Кульчики з корків і баклажани на даху. Як лабораторія ресайклінгу вчить ...

Поки ресторани зобов’язані виносити їжу в одноразовому посуді, а у світі ведуться дискусії щодо того, як переробляти одноразові маски і рукавички, франківський проєкт ReLaboratory працює над створенням простору, який працюватиме за принципом «нуль відходів», і перероблятиме все, що можливо.

«Куфер» дізнався, як RE: laboratory розповідає про цінність речей, які зазвичай називають сміттям, впроваджує модель зеленого офісу і вирощує баклажани на даху.

Що таке RE: laboratory

Три роки тому Михайло Веклин разом з іншими волонтерами відновлював прибережну зону у селі Опришівці, де було сміттєзвалище. Місце, куди місцеві жителі роками звозили побутове і будівельне сміття, стало громадським простором з велотреком, трамплінами і волейбольним майданчиком.

«Я почав замислюватися про розвиток себе в еконапрямку.

Мені хотілося давати щось суспільству. Але я не побачив однодумців, до яких можна було прийти і сказати: «Я хочу бути з вами», — каже Михайло.

Він закрив власний бізнес і почав займатися громадською діяльністю. Так на заводі Промприлад, у складі пілотного поверху Промприлад. Реновація, утворилася лабораторія ресайклінгу RE: laboratory. Це простір, в якому зараз є швейні машинки і обладнання для переробки пластику за технологією голландського дизайнера Дейва Хаккенса «PreciousPlastic».

Обладнання команда зробила самостійно з допомогою однодумців з різних міст України. Креслення знайшли в інтернеті, адже воно є у вільному доступі. У лабораторії перешивають рекламні банери: роблять з них сумки, гаманці, бананки і навіть урни для сміття. Також переробляють пластик з маркуванням 2 HDPE: це кришки від пластикових пляшок і флакони для косметики.

Михайло каже, що переробляють цей вид пластику, бо він плавиться при найнижчій температурі і не виділяє шкідливих речовин у повітря, тому можна працювати без спеціального захисного обладнання. В планах — експериментувати, тобто, переробляти також поліетилен і інший пластик. Адже основну ціль проєкту команда бачить не тільки у переробці:

«Робота RE: laboratory — це популяризація цінності вторинної сировини.

Ми не вважаємо себе ані виробниками, ані переробниками, тому не маємо таких обсягів продукції, щоб її продавати як бренд десь за межами міста. Ми робимо перший крок і показуємо, що можна робити.

Даємо людям можливість, даємо обладнання, даємо ресурси різного типу для того, а вони вже створюють різні проєкти».

Чистий четвер

Михайло каже, що спочатку лабораторія мало займалася просвітницькою діяльністю, більше збором вторсировини і її переробкою, тому згодом тут почали проводити майстер-класи, воркшопи для відвідувачів і працівників Промприладу:

«Ми зрозуміли, що треба робити наступні кроки та виходити назовні: розповідати про це мешканцям, навчальним закладам, які зверталися до нас за екскурсіями».

Ці зустрічі стали періодичними, проводилися у четвер кожного тижня та отримали назву «чистий четвер». У лабораторії є своє обладнання, яке спочатку подрібнює пластик, а потім переплавляє його і робить з нього пластикову нитку. Люди, що приходять на майстер-класи, самі можуть працювати за цим обладнанням безкоштовно. З теплої пластикової нитки вони роблять вручну будь-який виріб. Наприклад, її можна намотати на стакан чи вазу — і зробити щось нове.

Михайло каже, що це схоже на 3D-принтер:

«З однієї кришки можна зробити браслет, кульчики, прикрасу на ялинку і забрати її додому. Так відвідувачі розуміють, що вони принесли нам сміття, яке могло потрапити на сміттєзвалище, а отримали готовий виріб. Ми називаємо це творчою переробкою і робимо це не на продаж, а для себе і знайомих. Ми їх просто даруємо для популяризації цінності сировини».

Михайло каже, що велика частка людей в місті цікавиться цими подіями. Їх залучають завдяки фейсбуку і сарафанному радіо. Також мають багато знайомих в навчальних закладах. Завдяки цьому на екскурсії приходять не тільки школярі, а й групи з дитсадочків. Для них тут проводять пізнавальні екскурсії, розповідають, який шлях проходить сміття на Промприладі.

