежень всі працювали на своїх посадах п’ять днів на тиждень. З настанням карантину штат працівників не зменшився. Протягом цього часу ми не лише нікого не скорочували, а й не опускали заробітну плату», — розповідає про команду Тарас.
Як працювали до карантину?
До карантину Coffee Lab Group працювали у b2b сегменті (business to business, бізнес для бізнесу), тобто постачали свою продукцію ресторанам, кав’ярням, офісам, державним організаціям, постачальникам, які пізніше доставляли каву до того, хто її, власне, питиме.
Коли почалася війна на Сході України, Coffee Lab Group заснували благодійну ініціативу «Кава героїв», в межах якої щомісяця безкоштовно відправляли каву бійцям на фронт. З початком карантину команда дещо змінила цей формат і почали також доставляти каву в франківські лікарні.
«Зараз на першій лінії оборони знаходяться медики, вони також є героями. Тому у час карантину ми щотижня доставляємо змелену каву в окремі лікарні міста спільно з іншими організаціями по мірі наших можливостей», — пояснює суть ініціативи Тарас Бойчук.
У травні 2016 року на базі ростерії відкрився Coffee Lab Service — це компанія, яка займається продажем, орендою і обслуговуванням кавового обладнання. Там також працює майстер, який слідкує за обладнанням партнерів компанії, сюди можна звернутися, щоб купити кавову машину чи інше обладнання, а потім його здавати на сервіс тощо.
«У ресторанів була потреба навчати персонал, тобто мати висококваліфікованих барист, — говорить Тарас Бойчук, — тому згодом ми також відкрили школу, в якій відповідно до міжнародних стандартів навчають людей варити каву».
Минулого року команда Coffee Lab подалась в інновації у кавовій сфері. Вони виграли грант на 50 000 гривень на побудову R&D центр (research and development) по дослідженню кави. Центр займається розробкою інноваційних продуктів, які стосуються виробництва та приготування кави.
«У перспективі розглядаємо можливість вирощування кави не в природних умовах, тобто не лише в так званому географічному кавовому поясі [Африка, Південна та Центральна Америка, Південно-Східна Азія]. Нас цікавлять країни, які наразі не придатні для цього», — ділиться планами співзасновник компанії Тарас.
Наскільки великий цей бізнес?
До карантину ростерія Coffee Lab обсмажувала близько 5 тонн зерна щомісяця. 50% з цього продавались в Івано-Франківську, інші 50% — відправляли по Україні. Понад 95% товару потрапляло до оптових покупців, тоді як 5% — індивідуальні замовлення.
Компанія планувала розширювати виробництво, вони їздили в Нідерланди для закупівлі обладнання, щоб працювати із ще більшими об’ємами кави.
У Coffee Lab Roasters в наявності 30 сортів кави, але вони можуть працювати зі 100 і більше. Є стабільні позиції, але команда працює над збільшенням асортименту і замовляє щось нове, щоб здивувати кінцевого споживача. Все залежить від клієнта, якщо хочете щось особливе — вам це замовлять.
Карантин: реакція та рішення
Від старту карантину Coffee Lab Group почали коригувати свою роботу відповідно до змін і введення нових обмежень. Спочатку вони прорахували, скільки зможе прожити компанія, навіть якщо повністю закритися. Тоді приступили до з‘ясування, як збільшити продажі і чи вийде запустити їх під час карантину.
«На початку карантину ми багато проговорювали. Кожен наш робочий день починається з 15-хвилинної наради, на якій ми обговорюємо плани на день, ставимо завдання, дивимося, чи рухаємося відповідно до цілі тощо.
Тож в перший день карантину ми насамперед дослідили питання безпечності нашої роботи та всі рекомендації, обговорили з працівниками ці моменти, а також фінансовий стан компанії та перспективи» — описує алгоритм роботи компанії в карантині Тарас.
