Detaliзація франківських рейвів. Як андеграундні вечірки виросли у перший в місті ...

Наш репортер Валентин Перуз разом з фотографом Юліаном Воробйовим полазили по (напів)закинутим заводам, які франківська спільнота «Detali» перетворює на місця для вечірок. Їхнім провідником став Олесь Зазулін, лідер та ідеолог «Detali» та організатор майбутнього фестивалю Detaliзація.

Історія культури рейвів у Івано-Франківську — в новому матеріалі «Куфера».

Ура вечіркам

Становлення андеграундної електронної музичної сцени у Франківську почалось на початку 1990-х. На місці, де зараз працює малий зал кінотеатру «Космос», відкрився нічний клуб «Ура».

«Як на той час, там було досить серйозне технічне забезпечення — світло і звук. Це були часи, коли навіть яскраво вираженої попси не було. Грав тогочасний хаус в перемішку з євроденсом і The Prodigy», — згадує Ігор Буш (Dj Bush).

Саме в цьому клубі почали робити перші неформатні вечірки в місті. Це не було суто андеграундна локація — тут робили і рок-концерти.

«Ціни за вхід важко пригадати, але це десь 4 грн, враховуючи тодішній курс. Тоді вибору особливого не було, було кілька нещасних клубів організовані методом — притягнути дві колонки, повісити дві лампочки в їдальні. «Ура» виділявся, але, звичайно, там були елементи комерційного нічного клубу: столи, кухня, пельмені. Перші рейви, якщо це можна назвати рейвами, перші техно-вечірки там і відбувались», — розповідає Ігор.

Фото: Detali

На початку 2000-х франківські клуби зробили вибір на користь поп-музики та «відвертої комерції». Тоді ж сформувалась і андеграундна сцена, яка кілька років десь раз на місяць збирала по 100-300 людей на вечірках.

«Найзнаковіші події після клубу «Ура» — рейви у приміщенні теперішнього «Комфі» та у приміщенні теперішнього торгового центру «Бізон». Вони збирали близько 1000 людей. Протягом одного року, під час глобальної фінансової кризи 2008-го клубна культура повсюди пішла в упадок. Друга хвиля і піднесення сцени почалось десь два роки тому», — підсумовує Ігор.

Фото: Detali

 

Давайте детальніше

Справа у тому, що два роки у Франківську з’явились «Detali». «Detali» — це група, що організовує нове покоління франківських вечірок. За два роки вони провели дев’ять великих подій і дві неофіційні малі. Більшість з них відбувались на індустріальних локаціях: завод Автоливмаш, Радіозавод, Лісокомбінат, різні місця заводу Промприлад. А також в парку атракціонів та на даху будинку «Флагман». Кожна з їхніх подій в середньому збирає 700-800 гостей.

По вбитій Хриплинській дорозі на мопеді до нас приїжджає лідер та ідеолог «Detali», Олесь Зазулін (Zoolini). Ми перелазимо загорожу і обходимо територію навколо котельні заводу Пресмаш. Дорогою Олесь розповідає, як тут готувалась одна з подій від «Detali» та як він заносив сусідам коньяк перепрошуючи за те, що вночі може буде шумно.

Спільна історія Олеся та «Detali» починається з моменту, як він повернувся до України.

«Я приїхав з Польщі, де прожив майже рік. Зрозумів, що це не моє, що хочу жити у Франківську. В мене було бажання розвивати електронну музику і я відчував, що місту це дуже потрібно. Відбувались якісь мікротусовочки, раз в кілька місяців, на 100-150 людей. Хотілось більшого. Великої, якісної туси», — розповідає Олесь.

Спершу його вибір пав на закинуту друкарню на вулиці Січових Стрільців (зараз тут працює магазин «Вопак»). Але магазин як раз починав ремонт у цьому приміщенні, тож зайти туди було проблематично.

«Я тоді був не надто активний: трохи пошукав, місце відпало, я забив, знов щось пошукав. Розглядав Палац Потоцьких, але тоді це місце було не таким доступним, як зараз. І тут зі мною зв’язався мій друг зі США. Він вперше приїхав в Україну після 5 років у Штатах і сказав — давай зробимо тусу», — розповідає Олесь.

Натхненний бажанням зробити власний фестиваль, друг запропонував Олесю привезти до Франківська dj Nastia — українську діджейку Анастасію Топольську, одну з найпопулярніших в світі.

