Нова фотосерія від фотографа Романа Тихого: про речі, які красиво лежать, уламки міської повсякденності та сцени, варті, щоб їх запам’ятали фотоапаратом.
Про що це все? Та ні про що, тому і назва «Красиве ніщо». Якщо описати це з візуальної сторони, то це композиційний етюд і тут не треба шукати змісту.
Як казав російський фотограф Олександр Лапін: «Якщо ви когось любите, то для цього не потрібні причини, ви просто любите і все. Якщо ви любите за щось то це прагматичні відносини. Справжня любов самовіддана». Так само і тут: вам це подобається або ні.
Іноді я помічаю речі, які можуть просто красиво лежати.
В цей момент у мене в голові проноситься «Як же це прекрасно!». І поки я це не запам’ятаю фотоапаратом, то не заспокоюсь.
Фото з червоною подушкою і ручкою я зробив у Львові на діловій зустрічі, коли я її помітив я не міг думати ні про що інше окрім тієї подушки до поки я не сфотографував її.
До цих фотографій я часто повертаюсь, переглядаю їх заново — бо вони мене заспокоюють.
Частину з цих фотографій можна віднести до метафізичної фотографії.
Метафізична фотографія — один з напрямків в сучасній фотографії. Хоча вона досить тісно переплетена з абстрактною і мінімалістичною фотографією, з одного боку, і стріт-фотографією з іншого, метафізична фотографія має низку якостей, що дозволяють говорити про неї як самобутній жанр (прочитати більше можна у книжці про неї).
Формальний сюжет більшості таких фото — сцени з повсякденного життя. Місце дії — простір міського жителя.
При цьому метафізична фотографія, на відміну від абстрактної, не відмовляється від предметності. Тобто, об’єкти не перестають бути самими собою, не стають тільки лініями та плямами на площині зображення.
Читайте також:
- Big City Lake. Фотосерія про франківське озеро
- Машини в кадрі. Фотосерія про старі франківські автомобілі
- Поза літом. Фотоскетчі з вулиць Франківська
- Повернення до класики. Все про фотоплівку і чому варто на неї знімати
- Під куполом. Фотопроєкт про Центральний ринок Франківська
