Наприкінці травня великий всеукраїнський фестиваль дизайну Ukrainian design: the very best of вкотре оголосив переможців — і на цей раз до переліку творців найкращого дизайну потрапила франківська (хоча й розташована зараз у Києві) студія nammi.
Креативний директор nammi Таля Дмитрук розповів «Куферу» про те, якщо створити дизайн, який стане найкращим серед 600 інших, чому логотип сам по собі не може нікого врятувати і що варто змінити Франківську у власному візуальному оформленні.
Ми — невеличка брендингова студія nammi. Я її заснував разом з моєю дружиною Мері. Наразі нас працює у студії троє. Робимо брендинг, дизайн, рекламу (і смачні сніданки).
Студія заснована у Франківську декілька років тому, але зараз ми фізично у Києві.
«Золоті» дизайнери
Ukrainian design: the very best of — це український фестиваль дизайну, що відбувся, здається, вже всьоме.
Раніше ми не брали участі в конкурсах, були зайняті створенням чогось, що можна було б подати на конкурс. А цього року подали вісім робіт на Ukrainian design: the very best of і якимось чудом виграли одне золото з проєктом для veloforum. Повний опис проєкту можна почитати у нас на сайті.
Наш дизайн для veloforum потрапив у номінацію «The Very Best Of», що прирівнюється до золотої нагороди. У цій номінації нагороджуються лише найкращі роботи, на думку журі, до якого входили виключно іноземні дизайнери. Всього в нашій категорії подали близько 600 робіт.
Veloдизайн
Veloforum щороку відбувається в одному з українських міст і збирає фахівців у велоінфраструктурі зі всього світу. Ювілейний 10-й випала доля приймати Франківську. Ми порадились з організаторами та прийняли рішення — тодішня айдентика втратила свою актуальність через свій «студентський» вигляд, нагромадження зайвих деталей та відсутності простої та зрозумілої ідеї.
До нас дійшло, що veloforum — це не про велосипеди, а про об’єднання спеців у галузі. Вони наче точки, розкидані на карті світу. Конференція об’єднує їх разом, змушує знайомитись, ділитись досвідом, робити разом нові проєкти.
Зазвичай на один проєкт йде три розгортки скетчів для пошуку найкращої ідеї. А тут все так добре склалось в голові, що я намалював всього лиш один скетч і мені дуже сподобалось. Я порадився з Мері і вона дала добро. Тепер нова айдентика далі їздить по Україні і, можливо, колись побуває за кордоном.
Іронія долі в тому, що матеріали для самого форуму ми розробляли у відпустці в Одесі. Було це дуже важко: дивишся на море, сидиш в супер-дупер крутій кав’ярні і розумієш, що треба працювати, а не насолоджуватись цим всім. Але це було того варте — більше, ніж через пів року, я поїхав туди вже забирати нагороду.
Мораль: не плануйте відпустку як ми!
Універсальний дизайн
Дизайн завжди розробляється насамперед для його носія — бізнесу, влади, громади тощо, а не для якогось ринку. Бо саме носій буде турбуватись про нього, доглядати і любити, слідкувати щоб з ним було все гаразд.
Всім навколо, за великим рахунком, все одно який у вас дизайн — кинули погляд і забули.
Тому важливо, які дії робить носій, що каже, за що і проти чого стоїть, а дизайн підтримує його в цьому візуально. Ніхто не любить Coca-Cola, Apple чи Zara за їхні логотипи, а швидше за те, що вони зробили і сказали. Їх дизайн дозволяє впізнати і підкріпити бренд, який так важко будувався роками.
… і франківський дизайн
Одвічна баталія у Франківську — це брендування міста. Те, що є зараз, з точки зору дизайну — повний шлак. Але я важко уявляю, як би влада справилась з адекватним дизайном. Його просто нікому втілювати в життя.
У міста немає стратегії, а без неї лого — це купка нікому непотрібних пікселів, неважливо, гарних чи негарних.
А ще, пройшовшись по місту, помічаєш особливий колорит — вивіски. Ми, здається, досі струшуємо з себе пилюку 90-х — масивні лайтбокси так і атакують зі всіх сторін на вузьких вуличках. Я певний час думав, що це проблема всієї України, але, наприклад, в Одесі з вивісками все ок. Напевно це питання часу — нам просто треба перерости цей максималізм і все стане на свої місця.
З дизайнерами у Франківську все добре. Сформувалось декілька дорослих студій, роботи яких я показую на заняттях в School of visual communication і в студентів щелепа відпадає. В місті виставлена планка і бізнеси вже уважніше дивляться, як виглядає їх конкурент навпроти.
Логотип, заряджений на удачу та ідеальні продажі
Дизайну і логотипам зокрема часто надають надприродні здібності — мол вони і продажі збільшать, туристів покличуть і зроблять життя всіх навколо кращим. Але зазвичай це не так.
Хороший дизайн — як хороший одяг. Якщо ви зануда, але раптом купили новий кльовий піджак — вітаю, ви тепер зануда в новому кльовому піджаку.
Дизайн сам по собі не може щось істотно змінити. Місцевий бізнес має зрозуміти, для кого він існує, яку роль може зайняти (яку не зайняли інші) і як він це говорить людям. Ми називаємо це модним словом бренд-стратегія. Стратегія повинна бути простою і зрозумілою, буквально вміщатись на серветці. Після цього можна підключити якісний креатив та дизайн, які підсилять це та допоможуть розповідати історію візуально.
А логотип, насправді, виконує дуже утилітарну функцію — він дозволяє ідентифікувати носія. Більше нічого. Ні, він не викличе любов до бізнесу, не збільшить продажі і не зробить усіх щасливими. Тому якщо вам кажуть протилежне в дизайн-студії, то, скоріш за все, вона набиває цінність своїх послуг. В підсумку студія робить одне, а клієнт має завищені очікування про інше та розповсюджує міфи про дизайн іншим.
Але не буду лукавити — приємно знаходитись серед речей, що чудово задизайнені, тому естетичний кайф теж потрібен. Але бізнесу і місту цього недостатньо.
Красиве і корисне
Уявлення про прекрасне і жахливе існує лише в нашій голові. Воно постійно міняється з часом, десь швидше, а десь повільніше. В цілому смак формується на основі нашого візуального досвіду.
Уявімо, що наш мозок — це картотека. Там, зокрема, є полички «гарно» і «негарно». У кожній з них є образи-еталони. Коли ви дивитесь на щось, мозок співвідносить це з ними. Оскільки наші еталони різні, то і реакції на логотипи, мурали, будинки чи навіть кросівки відрізняються.
Айдентика Ukraine Now, оновлений Театр на Подолі, мурали Porto Franko не знаходять місця в «гарно» і люди масово набігають в коментарі на Facebook, закидуючи помідорами творців. З часом це втихає, люди звикають і з крихтінням поличка «гарно» розширюється.
Тому наше завдання — формувати нові еталони в головах людей, як би болісно це не було. І з часом смак людей буде більш-менш на одній хвилі.
Якщо говорити про класний дизайн у міському просторі, то перше, що спадає на думку — це Схема київського метро і навігаційні пілони від «Агентів Змін». Вони не лише приємні для ока, але й функціональні. Айдентика Дніпра поставила хорошу планку в тому як це має працювати — від адресних покажчиків до сміттєвих баків.
З іноземного — айдентика Бібліотеки Конгресу від Chermayeff & Geismar & Haviv є вічною класикою. Також дуже люблю норвезькі банкноти від Snøhetta.
P.S.
Що б ви хотіли переробити у Франківську (з дизайну), якби могли?
Вивіски 🙂
