Вперед і в гори: 13 маршрутів з Франківська в Карпати на один день

Якщо ви збирались сходити цього літа в гори — то ось він, ваш шанс. На цих маршрутах вам не знадобляться спальники чи намети, лише хороше взуття, запас води та бажання побачити щось нове.

Про Карпати, які вийде встигнути побачити за один день (і не загубитись по дорозі), про маршрути, доступні навіть новачкам та про всім відомі місця, які можна побачити по-іншому «Куфер» розпитав співзасновника компанії Webmil та співтворця онлайн-путівника Карпатами Karpaty.ua Микиту Грача.

У напрямку Яремча

Білий Камінь та гора Синячка

Білий Камінь — це скеля у Дорі, що є присілком Яремча. Скеля розташована недалеко, приблизно 2-2,5 години ходу від траси.

Далі можна йти цим хребтом на гору Синячка. Чим цікавий цей маршрут: він простий, і хоча він складає 20 км загалом, їх легко можна пройти за день. Після Білого Каменя можна вийти на хребет, де стелиться ґрунтова дорога.

Фото: Karpaty.ua

Цей маршрут унікальний тим, що на ньому можна побачити як видобувають нафту — уздовж дороги стоять і працюють нафтовидобувні качалки.

Фото: Karpaty.ua

Гора Синячка є прямо над Яремче, тож з неї можна спуститись прямо туди.

Powered by Wikiloc

Хребет Явірник

З самого Яремча є маршрут на хребет Явірник, що на півдні від міста. Можна піднятись на гору Явірник, або лише на полонину, яка розташована перед вершиною — з неї добре видно гори Хом’як та Синяк. Можна пройти й весь хребет — весь маршрут складає 27 кілометрів, але з ним також можна впоратись за день.

Фото: Андрій Плясун

«Але треба бути обережними: ми колись знайшли там гранату. Та й взагалі: якщо ходите Ґорґанами — варто ходити лише стежками», — каже Микита Грач.

На Явірник також можна підніматись з села Ямна. Цей шлях буде трохи довшим, зате він легший, ніж підйом з Яремча.

Powered by Wikiloc

Гора Хом’як

Перед Татаровим є доволі різкий поворот на урочище Женець. Звідти стартує дуже легкий маршрут до водоспаду Гук. А від водоспаду можна піднятись на полонину Хом’яків під горою Хом’як.

Проте, за словами Микити, дорога від Гуку на Хом’як — це доволі складний підйом. Є інший спосіб піднятись на цю гору: доїхати до Татарова, проїхати далі до повороту на Буковель, проїхати в бік Буковелю ще 1,5 кілометри — і там є стежка на гору Хом’як. Вона більше проста й зручна, бо йде траверсом по хребту. Спершу ви вийдете на полонину Бараня, а потім на сам Хом’як. Якщо знати дорогу і бути в хорошій фізичній формі, цей шлях можна здолати за годину. А так в середньому дорога на гору займе до 3 годину.

Якщо фізична підготовка дозволяє, то далі хребтом з Хом’яка можна піти на гору Синяк і або з неї спускатись вниз, до Буковеля, або йти далі до Малого Ґорґану (це остання гора в цьому хребті), з неї спускатись до полонини Блажів, а вже звідти йти на Буковель.

Powered by Wikiloc

Гора Ягідна

Цей маршрут починається з Микуличина. Стартувати можна починати біля місцевої сільської ради і йти на південь, уздовж річки Прут. За 2-3 кілометри дорога почне підніматись угору, перетвориться на стежку — і нею можна вийти на гору Ягідна.

Фото: Karpaty.ua

З цієї гори можна або вернутись назад тим самим маршрутом, або спуститись в Татарів. У другому випадку треба йти хребтом до гори Ліснів — звідти є стежка, яка спускається в урочище Піги (біля готелю «Коруна»), в Татарів. Цей маршрут можна пройти і в зворотному напрямку, з Татарова до Микуличина.

 

Powered by Wikiloc

Цим же маршрутом (Ягідна — Ліснів) можна дійти до гори Чорний Погар. З Чорного Погару можна спуститись до річки і уздовж неї вернутись до урочища Піги.

У напрямку Ворохти та Верховини

Гора Маґура

З Ворохти на гору Маґура можна піднятись через гору П’ятихатки, на якій колись був підйомник. Зараз крісла та інші деталі познімали, лишились тільки стовпи.

