Партнер:
Чим відрізняються дистанції у 21 кілометр (або 42 кілометри), якщо пробігти їх у різних містах? Бігуни, аматори та професіонали, кажуть: кожне нове місто, в якому вони бігають, дарує інші емоції та досвід. Тому кілька разів на рік вони їдуть до Європи або США, аби побачити інші вулиці та вболівальників.
«Куфер» разом з Frankivsk Half Marathon завершує цикл текстів про бігову культуру у Франківську – і ділиться враженнями бігунів, які подорожують у пошуках нових змагань.
Микола Таран
бігун-марафонець,триатлоніст, автор текстів про біг та співорганізатор бігової екскурсії Lviv Half Marathon’19 від New Run
Зі спортом я дружу із дитинства. Саме біг прийшов в моє життя пізніше — і змінив його повністю.
Коли я почав бігати, то поставив високу планку — бігати в американських бігових стартах. Але для цього потрібно було більше досвіду. Досвід півмарафонів я вирішив отримувати в Україні, а вже повні дистанції, від 42 км і більше — за кордоном.
Біговий спорт став для мене основним чинником, щоб подорожувати і вивчати нові країни.
Бігати в інших країнах — це змінювати туристичний маршрут, отримувати нові емоції, знайомитись з бігунами. А ще завжди хочеться розвиватися і брати старти в різних містах — хоча б для порівняння організації.
Читайте також: Біг і місто. Де і хто бігає у Франківську?
Я — біговий турист і мені подобається вибирати особливі країни. Я бігав в Угорщині, Литві, Словаччині, кілька разів в Польщі, Чехії, Молдові, Білорусі, Франції, багато разів бігав в Норвегії, був українським представником в Каліфорнії та Нью-Йорку. Можна сказати, оббігав майже всю Україну. І всюди в мене були різні емоції і незабутні історії. Для розвитку бігової особистості треба завжди міняти свій біговий напрямок.
Тренуватися, звичайно, можна де завгодно, але місце проведення змагань має значення. Старти завжди роблять так, щоб всі, хто приїздить на забіг, могли побачити архітектуру міста — щоб не тільки біглося, а і насолоджувалося, відволікало від бігу. За містом такого немає.
Чим далі від нашої країни, тим вища культура бігового спорту. Американські старти — це просто щось нереальне. У мене було таке відчуття, наче весь штат прийшов, щоб побігати. А підтримку можна було відчути (і побачити) протягом всієї траси.
В Європі біг — це культура здорового життя. Там відчувається повага місцевого населення до тих, хто бігає. У нас це все тільки розвивається. Ті, хто бігають далеко за межами України, стараються перейняти той досвід і зробити тут так само.
Франківськ – компактне місто, але кожен зможе скласти собі тут хороший біговий маршрут.
Івано-Франківськ вважається одним з міст в Західній Україні, де можна не тільки побігати, а й побачити архітектуру. Кожного року культура бігу розвивається, до нас приїжджають з різних куточків світу, щоб взяти участь в забігах, бо рівень організації кожного року збільшується, а маршрути покращуються. Тут забіги дуже домашні і комфортні для всіх вибагливих бігунів.
Євген Полозюков
штангіст та бігун
Їздити бігати в інші міста або країни — це такий туризм, котрий дозволяє з користю провести час. Це можливість побачити за менший час набагато більше, бо під час марафону або півмарафону ти пробігаєш центром міста, де нема машин та іншого руху, роздивляєшся та насолоджуєшся.
Читайте також: Встань з дивану, взуй кросівки. 6 франківців про те, як біг змінив їхні життя
Мені цікаво, коли траса проходить через центр міста та основні туристичні місця. Це дозволяє інакше оцінити цю красу. Деякі мешканці міст закликають, що треба бігати на стадіоні (чи на острові — як у випадку з Києвом), але, як на мене, півмарафон — це пропаганда активного способу життя. Він може стати для когось стимулом теж зайнятись бігом або іншим спортом, кинути шкідливі звички, бути гарним прикладом для дітей.
Великі марафони збирають десятки тисяч людей і це — великі додаткові гроші для бюджету міста. Один бігун привозить з собою ще одну людину, вони 3-4 дні живуть у цьому місці, витрачають гроші на готель та кафе.
Я бігав марафони у Талліні, Валенсії, Відні, Вроцлаві, Брюсселі, Римі, а через два тижні поїду до Берліна. Півмарафони — у Києві, Франківську, Львові, Єрусалимі, Черкасах.
Це лише перелік офіційних стартів, а так я бігаю всюди — будь це траса Калуш — Стрий або Русанівська набережна в Києві.
Бігти всюди добре, бо можна багато подумати, послухати аудіокнигу, просто помріяти.
Я їду бігати до Франківська, бо тут я прожив майже два роки. Це привід приєднатися до активного руху в місті, побачити друзів та після кардіо навантаження добре поїсти в одному із ресторанів.
Станіслав Тимочкін
стоматолог в NeoDental
Півмарафон у Копенгагені — моя третя спортивна подія за межами України. До цього я біг повний марафон 42 км в Стамбулі і плив Oceanman (змагання з плавання у відкритій воді) в Греції.
Роки 3-4 тому та, напевно, і зараз популярний відпочинок формату run&travel (біжи і подорожуй). Тобто, ти не просто їдеш на курорт, де все включено, спиш і їж цілими днями, а активно досліджуєш нову культуру, нові міста. Я давно хотів побувати в Копенгагені. Данія вважається однією з найщасливіших країн, тож хотілось побачити, як це – жити в такій щасливій країні. І пробігтись там.
Так само, як любителям кави чи солодкого хочеться спробувати каву і солодощі в новому незнайомому місті, чи поціновувачам архітектури роздивитись будинки Гауді чи скандинавський дизайн — так само і любителям бігу цікаво долучитись до спортивних подій в новому місті чи країні.
В Україні рівень організації спортивних подій нічим не гіршим, чим за кордоном. Можливо, все не так чітко чи не так масово (в Копенгагені було 25 тисяч учасників) але за рівнем шоу-програми під час івентів в нас все на вищому рівні.
Під час марафону в Стамбулі перекривається міст через Босфор для транспорту. У Копенгагені весь маршрут пролягав через центр і тоді перекрили фактично все місто. І уздовж всього маршруту в 21 км люди стояли пліч-о-пліч і аплодували бігунам, підтримували їх, давали п’ять. Всю годину, що я біг — чув аплодисменти.
Такі заходи роблять в центрі, бо це — свято для міста. Як концерт.
Марафон чи півмарафон — величезна спортивна подія, у якій може взяти участь фактично будь-який мешканець чи гість міста. На бігових картах спеціально відмічають найвидатніші пам’ятки міста, щоб бігуни могли їх побачити. Є спеціальні бігові події — трейли — які роблять за містом. Але все одно обирають мальовничі місця.
21 кілометр завжди однаковий. Але є міста, в які хочеться повертатись і пробігтись ще, бо там просто комфортно перебувати. У франківського півмарафону дуже тепла атмосфера і рівна траса, тож у Франківська є всі шанси стати хорошою біговою Меккою для спортсменів.