«І я кажу: чувак, та можемо спробувати, але давай не її, вона дуже дорога. Можна знайти когось не гіршого за набагато менші гроші. Він запропонував бути співінвестором тусовки і цим мене ще більше запалив».

Олесь почав активно планувати вечірку: шукав місце та обирав ідею.

«Довго думав, а в один момент прояснення впало: техно — це музика заводів, машин тощо. Що невід’ємне в цьому? Деталі, бо все складається з деталей. Плюс, ми запустили єдиний музичний механізм, і всі наші відвідувачі, персонал та інші — деталі цього механізму».

Так і з’явились «Detali».

У чому різниця між рейвом і вечіркою? Бо дехто плутається.

— У моєму розумінні, рейв — це велика масова вечірка, в такому форматі, як робили їх колись. Вони можуть відбуватись просто неба, але частіше у ангарах та інших індустріальних приміщеннях. Те, що ми робили на заводах — це 100% рейв.

Вечірка — це загальна назва. Я називаю це частіше вечіркою, бо зараз слово «рейв» вживає кожен другий і не до кінця розуміє, що це таке. Сім років тому мало хто знав, що таке рейв. Зараз це слово стає попсовим. Рейвом називають будь-яку тусовку, будь-яку вечірку і це вже якось не дуже нормально.

Ревіталізація на ніч

Олесь на мопеді по черзі відвозить нас подивитись на приміщення, де 15 червня стартує фестиваль «Detaliзація». Це — покинуті їдальня і спортзал заводу Пресмаш. На них чекає непросте випробування. Така собі ревіталізація на ніч.

«Мені подобається робити події в закинутих локаціях, бо це дає нове життя для того, що вже не працює. Кілька просторів, після того, як ми там щось зробили, ставали відомими і після нас там відбувалося щось інше. Наприклад, на Вавилоні, після нашої туси з’явився скейт-парк. А на Лісокомбінат, не знаю, чи з нашою допомогою, але за п’ять днів заїхали орендарі, які зняли цех, який до нас довго стояв порожній. Ми зробили першу вечірку на «Промприладі» ще до того, як запустився процес реновації. Здається, після нашої тусовки, люди, відповідальні за реновацію, звернули більше уваги на Парасольковий цех», — каже Олесь.

Варто згадати, що «Detaliзація» цілком могла би відбуватись в іншому місці, на Локомотиворемонтному заводі. Це було б зручніше, та й Олесь каже, що це — його улюблений завод. Однак не вийшло домовитись з керівництвом підприємства.

«Я довго добивався зустрічі з директором, мене весь час футболили: з понеділка, після свят, після виборів. Директором виявився молодий чувак. Невпевнено, але він погодився. З командою і з партнерами з «Іншої Освіти» ми хотіли подивитись на простір, щоб зрозуміти що вони нам можуть виділити, як нам планувати простір. Вони знову відкладали: коли потепліє, після виборів. Як вибори впливають на огляд приміщення? Потім я подзвонив і секретарка сказала — ой, знаєте, директор передумав. Найбільше мене роздратувало, що вони передумали і навіть не повідомили».

Фестиваль «Detaliзація» можна було б назвати кульмінацією рейв-культури в Івано-Франківську. Тут всього більше: артистів, гостей, тривалість. Поруч із закордонними хедлайнерами (Havantepe з Туреччини, Vid Vai зі Словенії, Ерік Клутьє з Німеччини) гратимуть українські артисти (засновники київської формації «Rhythm Büro» та резиденти  «Closer»). Працюватиме ембіент-зона, а ще буде мистецька резиденція та артзони з медіамистецтвом.

«Це фестиваль, який ми хочемо зробити центральною подією на Західній Україні в незалежній електронній музиці і ми хочемо, щоб сучасне мистецтво зайняло вагому частину. Ми і раніше намагались якось інтегрувати сучасне мистецтво в наші події. Плюс ми хочемо зробити щось більше, ніж фестиваль просто музики. Мені здається сучасне мистецтво досить цікаве і чому б його теж не включити в програму фестивалю?», — розмірковує Олесь.

Деталізовані

«Detali», як кожний механізм, складається з різних деталей. Якщо говорити про людей, то це — команда організаторів та гості їхніх вечірок.

