Сортуй розумно. Як соціальне підприємство допомагає Франківську сортувати ...

Сортувати чи не сортувати сміття? Для відповідального містянина відповідь однозначна — сортувати! Але як це робити, коли системної інфраструктури для цього в українських містах практично немає? 

Поки міста чекають, вмикаються громадські ініціативи. Близько року у Франківську працює SortSmart — громадська організація, що допомагає франківця сортувати й переробляти сміття.

Куфер дізнався, як працює SortSmart.

Франківськ сортує. Поки на папері й трохи на полігоні 

Для початку, розберімось, яка в місті ситуація зі сміттям і його сортуванням. 

Скільки смітимо?  Щоденно Івано-Франківськ продукує в середньому трохи більше 100 тонн побутових відходів. Щоби краще уявити: це близько 20 дорослих африканських саванних слонів. Або 10 мамонтів.

Що маємо? У Департаменті комунальної, житлової політики й благоустрою нинішній стан поводження з відходами називають «несистемним підходом» до сортування. 

Сміттєві майданчики в місті не обладнані контейнерами для роздільного збору відходів. На деяких  є контейнери для збору пет-пляшок і скла. Це ініціатива приватних компаній (наприклад, жовті конуси для пластику екологічної компанії «Віза-Вторма»). 

Щоб здати на переробку відсортований вдома пластик, папір, метал, небезпечні відходи тощо, треба влаштувати квест по місту пунктами прийому

Куди дівається сміття? Із контейнерів, які зазвичай розташовані біля будинків, сміття забирають сміттєвози і везуть на полігон. Це послуга, яку місто замовляє у приватних перевізників. Нині її надають дві компанії: ПрАТ «АТП- 0928» і ДП «Автоко-лона 2222».

Що з полігоном? КП «Полігон ТПВ» знаходиться на відстані 15 км від Франківська, поблизу села Рибне. На земельній ділянці, яку місто орендує у Тисменицької РДА, тут знаходиться 2 млн тонн побутових відходів. Сюди цілодобово, 356 днів на рік, звозять сміття з Івано-Франківська, усього Тисменицького району та туристичної частини Надвірнянського району (Яремче, Микуличин, Яблуниця, Буковель і т.д.). В середньому полігон приймає 300 тонн сміття щодня

Розміри сміттєвого полігону в Рибному співмірні з кварталом між вулицями Незалежності, Бандери, Сахарова і Мельника. Візуалізація: Андрій Назаренко

Сортувальна лінія ж сортує? Влітку минулого року, щоб зменшити навантаження на полігон, місто придбало й встановило сортувальний комплекс. Його потужність – 50 тонн сміття за зміну. Тобто, лише шоста частина сміття, яке потрапляє на полігон, проходить сортування. І відсортовують лише пет-пляшки, скло, папір, пластик та поліетилен. 

Що зі сміттям роблять в Рибному? На полігоні відходи складуються. Тому там можна побачити, наприклад, 17-метрові гори зі сміття. 

Відсортовану сировину полігон продає на підприємства, що займаються переробкою. 

Що планує місто далі?

Більше року в Департаменту комунальної, житлової політики й благоустрою лежить готовий проєкт рішення про запровадження сортування відходів в Івано-Франківську. Документ навіть кілька разів виносили на розгляд виконкому. Але безрезультатно. Його повертали на доопрацювання. 

«Аргументація проста: перевізники, які нині вивозять відходи із міста на полігон, не готові забезпечувати сортування на майданчиках, вивозити сміття роздільно і реалізовувати вторсировину», — каже директор Департаменту Михайло Смушак. 

Усе впирається в гроші. Перевізникам, щоб почати роздільний збір потрібно інвестувати кошти у нову техніку (збільшити кількість сміттєвозів, побудувати сортувальні лінії) і контейнери (переобладнати усі сміттєві майданчики для сортування). Це тягне за собою збільшення тарифів для мешканців міста. «А це вже питання дуже делікатне. Має і політичну і етичну складову», — говорить Смушак. 

