Червневі дощі викликали у франківців жах, обурення, думки про Венецію та будівництво ковчега. Місто знову «плавало», а мешканці вкотре шукають винних. «Куфер» пояснює, чому так стається та як запобігти затопленню вулиць у майбутньому.
Планеті спекотно
Почнемо з очевидного: клімат змінюється і рівень середньої річної температури у світі зростає. У травні 2020 року кількість CO² у повітрі в середньому сягнула трохи більше 417 частин на мільйон (проміле) — найвище середньомісячне значення в історії людства, яке коли-небудь було зафіксовано.
Виконавча директорка Центру екологічних ініціатив «Екодія» Наталія Гозак пояснює: за останні 40 років середній річний рівень температури зростає на 1 градус, що загалом дуже погано для планети. Науковці кажуть, якщо середня температура на планеті збільшиться на 1,5 градусів, то з негативними наслідками буде важко впоратися. Ці наслідки помітні вже зараз: посухи, підняття рівня моря (згадайте затоплену Венецію в 2019 році), танення льодовиків, перерозподіл опадів тощо.
Причиною теперішніх дощів у Карпатах теж є кліматичні зміни. Якщо пояснювати просто, зміни клімату відбуваються так: температура атмосфери зростає і починає більше вбирати вологи, тож вологи в атмосфері стає більше. Через це змінюється характер опадів. Причиною зростання температури є парникові гази, що виникають внаслідок людської діяльності: це ТЕЦ, транспорт, сільське господарство, промисловість, а також лісові пожежі.
«Порушений баланс між викидами та поглинанням вуглекислого газу. 80% поглинання забезпечує Світовий океан, а решту — рослинний покрив, якого стає все менше. Неправильно думати, що справа тільки у вирубці лісів, хоча ліс запобігає ерозії ґрунту та утримує вологу. Негативно на екосистему впливає й осушення боліт, що сприяє парниковому ефекту», — додає експертка.
Інвестувати, щоб зекономити
Паводки та сильні зливи були завжди, але сьогодні вони стають менш передбачуваними та більш інтенсивними. Змінився перерозподіл опадів: десь дощі частіші, десь тривалий час їх немає, а потім за день випадає майже місячна норма.
Тільки за 21-23 червня франківська метеостанція зафіксувала 128 міліметрів опадів — це 131% місячної норми. Подекуди на Прикарпатті за цей час місячна норма була перевищеною більше, ніж вдвічі. Як повідомили в Івано-Франківському обласному центрі з гідрометеорології, минулого тижня в Івано-Франківську падав сильний дощ другого рівня небезпечності, а місцями в області — надзвичайний — третього, найвищого рівня. Через це в річках області і виник катастрофічний паводок. Який, поміж тим, не досяг рівня 2008 року.
Зазначимо, що існує чотири рівні небезпеки метеорологічних умов:
- жовтий (перший) — потенційно небезпечні погодні умови, це може бути сніг, дощ, ожеледиця, але вони не становлять загрози життю людини;
- помаранчевий (другий) — небезпечні погодні умови, які можуть викликати пошкодження комунікацій чи падіння дерев, за таких умов бажано залишатись в будинку;
- червоний (третій) — погодні умови вкрай небезпечні, це можуть бути ураган, сильні вітри, зливи, які можуть спричинити руйнівні наслідки; це точно краще перечекати в будинку або іншому безпечному місці.
«Такі зміни клімату будуть відбуватися. Це означає, що міста біля моря відчують підняття рівня океану, у горах зменшиться кількість снігу, що вплине на туристичні сезони. У рослин збільшиться вегетаційний період, у дерев з’являться нові шкідники, а старі будуть частіше розмножуватися. До цього слід адаптуватися», — пояснює Наталія Гозак.
У містах зміна клімату проявляється швидше та сильніше. Про це каже керуюча директорка міжнародної громадської організації «350.org» у регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії Світлана Романко. За оцінками вчених у найближчі роки ситуація ставатиме більш загрозливою. До цього треба готуватись: розробити стратегію адаптації до кліматичних змін, знайти фінансування, а дії міської влади, бізнесу та громадян мають бути спільними.
«Поки що ми тільки ліквідуємо наслідки шкоди, а не запобігаємо їм.