В першу чергу в компанії порахували всі фінансові потоки, щоб бачити загальну фінансову картину.
«Було розуміння, що скорочення зарплат чи звільнення сильно її не змінить. Але це дуже б вплинуло на наших працівників».
Адаптація до нових умов
Натомість компанія оптимізувала робочі графіки — все, що могли, перевели в онлайн. Працівники чергували: один виконує роботу вдома, інший — присутній в офісі. Так, як об’єми обсмажування зменшилися, то це можна було робити у визначені дні, що теж дозволяло більшій частині команди залишатися вдома. Кур’єр привозив замовлення, майстер по обладнанню працював тільки в своїй зоні і ні з ким не контактував.
«Ми так організували робочі процеси, щоб максимально мінімізувати взаємодію працівників одне з одним, а також контакти працівника з продуктом. Тобто, в час жорсткіших обмежень з продуктом в день взаємодіяло 1-2 людей.
Щодня приміщення обробляється, працівники мають достатню кількість засобів захисту, тож все відповідно до стандартів», — розповідає про організацію роботи Тарас Бойчук.
Ростерію для відвідувачів закрили, каву видавали через двері. Вхід обладнали дзвінком, поставили qr-коди, щоб люди не потрапляли всередину, але могли швидко забрати готове замовлення та розрахуватися в зручний для них спосіб.
Зарплати працівників частково покривали з прибутків, частково — зі збережень компанії.
Дистанційна комунікація
За словами Тараса Бойчука, також важливо було оперативно прокомунікувати про зміни з партнерами і кінцевими споживачами, навіть тими людьми, які стежать за компанією у соцмережах.
«Потрібно було повідомити, що без кави ми нікого не залишимо. На початку карантину ми відчули, що за соцмережами має стояти керівник, який щиро спілкуватиметься зі своєю аудиторією. Тому призупинили співпрацю з компанією, яка цим займалася раніше, і одразу перейняли ведення сторінок на себе, щоб швидко реагувати і чесно, від душі розповідати про ситуацію, яка відбувається».
Оскільки більшість людей залишилися вдома, команда Coffee Lab хотіла не лише забезпечувати їх кавовим зерном, але й розповісти, як смачно і правильно у різний спосіб можна приготувати каву вдома. Тому вони почали знімати відеоуроки, які публікували у соцмережах — це майже всі способи приготування кави, які можна виконати в домашніх умовах.
«Ми не ставили перед собою мету продати більше кави, а хотіли полегшити побут людей вдома, запропонувати їм зручні способи приготування кави», — розповідає Тарас Бойчук.
Окрім посиленої комунікації в соцмережах, співзасновники Coffee Lab спілкувалися з керівниками тих компаній, з якими працювали раніше, а ті вже поширювали інформацію про них серед своїх працівників. Так також почалася взаємна підтримка між керівниками бізнесів.
Наприклад, мережа «23 ресторани» продавали каву Coffee Lab в своїх закладах, натомість ростерія безкоштовно доставляла їхні продукти, що не псуються: пасту, гранолу тощо.
Ту бі ор нот ту бі / 2 b or not 2 b
Під час карантину продажі компанії впали на 70%. До прикладу: у лютому продаж 5 тонн кави щомісяця становив 100% прибутку. У квітні ця цифра знизилася до 1250 кг (25% прибутку). Все тому, що переважна більшість клієнтів Coffee Lab Group — це бізнеси, які змусили закритись через карантин. Тому команда зробила ставку на сайт та роздрібні продажі. Довелося швидко змінювати бачення своєї аудиторії: тепер це був не лише b2b, а й b2c (business to consumer) — продаж товару одразу споживачу.
Наступним кроком стала адаптація сайту для роздрібної торгівлі — його переформатували в інтернет-магазин, де всі могли оплатити замовлення одразу й онлайн. Мінімального замовлення не було.