Зелений офіс

RE: laboratory працює тільки зі сміттям, яке сортують на території іноваційного центру. Продаж товарів також не виходить за межі Промприладу:

«Я запропонував керівництву Промприлад. Реновація, щоби ця ініціатива розпочалася на території пілотного поверху і це їх зацікавило. На цю мить для досліджень нам достатньо тих об’ємів, які генеруються тут. Вже за три місяці ми почали збирати 500-700 кг вторсировини з поверху».

Лабораторія займається циркулярною економікою, бере сировину в офісів, які є на території, переробляє і продає її їм. В планах команди — створити на заводі модель zero waste, роботи без відходів: «Це модель, за якої все, що потрапляє на територію, не виходить звідти як сміття. Ми робимо так, щоб все переходило в готове рішення. Ми створюємо модель, яку досліджуємо, яку можна буде потім масштабувати. В нас плани до 2024 року розширити її до території цілого заводу, а потім віддавати як соціальну франшизу далі на інші об’єкти. Тому зараз досліджуємо якість, перевіряємо всі процеси», — каже Михайло.

Команда також планує працювати зі склом, щоб переробляти все, що збирає на поверсі. З нього можна робити келихи, стакани, підсвічники, але для цього потрібно ще додаткове обладнання.

Фінансування

Михайло пригадує, що для відкриття лабораторії частково використовував власні кошти, частково їх давали колеги, яким це було цікаво. Допомагали й речами, які були не потрібні вдома — хтось віддавав швейну машину, хтось деревину і деякі інструменти. Фінансово підтримує проєкт і інноваційний центр. Наприклад, надає пільгову орендну плату. Промприлад також профінансував створення урн для сортування сміття:

«Ми взяли дуже невелику суму, але вона була дуже важлива для нас і зробили урни своїми руками. Тепер цей проєкт є самоокупним і ми не потребуємо додаткового фінансування».

Самоокупність ініціативи можлива завдяки співпраці з колегами. Наприклад, громадські організації віддають свої банери з різних форумів, а команда їх перешиває на мерч, який продає тій же організації, яка використовує його далі.

Щоб розробити обладнання для переробки пластику, команда отримала грант від «Теплого Міста». З кожним наступним проєктом компанія працює за наступним принципом, каже Михайло. Гроші від інвесторів потрібні тільки один раз — на запуск, далі роботу влаштовують так, щоб він був самоокупним:

«Нам дають тільки раз невелике фінансування, якого достатньо, щоб створити проєкт, а далі ми не просимо коштів, а працюємо над розвитком. Зараз ми шукаємо кошти для великого проєкту, але гарантуємо що не будемо потребувати коштів після його запуску. Ми зобов’язуємося робити його самоокупним і сталим».

Оскільки метою діяльності є не тільки ресайклінг, лабораторія має перетворитися на великий простір — RE:Space.

Простір для однодумців

RE:Space має стати спільним простором для екосвідомих людей. За словами Михайла, «це місце, де будуть зменшені перешкоди для самореалізації і захисту довкілля. Мені приємно, коли людей об’єднує не школа чи робота, а інтереси. Це цікавіше, тому що тоді це більш тривале проведення часу».

Команда вже має домовленість з інноваційним центром про створення цього простору на першому поверсі заводу. Тут буде кілька зон:

  1. Міська сортувальна станція для збору вторинної сировини від громади міста та майданчик для проведення екоподій, воркшопів та майстер-класів. Михайло каже, що так мешканці можуть побачити, що те, що вони приносять, не піде на сміттєзвалище, зараз багато таких думок, що воно дійсно переробляється
  2. Відкрита майстерня (лабораторія) для дослідження та переробки вторсировини. Тут кожний охочий може навчитися створювати речі з вторсировини за допомогою майстрів чи власноруч. «Це буде давати можливість кожному містянину прийти, заплатити і користуватися нашим обладнанням, нашими знаннями і можливістю виробляти власні вироби, створювати концепти та реалізовувати їх на території нашого ж простору», — каже Михайло.
  3. Спільний робочий простір, де будуть надаватись місця (на пільгових умовах) для партнерських громадських ініціатив та організацій, що займаються екологічними проєктами: «Цим ми будемо давати можливість об’єднати ГО над великими проєктами. Бо ми розуміємо, що синергія дає не 1+1=2, а 3 і 4. Тому в нас в планах об’єднувати людей».
  4. Автоматизована сортувальна станція та цех з переробки органічних відходів, які будуть обслуговувати резидентів інноваційного центру Промприлад. Реновація.
  5. Шоурум з продажу екотоварів. У шоу-румі буде представлено продукцію, яка створена в RE:Space, а також продаж екопродукції з усієї України та «одягу з ім’ям» (продаж вживаного одягу та аксесуарів відомих людей міста та країни).