Піднявшись на П’ятихатки можна вийти на стежку до Маґури, яка розташована північніше. Туди не складно йти: дорогою є полонина, де можна випити молока й з’їсти сиру в гуцулів. З цієї полонини можна йти далі хребтом і спуститись далі у Ворохту, до трампліна.

На цьому маршруті відкриваються дуже гарні краєвиди на Чорногірський та Свидовецький хребти.

Powered by Wikiloc

Гора Кукул

Виходити з села Вороненко (на заході від Ворохти) і йти стежкою на південь, уздовж кордону Івано-Франківської та Закарпатської областей. Таким чином можна пройти повністю весь хребет до гори Кукул. Сама гора повністю знаходиться в лісі, тож підніматись на саму вершину немає сенсу — звідти нічого не видно. А з хребта, навпаки, відкриваються чудові краєвиди на Чорногору. До речі, тутешні ліси — дуже грибні.

Фото: Trofa

З полонини Кукул, майже перед вершиною, можна повернути на північ і спуститись у Ворохту. Туди веде доволі зручна дорога, адже колись гуцули там їздили кіньми.

Кукул — складніший маршрут. На нього варто виходити якомога раніше, адже шлях з Ворохти на гору складає близько 12 кілометрів в одну сторону і щонайменше шість годин туди й назад.

Powered by Wikiloc

Хребет Костричі

Від спортивної бази «Заросляк», що неподалік Ворохти, можна піти на хребет Костричі, який складається з трьох вершин: Кострич, Кострича і Костриці.

Якщо йти від КПП «Заросляка», то краще піднятись на першу половину хребта і спускатись назад. Але можна проїхати цією трасою, з Ворохти на Верховину, далі до Кривопільського перевалу — і це буде найпростіший спосіб вийти на хребет Костричі. Бо ви вже на висоті 1100 метрів — і набір висоти буде невеликий. Від перевалу треба йти попри готель «Кам.ін». Хоча стежка там одна і помилитись важко. Так можна вийти на центральну частину хребта. Звіти можна прогулятись хребтом, або повернутись на «Заросляк».

Фото: Андрій Плясун

Озеро Несамовите

Якщо хочеться просто прогулятись, то з «Заросляка» можна йти до гори Пожижевської, на якій є метеостанція. Далі, попри цю метеостанцію, підніматись між Пожижевською і Данціжем на Чорногірський хребет. Звідти йти до Туркула — і далі вниз, попри озеро Несамовите, назад на Заросляк.

Це дещо банальний маршрут, бо на озеро Несамовите ходить чимало людей. Але ось такий зворотний маршрут дозволить зменшити кількість сусідів по прогулянці.

Фото: Алексей Медведев

Хребет Кринта-Скупова

Якщо вдасться доїхати до села Ільців, що перед Верховиною, то з нього можна дістатись до села Красник. Між Красником і селом Бистрець можна починати підйом на хребет Кринта-Скупова масиву Гринявські гори. Цим хребтом можна прогулятись за день — там є стежка без особливих перепадів.

Що цікаво: хоча це й гори, є відчуття, ніби йдеш селом — дорогою трапляються хати та полонини, де пасуть овець. І з цього хребта добре проглядається Піп Іван Чорногірський.

Фото: Максим Ясинецький

Можна вийти на цей хребет з села Зелене, що на південному заході від Верховини. Або йти з Зеленого на полонину Кринта. Це простий маршрут — і тут є можливість піднятись однією стежкою, а спуститись іншою. Спускатись краще стежкою, що веде попри Угорські скелі.

Powered by Wikiloc

Напрямок Яблуниці — Ясіня — Рахів

Чорна Клева

З Лазещини, перед Ясінями, є поворот праворуч до селища Чорна Тиса. Звідти можна сходити на Чорну Клеву. Це також дуже класна локація: звідти добре видно Свидовецький хребет та Ґорґани. І це нескладно: дві години — і ви нагорі.

Фото: Василь Луців

Драгобрат і Близниця

Якщо доїхати до станції Свидовець (це між Ясінями і Квасами) — звідти можна доїхати звичайним транспортом до повороту на Драгобрат. Далі можна доїхати автостопом до самого Драгобрата — це добряче вкоротить шлях.

З Драгобрату можна дійти до озера Івор, що розташоване між горами Жандарм і Близниця.