«Команда змінювалася: перші два рази допомагали друзі, які може не дуже зацікавлені в цій культурі, але їм було цікаво зробити щось нове. На останні кілька вечірок зібралась команда чуваків, яким реально це цікаво. Вони ідейні, самі грають музику. Це Андрій Антошків, Тарас Данів, Рома Хомяк, Бодя Мрічко… Боюсь когось забути, бо є чуваки, які допомагають прибирати, облаштовувати, беруть на себе менеджерські завдання. Олексій Мельничук зараз дуже багато допомагає саме в «Detaliзації» з маркетингом. А ще Стас Круль, Тарас Корпанюк, Віктор Сірош, Андрій Когут, Діана Дерій, Іван Петровіч, Рома Капій, Ігор Буш, Віталік Павлюк. У нас поділені напрямки: хтось займається зонуванням простору, слідкує за матеріалами, шукає житло артистам, купує їм квитки чи відповідає за техніку», — розповідає Олесь.

Гості ж складаються з різних тусовок: тут і ті, хто не пропускає жодної вечірки, і ті, хто ходять через раз. До речі, «деталізовані» — не лише з Франківська, сюди їздять з усієї Західної України.

— Події, які роблять «Detali», часто описують як події з теплою атмосферою. Чому так склалось? Це через людей, які приходять?

— Можливо, це саме через нашу ідею, що кожен відвідувач — це деталь і що це все єдиний механізм. Можливо, коли люди потрапляють до нас, вони відчувають себе частиною чогось єдиного і панує мирна і хороша атмосфера між всіма.

Медитація на танцполі та інша культура вечірок

За кордоном вечірки з техно та електронною музикою роблять здебільшого в клубах. Ангари, цехи та інші промзони — місця скоріше для фестивалів. У цьому сенсі «Detaliзація» — цілком собі європейський фестиваль. Хоча й у форматі DIY.

«Ти бачиш зараз стан приміщення? Нам треба все прибрати, облаштувати, завести техніку, апаратуру. Електрика в сусідній будівлі, треба буде вести її аж сюди. Бувало, що електрики взагалі не було, фестивальні генератори ставити, що дорого коштує», — розповідає Олесь.

Окрім приміщення, західні події відрізняються аудиторією — вона помітна старша. За спостереженнями Олеся, якщо на київську «Схему» ходять з 16-ти років, то у Німеччині, Бельгії, Франції, Польщі, Угорщині мінімальний вік — 20+ років.

Якщо говорити про культуру вечірок і рейвів, неможливо оминути питання вживання рекреаційних наркотичних речовин. Олесь зауважує: марно заперечувати, що люди вживають щось. Але Detali в жодному разі не пропагують цього:

«Люди здатні приймати різні речовини і не тільки на вечірках. Особисто я, наприклад, ніколи не вживаю чогось на вечірках, навіть випиваю дуже рідко. Порівнюючи наші вечірки та інші, в тому числі закордонні, мені здається, що в нас взагалі найменший відсоток людей, які щось вживають. У мене є кілька друзів, які ходять на тусовки тверезими, але вони на танцполі можуть так виглядати, ніби вони під чимось. Хоча, насправді, їх просто «забирає» музика».

P.S.

«Коли ти на рейві серед сотень людей, які одночасно танцюють, відчувають задоволення, ти переймаєш цю енергію, яка викидується з людей. Техно, як в принципі і багато іншої музики, заводить тебе в своєрідний гіпноз, ти можеш не думати ні про що, просто віддатися музиці і відпустити своє тіло. Коли ти потрапляєш на танцпол і починаєш віддаватись музиці — це своєрідна медитація», — каже Олесь.

Фото: Detali

«Різниця між вечірками стандартних нічних клубів та вечірками «Detali» — в атмосфері і цілях. Якщо в комерційних клубах люди приходять набухатися, зняти когось і з кимось побитися, то до нас приходять цінителі цієї музики і ті, хто любить цю атмосферу», — так хлопець коротко описує те, що вам обов’язково треба знати про «Detali», якщо ви ніколи про них раніше не чули.

Що ж, познайомитись з цією спільнотою детальніше можна буде на цих вихідних, коли завод Пресмаш на цілу добу перетвориться у локацію фестивалю Detaliзація.

Kufer
Вгору