В ООН підрахували, що 1 вкладений долар витрат у адаптацію до зміни клімату економить 6 доларів збитку від негод.
Загальні ж збитки від стихійних лих складають 340 млрд доларів щорічно. В Україні уряд виділив 700 млн грн на подолання наслідків стихійних лих, але ці кошти підуть на відновлення та відшкодування шкоди, а не на адаптацію до кліматичних змін», — каже експертка.
Світлана Романко звертає увагу на кілька аспектів проблеми підтоплення міст (Івано-Франківська зокрема). По-перше, система водовідведення. Об’єми міських каналізацій, їхній стан та потужності потребують ремонту ще з середини 2000-х років. До них постійно під’єднують новозбудовані багатоповерхівки, перевантажуючи мережі, що і так не можуть впоратися з опадами. Немає дренажних, осушувальних, резервних та в цілому стійких міських систем водовідведення, які вчасно відводять воду з вулиць.
По-друге, при зведенні будинків не враховується ризик затоплення. Якби це враховували, тоді б з підвалів, перших поверхів, в яких працюють магазини чи ресторани, не доводилось би відкачувати воду. Щоби вирішити цю проблему, в ОСББ та приватних будівлях можна використовувати накопичувачі для дощової води, яку потім використовувати для господарських потреб і менше платити за водопостачання.
Доречно також облаштовувати розподільчі ставки для акумуляції води і своєчасного її відведення, бо в першу чергу потрібно розвантажити дощові каналізації. Утримувати та випаровувати вологу здатні також зелені дахи та вертикальне озеленення.
«У місті загалом критично бракує зелених зон. Все забудоване та по максимуму забетоноване непроникними матеріалами. Тому вода не поглинається землею та рослинним покривом, а залишається на поверхні, — коментує Світлана Романко.
«Кілька років тому на ту кількість населення, яка є в Івано-Франківську, було потрібно за генпланом 450 га зелених зон, а їх фактично у наявності близько 47 га. І це катастрофа, бо мала кількість міської рослинності не здатна ні захистити від хвиль спеки, ні поглинути зростаючі кількості опадів».
Наталія Гозак вважає, що в Україні загалом треба перебудувати протипаводкову систему. Якісне укріплення річок теж здатне зменшити негативні наслідки повеней.
«Слід звертати увагу на всю територію, де рухається річка. Важливо мати місце, де вода під час паводку розіллється. Захисні споруди варто зводити тільки поблизу житлових будинків. Якщо їх облаштувати біля витоків, то вода розвине швидкість та їх зруйнує, адже їй треба кудись дітися», — поділилась кліматологиня.
За її словами, у Швейцарії, щоб не було паводків, річку Тур штучно розширили та створили меандри — вигини річки, щоб та мала куди рухатись. А у Нідерландах є програма «Місце для річок», яка визначає, де зробити додаткове місце для води.
Не «місто-губка»
В Івано-Франківську системою водовідведення опікується комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром». Вона охоплює обласний центр, Тисменицю та приміські села. Її довжина понад 336 кілометрів. Система є загальносплавною, тобто, у неї потрапляє стічна вода з наших помешкань, підприємств та після опадів. Дощова вода стікає у дощоприймаючі решітки та колодязі. Каналізаційні стоки по самопливних колекторах з допомогою насосних станцій рухаються до очисних споруд. Після механічної та технічної очистки воду вливають у Бистрицю.
«Дощова каналізація має 22 випуски у Бистриці Надвірнянську та Солотвинську. Через опади рівень річок вищий і це давить воду у випусках назад. Через такий зворотний ефект колектори не можуть з нею впоратися, тому й вулиці підтоплені», — пояснює прессекретар підприємства Володимир Шпег. «До того ж, потужність очисних споруд на добу — 90 тисяч кубічних метрів, а тепер води надходить 200 тисяч. Довелося проводити доочистку, щоб не затопило головну насосну станцію. А на це потрібні кошти».
У соцмережах франківці бідкаються, що така ситуація й через несвоєчасне очищення дощоприймачів. Володимир відповідає, що у місті є 3667 дощоприймаючих решіток та 5316 колодязів. За нормами, решітки мають чистити раз на рік і комунальники це роблять, при потребі — навіть частіше.