На початку компанія мала стабільних 15-20 замовлень в день з Івано-Франківська. За словами Тараса Бойчука, більше замовлень було саме по місту, оскільки тут було більше компаній з якими вони співпрацювали, а в них відповідно більше працівників, які вже знайомі з продукцією Coffee Lab Group.
Кавові дилери
«Ми турбуємося про кожного нашого клієнта, тому у перший же тиждень карантину ввели безкоштовну доставку кави додому для всіх», — говорить Тарас.
В штаті компанії є кур’єр. Попри те, що об’єм замовлень впав, він продовжував працювати. Тож якщо ви хочете запустити власну доставку, варто прорахувати, наскільки це фінансово вигідно та чи зможете ви покрити її вартість: бензин та зарплату.
«Доставка не така прибуткова, але вона дає можливість забезпечувати наших клієнтів кавою, а також зберігати обороти компанії і продовжували функціонувати. Наприклад, наші підрядники, в яких ми замовляємо каву, також розраховували на наші замовлення, тож це була багатостороння підтримка для всіх», — пояснює їхнє рішення Тарас.
Доставка від Coffee Lab і далі залишатиметься безкоштовною та працюватиме, як і до карантину: всі замовлення, зроблені до 12:00, доставлять у той самий день.
Далі буде (?)
Після падіння продажів у перший місяць команда Coffee Lab не опустила рук. Їм навіть вдалося знайти кількох нових клієнтів.
«Ми поставили собі план з урахуванням цього зменшення і закінчили його набагато краще, ніж очікували. Наприклад, за другий місяць карантину ми перевиконуємо ті показники, які перед собою ставили», — ділиться досягненнями Тарас.
Він розповідає, що як тільки заклади почали відновлювати роботу, кількість замовлень збільшилася. Але за його словами, про наслідки ще рано говорити. Краще зрозуміти це можна буде приблизно через місяць-два, коли завершиться карантин.
Як пережити кризу, якщо ви керуєте ростерією (і не тільки)?
- Обговоріть ситуацію з командою та порахуйте фінанси. Важливо розуміти всі можливі варіанти розвитку подій і обов’язково пояснювати будь-які зміни працівникам.
- Підрахуйте, як довго ваша компанія зможе функціонувати, якщо доведеться повністю припинити роботу. Не забудьте, що платити зарплати команді треба навіть в такому випадку.
- Проаналізуйте ринок: можливо, є сенс змінити цільову аудиторію і переформатувати власну діяльність.
- Спробуйте оптимізувати робочі графіки. Це дасть можливість не лише нікого не звільняти, але й далі ефективно працювати.
- Встановіть план та цілі для роботи в нових умовах з врахуванням можливих труднощів та падіння продажів. Так ви зможете оцінювати ефективність своєї діяльності та за необхідності коригувати її.
- Подбайте про клієнтів: адаптуйте сайт, за можливості запустіть доставку і якнайшвидше повідомляйте про будь-які зміни на сторінках в соцмережах.
- Спілкуйтесь з замовниками: це теж допоможе втриматись на плаву і виправдати їхні очікування. Для цього необхідно розробити маркетингову стратегію для ефективної комунікації із клієнтами.
- Якщо запускаєте доставку, спершу з’ясуйте, вигідно це вам чи ні. Якщо у штаті компанії є кур’єр — підрахуйте, чи зможете ви оплатити витрати на бензин та зарплату. Або ж можете спробувати співпрацювати із кур’єрськими фірмами в місті.
- Не здавайтесь — з будь-якої ситуації можна знайти вихід або щонайменше отримати консультацію від людей, які проходили через такі труднощі.
Читайте також:
- Врятувати малих. Як фейсбук-групи можуть допомогти локальному бізнесу
- Всі на бар! Як франківський «ГОСТ» запустив перший онлайн-бар в Україні
- Сусідська кав’ярня: як рік варити каву на районі і не закритись
Якщо вам подобається наша робота — підтримайте «Куфер»!
