fbpx

У Франківську створили мурал з доповненою реальністю. Пояснюємо, як це працює

26 грудня на стіні Центральної дитячої бібліотеки, що на вулиці Бандери, 8, відкрили новий мурал «Портрет міста». Його автором є Олесь Базюк — художник та засновник експериментального художнього об’єднання «ЕХО». 

«Куфер» поговорив з митцем про його мистецький проєкт та реакцію на нього містян.

Чим цей мурал особливий?

У Франківську є чимало дуже різних муралів, але робота Олеся Базюка візуально відрізняється від решти. Він складається з 24 вертикальних смуг та 24 портретів франківчан, які складають збірний образ героя-урбаніста.

Олесь: «Моя ідея полягала в тому, щоби зробити певний аналіз міста. Коли ти потрапляєш в незнайоме середовище, місто, оточення чи колектив, ти їх візуально скануєш. Запам’ятовуєш настрій, форму, людей, риси їх обличчя. Я вирішив зібрати образи франківців різного віку і статі — і зробити один збірний портрет».

Читайте також: Франківські мурали: хто їх малює, для чого і де шукати

Художник довго шукав підходящу стіну для цього проєкту. І тут трапилася бібліотека.

Олесь: «Під кожну ідею існує своє місце. Стінка сама «говорить» про те, чого вона хоче. В цьому випадку стінка «отримала» збірний портрет франківців, які поважають один одного, вступають в діалог, взаємодіють, створюють міську реальність».

Як обирали портрети для муралу?

Олесь анонсував у себе на Facebook-сторінці, що буде робити такий проєкт та показав ескіз. Люди, які хотіли бути зображеними на муралі, могли надсилати свої фото.

Олесь: «Я одразу відмовився від ідеї використовувати фото друзів. Своє фото брати також не хотів».

Більшість портретів прислали звичайні містяни, яких художник не знав особисто. Винятки — портрет доньки Олеся Квітки та мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа. Решту художник вибрав серед тих світлин, які йому надіслали.

Скільки часу тривала робота над муралом?

На створення стінопису в художника пішло два місяці. За словами Олеся Базюка, для муралу це багато часу, для картини такого масштабу — мало.

Олесь: «День в цю пору року короткий. Бібліотека відкривається о 10:00, а о 16:00 вже темніє. Холод, вихідні — це фактори, які уповільнили роботу. А ще треба злізти, вилізти, фарби підмішати.

Я не хотів би, щоб ця робота асоціювалась у людей з хамством, тому на свята і в неділі намагався не працювати».

Хто працював над муралом?

Олесь залучив до роботи над проєктом своїх колег. Йому допомагали: Ольга Мельничук, яка працювала з живописом; Максим Гайдученко, який відповідав за відео та Роман Цюпа, який займався доповненою реальністю.

Читайте також: Big City Lake. Фотосерія про франківське озеро

А що там по доповненій реальності?

Цей мурал також особливий тим, що він створений з доповненою реальністю. Побачити це на власні очі просто, треба лише мати смартфон та знайти на стіні табличку з QR-кодом. Після цього треба буде завантажити додаток GlixAr. Далі треба запустити додаток, навести камеру смартфону на стіну з муралом — і тоді з’явиться відео із доповненою реальністю та різноманітними динамічними метаморфозами, що стаються з муралом.

Якою була реакція на проєкт?

Олесь: «В цілому позитивних реакцій було значно більше. Траплялись неконструктивні зауваження: «Щось ти довго малюєш». Часто питали, чи це політики зображені.

Краще б вже запитували: «Що це за лайно?». Це жива емоція, як на мене, чистий інтерес. Тут я б з радістю пояснив. Хоча в цілому, будь-яка критика — це класно».

А взагалі, чи має митець питати, що думають мешканці міста про його майбутню роботу?

Мурали, як і будь-який твір мистецтва у просторі, є, по суті, втручанням у зовнішній вигляд міста. Наприклад, за словами кураторки франківської галереї «Детектор» Лілії Гоголь: «Мистецтво у публічному просторі — неабияка відповідальність». Тому кожен новий стінопис, який виникає в місті, спонукає до питання: а чи не треба спершу спитати, що про це думають мешканці?

Олесь: «Якщо запитувати індивідуально в кожного, то нічого не вийде, бо думок буде безліч. Проте можна зробити попередній аналіз. Якщо громада негативно ставиться до задуму, то так робити не потрібно, адже це — провокація. Важливо враховувати, якщо виникає багато критики чи опору.

Але це залежить від мети: якщо хочеш піару, це одна справа; якщо робиш для людей — їхня думка важлива. Принаймні варто знати, які наслідки може спричинити твоя робота.

Але як можна вирішити — красиво чи некрасиво, правильно чи неправильно?»

 

Фото надані героєм

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте також з цієї рубрики:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: