Різдво як спосіб пережити зиму: борщ з вушками та читання книжок вголос

Катруся і Віталій одружилися минулої зими. Катруся – менеджерка зі зв’язків з громадськістю на ПрАТ «Івано-Франківськцемент», Віталій – аспірант НЛТУУ України, втілює різні екологічні проекти. Вони люблять книжки, гендерну рівність, намагаються мінімізувати відходи, не їдять м’яса і, разом з тим, трепетно оберігають традиції Різдва, які побутують у їхніх родинах.

«Куфер» завітав до них в гості, щоб розпитати про різдвяні історії та скуштувати страви, які молоде подружжя обов’язково поставить на святковий стіл.

Родинні традиції

Катруся: Для мене Різдво – одне з найважливіших свят у році. Можливо тому, що зима і хочеться казки, щоб пережити цей темний час. Я дуже люблю це свято і пов’язані з ним традиції. Вони видаються трошки язичницькими і це мені імпонує. Те, що ми ставимо під обрус солому та часник, що діти залазять під стіл і квокають, що готуємо певну кількість страв, співаємо коляди… Такі зовнішні атрибути.

В моїй сім’ї святкування Різдва більше пов’язане з традиціями тата, бо мама з міста, і в її родині Різдво менше святкували. Тато родом з Тисменецького району і привіз з собою такі штуки, як-от називати у переддень Різдва мак зернятами, не їсти цілий день перед Святвечором, підкидати кутю до стелі й багато такого цікавого. А ще тато смажить з оселедця таку густу мачанку, яку потім додають до вареників. Це суто татова страва, яку мені передають, як гостинець з дому, коли я не там на Різдво.

Віталій: Моя сім’я любить традиції. Ми готуємо 12 страв, кожен відповідальний за ту чи іншу. А на Святвечір ми всі разом їдемо в село. Січень у нас дуже насичений, багато днів народжень, а тепер, після одруження, додалися ще родичі й друзі Катрусі. Тож у нас часом трапляється по дві події на тиждень.

Традиційно вчимо колядки, ставимо дідух, кладемо часник під кути скатертини, обговорюємо яка кутя правильна – рідша чи густіша. Наразі дійшли висновку, що це залежить від регіону.

Різдвяні страви

Віталій: З різдвяних страв у нас все досить звичне – кутя, пампушки, узвар і  так далі. До певного часу була в нас традиція чи повір’я, що хто в пампушку знайде горіх – та людина одружиться. Минулого року це спрацювало так добре, що наразі традиція стала неактуальною.

Зі страв мене найбільше цікавить все, що для мене незвичне. Наприклад, знаю що в деяких областях готують кутю з рисом, але ще ніколи її не пробував.

Також на свята люблю мастити варенням перцеве печиво, класти на нього сир з пліснявою та пити глег (гаряче вино зі спеціями). Це традиції зі Швеції. Звідти запам’яталося, як одного року викладачі в день святої Люсії (13 грудня) співали для нас в білих ковпаках, а потім пригощали цими смаколиками, а також цинамоновими булочками.

Я певний час жив в Америці, тож звідтіля з Різдвом мені асоціюється банановий пиріг. В Північній Кароліні це традиція – пекти такі пироги та пригощати гостей.

Катруся: Так, а в Україні, буває, що кутю носять до похресників і до хресних.

Якось у батьків вдома з’явилася книжка Дарії Цвек, де рецепти розподілені відповідно до різних свят. Ми з мамою знайшли там борщ з вушками. Разом вчилися його готувати і змінювали, доки рецепт не став зовсім інакшим і нашим. Саме тому він для мене дуже важливий і його готую суто на Різдво Навіть коли одного разу ми з сестрою святкували Різдво на Новий рік, я зустріла опівніч, ліплячи вушка до борщу. Тож сьогодні будемо готувати саме його.

Різдвяний борщ

Інгредієнти:

  • 2-3 буряки
  • цибулина
  • морква
  • столова ложка оливкової олії
  • сіль
  • цукор
  • 2-3 зубчики часнику
  • лавровий листок
  • приправи за смаком

для вушок:

  • тісто 2 склянки борошна, вода, сіль
  • начинка 200 грамів грибів, цибуля, дрібно нарізаний оселедець, 2 столові ложки сухої меленого бездріжджового хліба, перець, сіль

*в оригінальному рецепті Дарії Цвек є капуста, буряковий квас та сушені гриби. Катруся спрощує рецепт і позбувається нелюбих інгредієнтів, а замість сушених грибів використовує печериці, бо так зручніше.

Натріть овочі на тертці та протушкуйте на сковороді. Коли вони будуть готові — перекладіть їх у каструлю з киплячою водою і додайте часник та приправи та доведіть до кипіння.