Але в департаменті не здаються. І вже придумали, як поступово й системно можна перевести місто на сортування сміття. 

Що хочуть зробити?

Прийняти концепцію сортування сміття. Простіше — визначитись, як будемо сортувати. Нині пропонують варіант п’яти контейнерів: метал і пластик, паперові вироби й папір, скло, харчові і органічні відходи, змішане сміття. 

Провести інформаційну кампанію. Навчати мешканців сортувати сміття вдома. 

Налагодити систему й логістику, інвестувати в інфраструктуру. У департаменті хочуть почати з малого і запустити пілотний проєкт в одному з районів міста. За кошти міського бюджету закупити контейнери для роздільного сортування. Роздільний вивіз сміття передати з приватних рук на КП «Полігон ТПВ», техніку придбати теж за міські кошти. Кажуть, так місто зможе не залежати від приватних перевізників. 

Система контролю. Запровадити санкції за недотримання правил сортування.

Два тарифи для населення. Місто залишить мешканцям вибір — сортувати чи ні. Але за невідсортоване сміття доведеться платити дорожче. 

Зараз системне сортування у місті залишається у документах на папері.

«Щоб рішення почало реалізовуватись, має бути політична воля. Усі сторони мають бути готові і свідомі, що ми починаємо цей шлях. Що ми йдемо на непопулярні кроки з боку міської влади й що ми готові інвестувати в це кошти. Не знаю, чи буде це рішення прийняте цього року чи навіть наступного. Але ми від цього нікуди не втечемо. Рано чи пізно ми до цього прийдемо», — каже  Михайло Смушак. 

Розумні й відсортовані

Поки місто планує запроваджувати сортування сміття, активні містяни пропонують альтернативу.  З жовтня 2018 року сортувати і здавати на переробку вторсировину франківцям допомагає громадська організація SortSmart. 

Четверо активістів об’єдналися навколо бажання змінити ситуацію з сортуванням у Івано-Франківську.

Від ідеї до дій просунутись допоміг випадок і пост у Фейсбук. Керівник франківської ІТ-компанії питав, чи хтось у місті вивозить з офісів макулатуру. 

«Ми почали дізнаватись і з’ясували, що ніхто цим не займається. У офісі за тиждень назбирується максимум 20 кг різної вторсировини. Великим заготівельникам такі об’єми не цікаві. І ми вирішили спробувати попрацювати з цим. Компанія погодилася разом з нами починати й тестувати формати роботи», — каже співзасновниця SortSmart Марічка Федорук.  

За кілька місяців тестового режиму команда напрацювала алгоритми роботи, з’ясувала, якими мають бути контейнери, коли і як краще забирати вторсировину.  

Ще під час роботи з першою компанією до SortSmart звернувся ще один офіс. 

«Ми ще навіть ніде про себе не розповідали, а запити від соціально-відповідального бізнесу приходили. Це означало, що ми знайшли нішу, в якій ми корисні і в якій нам комфортно», — говорить співзасновниця SortSmart.

Нині партнерами SortSmart є 15 франківських компаній. З їхніх офісів забирають папір, скло, пластик, метал і tetra pak.

Крім того, активісти навчають офісних працівників сортувати сміття, облаштовують місця для роздільного збору. Звісно ж, вивозять щотижня сировину з офісів. Звозять його до свого складу. Там відбувається ще один етап сортування. Відсортовану сировину передають заготівельникам, які здають її на переробку.

SortМобіль — станція сортування на колесах 

Працюючи з локальними компаніями, до ініціативи почали звертатись мешканці міста, які сортують сміття вдома, але не знають куди здавати вторсировину. Команда взялась за реалізацію проєкту SortМобіль. 

