Дизайн і люди. Як у Франківську роблять найбільший в Західній Україні фестиваль ...

Design Village збирає у Франківську сотні дизайнерів з різних міст України та світу та має амбітну ціль — об’єднувати та формувати дизайнерів різних галузей в єдину спільноту. Ця подія — найбільший в Західній Україні дизайн-фестиваль. 

Як це організувати масштабну подію в невеликому місті, вижити й стати успішними? Скільки часу й сил це коштує? Що чекати цього року, адже фестиваль пройде уже в жовтні? Та до чого тут любов до Франківська, розповіла Куферу співзасновниця Design Village Лідія Бойчук.

Спробувати й не жаліти

У сфері дизайну я працюю вже 14 років. Багато вчилась самостійно, їздила у інші міста та закордон за знаннями. Мені важливо і цінно підвищувати свій професійний рівень й дізнаватися щось нове. 

П’ять років тому рівень дизайну у місті був не дуже високим, якщо порівнювати зі Львовом, Одесою, Харковом та Києвом. Водночас було розуміння, що ця сфера дуже потрібна місту і її потрібно розвивати. Крім того, тоді з неформальною освітою було проблематично: не було ані курсів, ані шкіл, ані якісної онлайн-освіти. Не те, що зараз.

Ідея зробити дизайн-фестиваль у Франківську з'явилась дуже органічно. Мені часом здається, що вона була зі мною завжди.

Але реалізацію довго відкладала. Були сумніви: чи потрібно це ще комусь? Як зробити це у Франківську? Чи приїдуть дизайнери у невелике місто?

На щастя, я поділилась своєю ідеєю з однодумцями. Розповіла Івану Дячишину та Микиті Грачу. Вони її підтримали, тож ми взялись разом організовувати подію.

Якщо ідея є, то її потрібно спробувати реалізувати. Краще спробувати і пожаліти, ніж не спробувати і жаліти про це. 

Так чи інакше, цей фестиваль мав статись. Адже у міста був великий потенціал, а дизайн починав розвиватись та набирати обертів. Уже тоді з Івано-Франківська було багато відомих дизайнерів, які працювали як дистанційно на український та закордонний ринок. Але про це мало хто знав.

Читайте також: Косівський космос. Історія художньої майстерні «Коцюбинського, 10»

«Та яке?! У Франківську? Ви що!»

Ми поставили високу планку робити подію найкращою на Західній Україні. Не хотіли починати рости з низів, а одразу взяли курс на високий рівень, частково міжнародних доповідачів і якісну організацію. 

Надворі був 2014 рік. Ми приходили у різні компанії, розповідали про ідею, а на нас дивилися й казали: «Та яке?! У Франківську? Ви що!».

У нас ніхто не вірив і не сприймав серйозно. Але дружні партнерські відносини мотивували. У нас теж був мандраж, чи приїдуть до Франківська дизайнери. Але ми побачили зацікавлення темою. Понад 300 квитків розкупили за кілька тижнів. Вирішили йти ва-банк. Перший фестиваль організували за власні кошти.

Вкласти власні гроші не було трагедією. Для нас вкладати кошти у розвиток — нормально. Гроші є, грошей немає. А є речі, які залишаються.

All day, all night

Ми починали працювати втрьох. Розділили обов’язки: я займалась спікерами, Іван взяв на себе фінансову частину і роботу з партнерами, Микита — брендинг події. Та з часом зрозуміли, що нам потрібна команда. Ми запрошували людей, яких знали та з якими вже працювали. І між членами команди вже більш детально розподіляли обов’язки.

Підготовка першого фестивалю тривала вісім місяців. Останні чотири — це шалена робота щодня, навіть у вихідні. 

У кожного члена команди є своя основна робота. Ми зустрічалися о 6 чи 7 ранку. Розподіляли завдання на день. В обідню перерву зустрічалися з потенційними партнерами. Після роботи знову збирались командою, обговорювали зроблене впродовж дня. Все, що можна було робити у вечірній і нічний час — робили вночі. 

Важливо розуміти, якщо працюєш у такому темпі й береш на себе відповідальність щось зробити, то повинен викладатися на всі 100%. Насправді це досить важко. Потрібно бути готовим до того, що якщо це не основна робота, то вона займе увесь вільний час, усі вихідні, вечори й ранки. У таких випадках важлива підтримка сім’ї, адже ти просто випадаєш з життя на деякий час.

Підготовка події коштує значних нервів, сил та ресурсів. Після фестивалю команда збирається та аналізує проблеми, плюси й мінуси. А вже після цього всі починають відпочивати від посиленого графіку. Микита Грач щороку напівсерйозно каже: «Все! Це був останній фестиваль!». Минає кілька тижнів і він телефонує: «Ну що там? Давайте братись за роботу. Коли починаємо?». Це вже традиція.

Велика подія у невеликому місті

Перше, з чим стикається організатор події у Франківську — локація. У 2015 році, коли ми хотіли провести великий фестиваль, то з залами була велика проблема. 

Це була осінь. У драмтеатрі саме розпочався насичений театральний сезон. Арена-центр тоді не підходила нам технічно. Усе, що залишалось — адаптувати одну з найбільших аудиторій Університету Короля Данила під наш лекторій. Університет нас підтримав і надав приміщення безкоштовно. 

Протягом наступних років ситуація в місті почала покращуватись, з’явилися нові локації, які б ми могли використовувати для супутніх подій фестивалю. Але простору, де можна було б провести велику подію, досі немає.