Наповнювати борщ смаком будуть вушка. Замісіть для них тісто з води, борошна і дрібки солі, розкачайте тонко та поріжте на квадрати. Начиняйте їх грибами, тушеними з цибулею, та оселедцем, до якого додайте терту булку, і заліпіть, як вареники, але скріпіть хвостики між собою. Відваріть вушка у підсоленому окропі, доки не виринуть.

Для подачі налийте у миску борщу та покладіть декілька вушок. Сметани до такого борщу додавати не треба.

Різдвяне печиво

Інгредієнти:

  • спельтове цільнозернове борошно 500 грамів (можна замінити частину лляним), а загалом борошна варто сипати стільки, аби тісто добре розкачувалось, не липло і не тріскало.
  • фініки 300-500 грамів (залежить від того, чи хочете, аби печиво було дуже солодким). Віталій радить використовувати сухі іранські.
  • банан 1 або 2
  • масло або оливкова олія 200 грамів
  • дрібно натерті волоські (або інші, за смаком) горіхи 250 грамів
  • сік половини лимона і трошки дрібно натертої цедри
  • щіпка соди (можна загасити її соком лимона)
  • сухофрукти, какао, кориця, шоколад, спеції за бажанням

Змішайте усі інгредієнти, вимісіть тісто та розкачайте його. Вирізайте печиво за допомогою улюблених форм. На печиво зверху можна покласти горіхи, фініки або мигдаль чи навіть цукерки M&M`s. Випікайте приблизно 20-30 хвилин при температурі 150-180 градусів, але стежте, щоб не підгоріло.

Подавайте з апельсиновим, абрикосовим або інжирним варенням та витриманим сиром.

Плани на свята

Віталій: Свята це також період творення чогось спільного для нас двох. Напередодні я часто майструю щось із дерева. Цього року спробуємо зробити зірку для коляди. Також  ми вирішили записувати власні різдвяні традиції у список, щоб нічого не пропустити.

Катруся: Такий собі адвент-список до Різдва. Минулого лютого ми одружилися, а минулої осені винайняли цю квартиру, щоб жити разом. І от всю оту зиму готувалися до весілля. Ми навіть жартували, що це була головна причина її пережити. А ця зима потребує додаткової підтримки.

  • Читати різдвяну книжку. Це ми вигадали цього року. Часто читаємо вголос книжки, але це не просто книжка, а саме Одна Різдвяна Книжка. Цього року це Джон Р.Р. Толкін «Листи Різдвяного Діда» – святкові листи від Різдвяного Діда та його білого ведмедя, які автор писав своїм дітям понад 20 років. Втім, це може бути будь-яка книжка, головне, щоб вона додавала різдвяного настрою.
  • Розсилати листівки. У нас є багато близьких людей з інших міст, яких ми не встигнемо побачити на свята, тому надсилатимемо їм листівки. Найважливіше – вчасно дістати справжні поштові адреси.
  • Вчити і співати колядки.  В дитинстві Катруся пробувала вивчати по коляді в рік, також мала досвід колядування «всі три дні» та з вертепом. Але коли поїхала на Різдво до родини чоловіка, зрозуміла, що не так багато знає, тож цього року вивчаємо їх разом. На приклад, минулого року дізналися від сестри Віталія та її чоловіка гарну давню коляду «Святий Миколай», тож можливо це буде вона.
  • Спекти і розмалювати печиво. Минулого року Катруся працювала над проектом для дітей «Смачні читання» і напередодні свят з одного з майстер-класів залишилось чимало глазурі, яку потрібно було кудись подіти. Так ми вперше спекли і розмалювали багато печива разом і це нам так сподобалося, що спробуємо повторити цього року.
  • Красиво запаковувати подарунки до Миколая під святкову музику. Миколай та подарунки загалом це дуже важлива частина грудня, на цей час у нас під столом з’явилася Нарнія, де зберігається багато загадкових коробок, тож напередодні 19 числа все було в подарунковому папері.

Катруся: Ще одна нова традиція – ходити на другий святвечір до моєї похресниці. Це теж молода сім’я. Цікаво, продовжувати традиції, але вже з молодими людьми. Це сім’я, де чоловік звідси, його дружина з Дніпра. Тоді тільки переїхали до Франківська, тож коли вперше говорили про свята, найбільше було мого: «О, давай я тобі покажу, як буває! Приходи до нас!» Наступного року у них вже була малеча і це стало нашою спільною традицією. Бо ж на Галичині насправді три Святвечори, а тепер ще й католицький – за великого натхнення можна встигнути приготувати кутю з усіма. Радісно, що з’явилась можливість святкувати Різдво декілька разів.

Віталій: А ще взимку ми їздимо до моря.

Катруся: І кидаємо в нього сіль, це довга історія. А насправді, все що я хотіла сказати – я просто люблю Різдво і це чудово, що його стає ще більше.

Kufer
Вгору