Світло, камера, портрет! Що (не) так з сучасною портретною фотографією — пояснює ...

З фотографією Вікторія Мироненко пов’язала своє життя під час навчання на мистецтвознавчому факультеті. Зараз вона викладає історію фотографії операторам і фотографам в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. А також цьогоріч Вікторія входить до складу журі сьомого національного бієнале імені Степана Назаренка «Фотопортрет-2019», виставка якого відкриється у Івано-Франківську 7 травня.

Цього року «Куфер» є інформаційним партнером бієнале. Тож ми поговорили з Вікторією Мироненко про те, чому недостатньо просто сфотографувати людину на фоні стіни, якими мають бути хороший портрет і портретист, а також що людині робити перед камерою, щоб результат сподобався.

Портретна фотографія змінювалися протягом всього свого існування, а це вже 180 років. Можна поділити фотографів-портретистів на комерційних і тих, хто зайнятий творчим пошуком. Результат від останніх може бути абсолютно несподіваним. Справжній фотохудожник не думає одним портретом. Якщо він висловлюється візуально, то це серія, повноцінний проект.

Якщо розглядати поняття «портрет» в класичному сенсі, то це, перш за все, психологізм особи — її емоція, історія. Присутності людини, певного гуманістичного посилу, тобто ідеї, достатньо, щоб висловити емоційну складову, справити враження. Сьогодні, в 2019-му, більше значення має зміст, ніж форма, у якій зроблено портрет. Зараз ми живемо в епоху постмодернізму, коли поняття жанру стирається. Є просто середовище, у якому існують фотографічні зображення. Коли такий жанр з’явився у фотографії, це були студійні фото. Тоді творча інтелігенція сперечалася з фотографами, що такі світлини не відображають емоції і характер людини. Деякі початківці і досі вважають, що для портрету достатньо просто сфотографувати красиву дівчину на фоні стіни. Але це не так.

«Зірочка», Володимир Царюк

Портрет має бути не схожим на інші. У такому фото повинен бути авторський творчий і фотографічний погляди на об’єкт.  Коли ж просто повторювати те, що робили інші, стає нецікаво. Будь-який культурний продукт має бути перш за все оригінальним. Оригінальність кожен шукає в чому завгодно. Тож все залежить від автора.

«За вiкном», Олексій Бєлоус

Хороший портретист коштує дорого. Якщо вам потрібно замовити комерційний портрет, я би орієнтувалася на ціну. Портрет, який ви замовляєте собі, відрізняється від того, який орієнтований на виставковий простір. Якщо ви звертаєтеся до фотографа, щоб зробити світлини для себе, то така робота має в першу чергу подобатися вам, тож у цьому випадку варто орієнтуватися на свій смак. Але варто також звертати увагу на умови, в яких вас знімають, прибори, якими користується фотограф, чи не виглядає це справді як робота аматора. Використання спалаху, коли вам світять прямісінько в обличчя, теж може бути маркером непрофесійності.

На жаль, основна проблема людей з камерами — абсолютна візуальна безграмотність. Нормальний і якісний візуальний продукт у людини виходить тоді, коли вона передивилася безліч іншого матеріалу в цьому жанрі. Зараз багато всього є у вільному доступі, з цього треба користати. Чим більше ви будете дивитись на роботи інших фотографів, зокрема класиків, тим краще розвиваєте, виховуєте свій візуальний смак. Є фотографи, які знають лише ім’я класика фотографії Анрі Картьє-Бресона і думають, що цього їм достатньо. Та потрібно дивитися якомога більше і, якщо є можливість, отримати професійну або напівпрофесійну освіту.

Школи фотографії корисні тому, що спілкування з фахівцями набагато ефективніше, ніж самоосвіта. У такому середовищі можна почути якусь важливу думку, яка в підсумку може сформувати абсолютно нове бачення фотографії.

«Олександра», Олег Огородник

Хороші портрети можна навчитися робити самостійно. Я знаю дівчину, яка навчалася фотографувати по уроках в YouTube і зараз є успішною портретисткою. Мешкає вона за кордоном і, наскільки мені відомо, у неї просто конвеєр із охочих зробити у неї портрет.

Зовсім немає значення, якою камерою ви знімаєте. В історії фотографії є приклади світлин, які до речі тепер є музейними експонатами, коли люди просто знімали на Polaroid. Polaroid ніколи не вважався професійною фотокамерою. Зараз і на мобільний телефон можна зробити шедевр, якщо знаєш для чого це робиш і розумієш, що фотографія — це не поверхня картинки, а її суть і зміст.

Комунікація дуже важлива. Кількість твоїх клієнтів залежить від того, наскільки відкрита ти людина. Тут ти сам собі менеджер. Частіше за все знайти підхід до клієнта і краще розкрити людину в кадрі фотограф може через невимушену бесіду. Щоб розтормошити людину, він починає спілкування, багато розпитує. Погано, якщо фотограф цього не вміє і намагається давати якісь команди. Іноді, звичайно. варто сказати людині як краще стати, оскільки вона не бачить, як виглядає через видошукач.

У кадрі не потрібно намагатися створити з себе іншу людину. Дуже часто вам не подобається своє зображення. Іноді це стається тому, що під час зйомки у людини на рефлекторному рівні вмикається якась кнопка, яка підказує виглядати неприродньо, намагатися себе прикрасити чи зробити дивний вираз обличчя. Але хороший портрет виходить тоді, коли ти поводишся перед камерою як в житті.

«Космос», Антон Сорочак

Краще більше природності, ніж побудований складний образ. Якось у фотостудії я стала свідком однієї ситуації: мама готує дівчинку до фотосесії — і сукня на ній не дуже зручна, запишна, і зачіску їй роблять, і макіяж… Дівчинка зітхає і каже: «Це найгірший день в моєму житті».

Робота зі світлом — 90% роботи справжнього фотографа. І в той же час 90% фотографів у нас про це не знають. І студійне світло, і планер (природне світло) однаково хороші. Але вас можуть тягнути на природу, бо просто не вміють користуватися студійними приборами. Робота із ними досить важка і вимагає серйозної професійної підготовки. Для того, щоб навчитися правильно використовувати світло, потрібна освіта, принаймні базова — щоб вам розповіли про базові схеми освітлення.

Потрібно звертатися за порадами до професіоналів. Фотографу-початківцю варто слухати людей, які мають великий стаж у цій сфері, 20-30 років. Наприклад, нещодавно в Нью-Йорку відкрилася школа фотографії, куди запросили відомих фотографів, які мають не менше 30 років досвіду. Ти можеш навчати, коли вже так багато відпрацював у фотографії.

Роботи Арнольда Ньюмана варто побачити. Це американський фотограф, справжній майстер портретної фотографії, перш за все відомих людей. Він — геній портретної композиції, людина у нього завжди показана через свою справу. І психологізму там вистачає.

Agnes de Mille, dancer and choreographer. New York, 1955. Arnold Newman/Courtesy of Howard Greenberg Gallery

Особисто мені подобається, як знімали актрис періоду золотої ери Голлівуду. Тоді використовували більше направлене світло, не розсіяне — і вони виглядають як статуетки, як лялечки.

Мобільна фотографія існує як окреме явище. Фото на мобільний телефон не кращі від тих, що зроблені на професійну камеру. У професіонала якість робіт завжди вища.

Селфі — це тимчасова мода з долею нарцисизму, але вона є частиною культури, і ми не можемо цього виключати. Це не можна назвати мистецтвом, скоріше, все культурним феноменом.

«Без назви 5», Маргарита Поляковська

У фотографії є одна проблема: всі намагаються зробити так як у інших, замість того, щоб шукати свій шлях. Зараз цього настільки багато, що індивідуальності, які роблять щось нове, губляться в цій масі фотографій.

Щоб на виході отримувати унікальний продукт, потрібно фотографувати щодня, а також не боятися переступати кордони. Не можна зупинятися, варто постійно працювати і експериментувати. Наприклад, у представників старої школи ні дня не минало без зйомки, а у певні дні тижня вони відбирали фото і проявляли їх, що теж нелегко. Деякі фотографи зараз просять, щоб хтось це робив за них, але потрібно робити це самостійно.

«Майже по Параджанову (Автопортрет)», Ігор Жолобак

Додамо, що прийом робіт на бієнале триває до 31 березня.

У тексті використані фотографії з Шостої національної бієнале імені Степана Назаренка Фотопортрет (2017)

Головне фото: Із серії «Хадерім», Андрій Горб

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Kufer

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Вгору