«Тепер раз на тиждень працюємо на перехресті Хіміків й Тролейбусній, де решітка забивається через бруд з газону. Щоб вирішити проблему, її треба або розширити, або облаштувати ще одну», — каже речник. «Також у місті є стічні канали, які нікому не передані на баланс, тому їх ніхто не чистить. Треба, щоб профільна комісія виїхала на місце, оцінила ситуацію, а на роботу виділили кошти».
Впливає на відведення води й людський фактор. Наприклад, в Опришівцях річка Млинівка не доходить до дощового колектора через побутове і будівельне сміття. Недопалки, папірчики, бруд, який інколи змітають у решітки прибиральники, теж їх забиває.
«До того ж, у нас застаріла техніка й ми надіємось, що влада виділить кошти на очистку решіток — це б пришвидшило роботу», — додає Володимир Шпег.
Володимир Шпег каже, щоб затоплень у майбутньому не було, треба збудувати нові дощоприймальні колектори і розділити каналізаційні та дощові стоки. Наразі у міста є п’ять таких проєктів. Будівництво дощового колектору триває на вулиці Надрічній, а на об’єкти на вулицях Південний Бульвар, Сахарова-Коновальця-Пилипа Орлика, Грабарська та в Угорниках потрібні кошти.
Також у 2019 році начальник департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак презентував концепцію «міста-губки». Її суть полягала збільшити площу поверхонь, які накопичують та поглинають дощову воду, та зменшити навантаження на каналізаційні мережі. Мова про зелені зони, «зелені дахи», мінісади, використання матеріалів, які вбирають воду тощо.
До слова, у місті час від часу хваляться висадкою дерев, а також встановлюють водопроникну екобруківку, та люди не розуміють її функції та часто критикують за бур'ян.
У цей час питання про розробку та затвердження «Стратегії поводження з дощовими водами» залишається відкритим: оскільки немає можливості втілити концепцію «міста-губки», то й немає сенсу над документом працювати.
«Хоча це передовий європейський та світовий досвід, у нас багато людей сприймають таку ідею із застереженням. Не бачу можливості реалізовувати концепцію в Івано-Франківську. Наразі місто обрало інший варіант — працює над каналізаційним розведенням вод», — прокоментував Михайло Смушак.
«Підставляємо плечі» селам
А поки стратегії немає, доводиться боротись з наслідками негоди. У Франківську останні кілька днів у посиленому режимі працюють аварійні бригади Водоекотехпрому, працівники Теплокомуненерго, а також рятувальники. На деяких вулицях затяжні зливи не дозволяли оперативно відреагувати на затоплення. Наприклад, на вулиці Василіянок через напір води стався залом каналізаційного колектора. Якби у негоду його розкопали, вода вдарила б фонтаном. А викликів від мешканців було дуже багато.
Також в місті створили спеціальну комісію, яка оцінює завдані збитки. Мешканцям, чию територію затопило, рекомендують написати заяву на їх відшкодування. До слова, в Івано-Франківську найбільше постраждав мікрорайон Пасічна: тут «плавали» тролейбусне депо, вулиці Хіміків та Тролейбусна, а також дитсадок «Вишиванка».
Та значно більше постраждали села, які входять в Івано-Франківську ОТГ. Влада міста шукає кошти, щоб допомогти їм. Міський голова Руслан Марцінків на зустрічі з прем’єр-міністром України просив грошей на спорудження дамби на Бистриці Солотвинській на ділянці від автомобільного мосту по вулиці Галицькій до залізничного мосту, капітальний ремонт дамби в Угорниках на Бистриці Надвірнянській (на її укріплення виділили кошти з резервного фонду міського бюджету), а також на реконструкцію гідротехнічних споруд на цій же річці, щоб не затоплювало Микитинці.
Але це — лише вирішення наслідків проблеми, що сталась цього року. Вартує ж подумати над довгостроковими рішеннями і згадати, що місто ще може стати «губкою». А поки лишається сподіватись на гарну погоду і швидке відновлення затоплених територій.
Читайте також:
- Збудуй, живи, продай. Як працює франківський ринок новобудов
- Романтична урбаністика. Як пов’язані між собою побачення та міські простори
- Міста для живих і мертвих. Як цвинтарі впливають на міське життя
Дякуємо, що дочитали до кінця! Якщо вам сподобалось, то ви можете підтримати нас і допомогти «Куферу» робити більше матеріалів.