Фото: Kleiner Funken

З Івору можна піднятись на згадану Близницю — відстань до неї складає близько 2 кілометрів. З неї можна перейти на гору Мала Близниця і через полонину спуститись у село Кваси. Кваси самі по собі чудова локація для відпочинку, адже там багато різних цілющих джерел.

З села Ділове на Піп Іван Мармароський

Хоч це й непросто, але можливо — сходити на Піп Іван Мармароський і спуститись за один день. Але це вимагає дуже хорошої фізичної підготовки (і відсутності важких рюкзаків). Оскільки це прикордонна зона, для проходження цього маршруту треба отримувати дозвіл (ось тут можна прочитати детальніше, що й кому треба писати — до речі, усе можна надсилати електронною поштою).

Фото: Олександр Котенко

Проте якщо бажання піднятись на прикордонні гори є, але впевненості у своїх силах — ні, то знайте, що тут їздить багато різних джипів та вантажівок, тож можна найняти транспорт, який довезе вас з Ділового до полонини Лисича. А вже з цієї полонини можна прогулятись і на Піп Мармароський, і на Берлебашку (яка північніше від попередньої гори), і на Петросул. Кожну з цих гір можна обійти за день, а потім сісти в джип і поїхати додому.

Про що треба подбати, щоб похід був безпечний?

Взуття

«Треба пам’ятати про хороше взуття, яке має бути розходженим – це одне з важливих правил. У босоніжках йти не варто. Краще це буде закрите взуття з нормальною підошвою. Але в жодному разі не кеди», — каже Микита Грач.

Вода

«Обов’язково беріть з собою воду. Карпати бувають підступні, особливо восени, коли пересихають джерела. І взагалі, перш, ніж йти на маршрут – треба дізнатись, де на ньому є джерела. А в ідеалі – розставити собі GPS-координати цих джерел, щоб у крайньому разі йти до них напряму, без стежок».

Фото з Facebook-сторінки Микити Грача
Погода

«Дощовики можна брати, але можна й мокнути, не бачу в цьому нічого страшного. Інша справа — гроза. Якщо ви бачите грозову хмару або чуєте грім — продовжувати підніматись на гору немає сенсу, бо все може закінчитись дуже сумно. Якщо ви ще не встигли вийти на хребет, то можна зупинитись і перечекати. Але краще розвернутись і повернутись додому. Гроза у горах — це не жарти».

Зв’язок

«Попереджувати рятувальників про такі маршрути необов’язково, але бажано, щоб хтось знав — куди ви пішли та коли маєте повернутись.

Краще мати з собою заряджений павербанк. У Карпатах майже всюди можна додзвонитись, якщо ваш оператор — МТС чи Київстар (Life, наприклад, там не тягне). Якщо ж ви геть новачок і з вами немає нікого, хто міг би допомогти, то добре мати з собою не лише карту, але й вміти скинути комусь свої GPS-координати»

Не спішіть

«Усім чомусь хочеться йти швидше, але чим швидше ви йдете — тим довше будете йти на гору. Це правило особливо працює для новачків, бо так ви будете частіше відпочивати, довше стояти на привалах, більше хотітимете пити — і все це вплине на результати. Керівник групи має розуміти, що темп має бути усереднений до найповільнішого. Краще йти повільно і зупинятись рідко, ніж йти швидко і зупинятись часто», — підсумовує Микита Грач.

Куди дзвонити у надзвичайних ситуаціях?

Якщо ж з вами або вашими близькими щось все ж трапилось, то збережіть собі номери телефонів гірських рятувальників області:

  • Відділення в Івано-Франківську: 067 342 04 92
  • Відділення в Яремчі: 067 342 04 94
  • Відділення у Ворохті: 067 342 04 95
  • Відділення у Верховині: 067 342 04 96
  • Відділення у Косові: 067 342 04 97
  • Відділення в Осмолоді: 067 342 04 98
  • Відділення у Вигоді: 067 342 04 99
  • Відділення у Явірнику (пост на горі Піп Іван): 094 922 84 12
  • Спеціалізована пошуково-рятувальна частина: 067 342 04 91. Зареєструвати групу у рятувальників можна за електронною адресою: rescuer-if@ukr.net.

А ще їх можна знайти у Facebook.

 

«Куфер» нагадує, що до походів у гори треба ставитись відповідально, тверезо оцінювати свої сили і рухатись лише спеціальними маркованими маршрутами.

Головне фото: Юліан Воробйов

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Kufer

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Вгору