SortМобіль — це мобільна станція сортування сміття. Основна мета проєкту — навчати мешканців міста сортувати відходи, зменшувати навантаження на сміттєзвалище, а також показати, що є франківці, які сортують і їм потрібна інфраструктура. 

Як це працює? Раз на два тижні, у суботу, SortМобіль проїжджає містом. Робить зупинки на 20 хвилин у чотирьох районах, а мешканці приносять до нього відсортовану вторсировину. 

SortМобіль зупиняється: 

  • у мікрорайоні Пасічна (поряд з магазином «Плюс»)
  • у центрі міста (поряд з магазином «Фуршет»)
  • на БАМі (поряд з магазином «Comfy»)
  • на Каскаді (поряд з магазином «Арсен»)

SortМобіль забирає: папір, скло, пластик, метал і tetra pak.

Якою має бути вторсировина, щоб її забрав SortМобіль?

  • Без органіки. Навіть якщо це залишки й крихти в упаковці.  
  • Без рідин. Якщо це пляшка з-під води нічого робити не потрібно. Якщо пляшка з-під молока чи соку —  сполоснути. 
  • Пляшки й tetra pak — стиснути. 
Одна з найдивніших речей, які здали на переробку – радянська пластикова лялька

Що відбувається далі? Сировину, яку збирає автомобіль, привозять на міні-склад SortSmart. Тут її досортовують двоє сортувальників та волонтери. Наприклад, папір ділять ще на кілька фракцій: глянцевий, картон, білий папір тощо. Потім сировину готують для заготівельників — підприємців, які збирають величезні об’єми сировини і працюють з переробними заводами. 

За місяць SortМобіль збирає близько 200 кг вторсировини. А кількість франківців, які приходять у суботу зі своїм відсортованим сміттям до автомобіля зростає.

А гроші зі сміття є? 

«Коли починали, начиталися різних матеріалів про те, що на смітті можна заробляти. Думали, що круто робити добру справу й мати за це гроші. Але сіли, порахували і щось прибутку у нас не вийшло», — сміється Марічка. 

Сьогодні ціна вторсировини є досить низькою. А tetra pak активісти здають взагалі безкоштовно. До прикладу, один виїзд SortМобіля обходиться у 700-800 гривень. З них лише від 50 до 150 гривень можна повернути, здавши вторсировину.

Починали активісти з власних заощаджень. Нині SortSmart — соціальне підприємництво, що працює за рахунок змішаної системи доходу: кошти, які заробляють з обслуговування офісів локальних бізнесів, гранти, кошти за вторсировину. Така модель, за словами Марії, дозволяє проєкту практично повністю покривати свої витрати. 

«Ми не стали чекати на те, що зміни мають йти зверху. Рух має бути одночасно з різних сторін. Звісно, потрібні урядові зміни, зміни на рівні міста. Але має йти ініціатива і від мешканців. Якщо мешканці будуть активними, будуть робити маленькі кроки це теж має значення. Не потрібно недооцінювати маленькі ініціативи. І змінитись, просто потрібен час і терпіння», — каже Марічка Федорук. 

Як запустити SortМобіль у своєму місті, якщо ви не з Франківська

  1. Зареєструвати юридичну особу. У випадку з SortSmart це громадська організація.

2. Написати й порахувати фінансову модель. Дохідну і витратну частини. Доходи — звідки проєкт може отримати ресурси. У витратах — на що потрібні ресурси. У SortSmart це: оренда автомобіля, винагорода водію, паливо, оренда складу, робота сортувальників, витрати на юридичні послуги, дизайнер і брендування. Також активісти рекомендують закладати у бюджет винагороду для координатора проєкту (хоча у них її поки не передбачено).

3. Вивчити ринок заготівельників вторсировини у своєму регіоні і обов’язково їх перевірити. 

4. Знайти приміщення, де будете збирати та складати відсортоване сміття.

5. Провести інформаційну кампанію. Чітко розповісти містянам як сортувати і що саме ви будете приймати. 

Kufer
Вгору