Інша проблема — доводилось багато розповідати й пояснювати про Україну, Франківськ і військові дії. У нас були спікери з Іспанії та США. І перше, про що вони запитували — як у нас справи з військовим станом і безпекою. 

Якщо робиш нову подію у невеликому місті, то зацікавити класних спікерів можна через допомогу знаних дизайнерів і пропрацьовану пропозицією. Спочатку ми написали кільком студіям. Відгукнувся Анже Йереб (Regional Executive Creative Director агенції BBDO). Він побачив наш потенціал й бажання і допоміг з контактами. Також відгукнувся Юрко Гуцуляк. Він сам з Франківщини, тема йому близька. Багато працювали над самою пропозиціями для доповідачів, щоб заохотити їх приїхати до Франківська. Розповідали їм про місто. Тепер маємо таких спікерів, які приїжджають щороку і залишаються в місті ще на кілька днів. 

Звісно, було багато листів, які залишилися без відповіді. І це нормально. З часом, коли про нас дізналися більше, вже ми почали отримувати листи з пропозиціями.

Design Village. А в чому особливість?

Від самого початку роботи над фестивалем для нас було і залишається важливим, щоб тема події привертала увагу до актуальної проблеми. Навколо обраної теми формується список доповідачів, виступи лекторію, виставки та панельну дискусію. Крім того, ми завжди додаємо безкоштовні відкриті лекції та воркшопи для того, щоб більше людей могло познайомитись зі світом дизайну.

Читайте також: Чому логотип не зробить всіх щасливими? Пояснює дизайнерська студія з Франківська

Наприклад, першого року ми говорили про те, що не важливо звідки ти — села, невеликого чи великого міста — ти можеш стати успішним дизайнером. Головне хотіти цього, навчатись і розвиватися. Минулого року ми співпрацювали з агенцією BBDO і підняли тему того, що

дизайн — це не тільки дизайн. Дизайн — це про ефективність та продуманий продукт.

Ми обрали для себе стратегію не розділення, а об’єднання. Обираємо десять актуальних напрямів дизайну та працюємо з ними. Таким чином учасники мають змогу не тільки дізнатися більше про напрям, в якому працюють, а й відкрити для себе щось нове. Наприклад, у нас можна почути про веб-дизайн, графічний дизайн, каліграфію, брендинг, айдентику, шрифти, VR/AR, UX, анімацію та ілюстрацію.

Ще для нас цінним є спілкування. Минулого року ми організували панельні дискусії, щоб створити можливість для відкритого діалогу, у нас багато неформального спілкування й вечірок. Таким чином ми стимулюємо співпрацю дизайнерів як в місті, так і в країні.

Що чекати цього року? 

Вибір теми цьогорічного фестивалю був дуже насиченим: ми довго її обговорювали, спілкувалися з польським дизайнером Рене Вавжкевичем та з хорватським дизайнером Давором Брукете та його командою. Ми шукали проблеми, з якими стикаємося у своїй роботі. І, зрештою, на одній з цих ідей зупинились.

Цього року говоритимемо про колаборацію. 

Дивимось на неї у двох ракурсах. Перший — спільна робота дизайнерів різних сфер. Наприклад, графічний дизайнер і веб-дизайнер. Таке поєднання дозволяє дивитися на речі з різних кутів зору і винаходити нові цікаві рішення через обмін експертизами. Другий — об’єднання дизайнера і не дизайнера. Коли дизайнери, наприклад, працюють з маркетологами. Такі колаборації дозволяють зробити рішення дизайнера більш точним. 

Плануємо відкрити нові актуальні напрямки: доповнена реальність в дизайні, нейродизайн. Також будемо говорити про те, як правильно створювати продукт, як працювати в команді тощо.

Здивуємо й новою локацією — лекторій відбудеться у драмтеатрі.

Список спікерів, які цього року приїдуть на фестиваль до Франківська, постійно оновлюється. Але ми вже отримали підтвердження від VR-менеджера Google Руперта Брегені, засновника хорватської рекламної агенції Bruketa&Zinic&Grey Давора Брукети, графічного дизайнера та члена журі European Design Awards Рене Вавжкевича, motion-дизайнера Евана Абрамса та senior дизайнера з компанії Collins (яка працювала з Nike, AirBnB та Dropbox) Еріком Берером Вааґе, який займався дизайном Mailchimp.

Design Village без Франківська, Франківськ без Design Village

За останні роки рівень дизайну у Франківську виріс. Ми почали відходити від пострадянської традиції. Чимало дизайнерів встигли попрацювати як з всеукраїнськими, так і закордонними компаніями. З’явилися можливості для навчання: почали покращувати рівень викладання та додавати нові спеціальності, дотичні до дизайнуЗавдяки конференції про Франківськ заговорили. Триває процес побудови спільноти. 

Яким би був Design Village, якщо б він був не у Франківську? Він був би іншим. 

Цього року ми серйозно і гаряче обговорювали питання, чи хочемо й далі залишатися у Франківську, чи нам варто рухатися далі. Ми складали списки з плюсами й мінусами, зважували переваги й труднощі. 

Зрештою Анже Йереб спитав нас: ви хочете залишатися камерними, сімейними й теплими чи ставати великими? Ми обрали перше. Не хочемо втрачати атмосферу. 

 

Фото з подій попередніх років надані організаторами Design Village

Kufer
Вгору