Сад на даху

Одним із напрямків діяльності RE:laboratory є переробка органічних відходів. Так четверо учасників команди почали компостувати харчові відходи, і створили пілотний проєкт Urban green garden. Тепер на даху Промприладу ростуть помідори, огірки, м’ята, баклажани і навіть картопля.

У планах команди — збирати харчові відходи в усіх закладів на території інноваційного центру, компостувати і на їх основі вирощувати зелень і овочі. Потім урожай можна буде продавати тим самим закладам. Деякі з них вже використовують м’яту і базилік, що виросли на даху, щоб прикрашати коктейлі.

Вже наступного року на основі цього проєкт команда хоче зробити сад, де кожен мешканець міста зможе виростити свої овочі. Крім того, тут планують проводити події, пов’язані з екофермерством:

«Свіжі, якісні, екологічно чисті овочі можна вирощувати і в місті, всюди, де є сонце. Ми хочемо пропагувати вирощування овочів і ягід на власних дахах. Це може зменшити екологічний слід від переміщення овочів з однієї чи міста в інші. Крім того, це гарний відпочинковий куточок на терасі, тому ми розуміємо, що будемо продовжувати».

Щоб не заморожувати проєкт, взимку тут планують вирощувати мікрозелень і гриби.

Бізнес як рішення проблем

Михайло каже, що цей проєкт є унікальним в Україні:

«Такого ніхто не робив раніше. Є громадські організації, які займаються збором вторсировини, є ті, які просвітництвом, або екомагазини. Ми хочемо створити комплексне рішення, яке буде самоокупним, тому що майже всі ці проєкти є дотаційними. Немає наразі усвідомлення, що комерційні установи можуть отримувати прибуток від переробки, тому цим займаються громадські організації на безоплатній основі. А ми плануємо зробити соціальне підприємництво, тобто бізнес, який розв’язує соціальні проблеми».

Подібна комплексна робота дозволила би заробляти на одних напрямках, пов’язаних з ресайклінгом, і спрямовувати прибуток на інші речі. У планах команди об’єднати громаду міста, бізнес і владу так, щоб кожному було це вигідно, не обов’язково фінансово, а й репутаційно.

Як повторити цей досвід?

  1. Знайдіть однодумців. Розповідайте всім навколо, що хочете зробити і спілкуйтеся з тими, хто це вже зробив. Найкраще звернутися одразу до кількох колег, які роблять щось схоже і використовувати їхній досвід.
  2. Знайдіть приміщення і трохи грошей (власних чи партнерських) для закупки першого обладнання. Вибір обладнання буде залежати від того, що саме ви хочете робити, бо повторно використовувати можна багато різних матеріалів. Наприклад, RE: Laboratory починали зі швейного обладнання, тому що в команді була дизайнерка, яка вміє шити. А перші вироби зі скла і пластику Михайло робив вручну
  3. Виберіть напрям і сфокусуйтесь на ньому. Можна працювати одночасно з багатьма темами і залучати людей, але якщо ваша команда невелика, краще зосередитись на чому одному.

Але якщо ви хочете навчитись працювати з ресайклінгом, то почніть з того, щоб зайти в гості до RE: Laboratory. Тут можна і спробувати попрацювати зі швейними машинами і машинами для пластику, і повчитись на чужих помилках, не роблячи власних.

Читайте також:

Дякуємо, що дочитали до кінця! Якщо вам сподобалось, то ви можете підтримати нас і допомогти «Куферу» робити більше матеріалів.

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією NED.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Kufer

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Вгору